м. Вінниця
28 травня 2013 р. Справа № 802/1554/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жернакова Михайла Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області (надалі - УПФУ у Немирівському районі, позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що станом на 20.03.2013 року у відповідача наявна заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1368,60 грн., яку відповідач в добровільному порядку не сплачує, в зв'язку з чим поданий цей адміністративний позов.
23.04.2013 року на адресу суду від представника УПФУ у Немирівському районі надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 10336) у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості в розмірі 757,14 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, натомість надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності (вх. № 13231 від 28.05.2013 р.), в якій зазначив, що підтримує позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, письмових заперечень проти адміністративного позову не направив.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини.
ФОП ОСОБА_1 зареєстрований Немирівською районною державною адміністрацією 13.12.2006 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (а. с. 12). Відповідно до поданої заяви (а. с. 11) відповідач зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ у Немирівському районі.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-ІV) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
За правилами ст. 1 Закону № 1058-ІV мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу). Крім цього, згідно з вимогами ст. 18 Закону № 1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, установленому цим Законом. Вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
З матеріалів справи суд убачає, що 29.03.2011 року ФОП ОСОБА_1 подав звіт до УПФУ у Немирівському районі про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, в якому самостійно встановив розмір страхових внесків у сумі 2095,20 грн.
Відповідно до пункту 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
Проте в порушення вимог статті 20 Закону № 1058-ІV відповідач не вповній мірі сплачував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до поданого звіту, в результаті чого виник борг перед УПФУ у Немирівському районі.
Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач направив відповідачу вимоги № Ф - 347 від 20.12.2011 року (а. с. 9) та № 139 від 20.12.2011 року (а. с. 10). Однак відповідач протягом десяти днів з моменту отримання зазначених вимог не сплатив вказану у них суму боргу та не оскаржив її.
З наявних у матеріалах справи доказів (а. с. 6, 22) суд убачає, що станом на день розгляду справи у відповідача наявна заборгованість перед УПФУ у Немирівському районі в розмірі 611,46 грн.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач не сплатив, наявність указаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи відповідач не надав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати відповідно до положень ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на рахунок управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області (код ЄДРПОУ 20118413) заборгованість в сумі 611 (шістсот одинадцять) грн. 46 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Жернаков Михайло Володимирович