Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
27 травня 2013 р. №820/2882/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді: Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання Зеленькова О.В.,
представників : позивача - Швець Р.П., відповідача - Клюєвої Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОПРОТ" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРТОПРОТ" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2012 року № 0000350221 прийняте Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового зобов'язання по податку на прибуток, оскільки вважає, що оскільки в акті перевірки ТОВ "Ортопрот" № 812/220/19470004 від 12.06.2012 року відсутнє будь-яке посилання про витребування під час проведення перевірки первинних документів підприємства, а також відсутнє посилання на факт відмови підприємства надати ці документи, та не має посилання про складання під час проведення перевірки акту про відмову надати документи є не доведеним викладений в акті висновок про те, що ТОВ "Ортопрот" документально не підтверджено формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам із ТОВ «Ерітаж». Крім того, з огляду на досліджені податковим органом первинні документи, в акті перевірки не спростовується реальність здійснення ТОВ «Ортопрот» господарських операцій з ТОВ "Ерітаж" та не ставиться під сумнів правомірність формування за цими операціями валових витрат.
Відповідач, Харківська об'єднана Державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазнаючи, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідає фактичним обставинам справи, оскільки, відсутність належним чином оформлених первинних документів є свідченням відсутності факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРТОПРОТ" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Харківській об'єднаній Державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби, та є платником податку на додану вартість на момент перевірки.
Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ "Ортопрот" (код за ЄДРПОУ 19470004) з питань правильності обчислення та нарахування податку на прибуток за лютий, березень 2011 року по операціям з ТОВ "Ерітаж". За результатами перевірки складено акт №812/220/19470004 від 12.06.2012 року.
На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби було винесене податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2012 року № 0000350221 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 348884,00 грн., у т.ч. за основним платежем -348883 грн. , за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.
Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки №812/220/19470004 від 12.06.2012 року висновки відповідача про порушення ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 розділу III Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, що призвело до заниження суми податку на прибуток на 348883 грн., у т.ч. у 1 кв.2011 р. у сумі 348883 грн. та посилання в акті на акт перевірки № 1429/180/37263358 від 05.07.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ерітаж», яким встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Ерітаж».
Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.
Суд зазначає, що п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім розділу ІІІ цього кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року. При цьому його норми, за загальним правилом, застосовуються до тих правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.04.2011 року втратив чинність Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".
У відповідності до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
В розділі 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) суд зазначив, що закріплений у частині першій статті 58 Конституції України принцип дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У зв'язку з тим, що правовідносини щодо формування валових витрат виникли до набрання чинності відповідним розділом Податкового Кодексу України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які були чинні на момент виникнення даних правовідносин, а саме 1 квартал 2011 року.
Отже суд доходить до висновку про необґрунтованість твердження відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в період лютий, березень 2011 року при формуванні валових витрат та посилання в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні на порушення вимог п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 розділу III Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.
Правила обрахування розміру валового доходу, витрат у перевіряємому періоді регламентовані ст.ст. 4, 5, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.1.32 ст.1 того ж Закону, господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.
Відповідно до п.п. 5.3.9. п.5.3 ст.5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Правила ведення податкового обліку щодо оподаткування прибутку підприємств встановлені ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 якої встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до п.5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для не включення витрат до складу валових відсутність розрахункових, платіжних та інших документів, що підтверджують факт понесення таких витрат та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2010 року між позивачем та ТОВ "Ерітаж" було укладено договір № 12 про надання послуг мерчендайзинга відповідно до умов якого Виконавець (ТОВ "Ерітаж") приймає на себе зобов'язання по наданню Замовнику (ТОВ "Ортопрот") послуг по мерчандайзингу, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Під "послугами мерчендайзинга" розуміється сукупність послуг по розміщенню продукції на торгівельному обладнанні (полицях, стендах), безпосередньо у торгівельних залах і т.і., в торгівельній мережі, місцях продажу і т.і., з наміром збільшення об'єму продажу такої продукції.
В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано акти здавання-приймання послуг, звіти про кількість відвідувань торговельних закладів мерчендайзерами, платіжні доручення, податкові накладні, звіти, фото-звіти, договори з покупцями продукції позивача. Отже, позивачем документально підтверджено фактичне здійснення ТОВ "Ерітаж" послуг за спірним договором.
04.01.2011 року між позивачем та ТОВ "Ерітаж" було укладено договір № 22 про надання маркетингових послуг відповідно до умов якого Виконавець (ТОВ "Ермітаж") приймає на себе зобов'язання по наданню Замовнику (ТОВ "Ортопрот") маркетингових послуг, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги. Під "маркетинговими послугами" у цьому договорі розуміється вивчення попиту на товар і аналізу динаміки попиту, дослідження коньюктури ринку, впровадження, розвиток та аналіз перспективних видів торгових операцій.
В підтвердження фактичного надання ТОВ "Ермітаж" маркетингових послуг позивач надав податкові накладні, акти здачі-приймання послуг, платіжні доручення, маркетингове дослідження конкурентоздатності позивача у питаннях якості, розрахунок вартості розширення асортименту товару в торгівельних мережах. Отже, позивачем документально підтверджено фактичне здійснення ТОВ "Ерітаж" послуг за спірним договором.
01.02.2011 року між позивачем та ТОВ "Ерітаж" було укладено договір поставки товару № 318 відповідно до умов якого Продавець (ТОВ "Ерітаж") зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ "Ортопрот") товар, а Покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно п.п. 2.1, 2.2, 3.1 договору якість та кількість товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам чинного законодавства України, підтвердженням якості та кількості товару з Продавця є надання Покупцю документів, встановлених законодавством України, поставка товару здійснюється на підставі заявок Покупця, в яких зазначається асортимент та кількість товару.
В підтвердження поставки товару за вказаним договором позивач надав податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, путьові листи, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, дозвіл на функціонування цеху пакування продуктів, заявки, докази щодо подальшого руху товару придбаного у ТОВ "Ерітаж", пояснення по кожній видатковій накладній, де відображено, що товар отриманий у ТОВ "Ерітаж" був позивачем розфасований на власних потужностях та проданий з економічною обґрунтованістю, сертифікати якості товару, документи щодо оприбуткування товару на складі. Факт проведення розрахунків підтверджується угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.04.2012р. Отже, позивачем документально підтверджено фактичне постачання ТОВ "Ерітаж" товару за спірним договором.
Як досліджено вище матеріалами справи, факти придбання продукції та отримання робіт, проведення розрахунків, підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, документами, що підтверджують розрахунки за виконані послуги та отримані товари.
Зазначені товари та отримані послуги пов'язані зі здійсненням господарської діяльності позивача, щодо подальшої реалізації придбаної продукції, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.
Крім того, суд зазначає, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. по справі № 2а- 1562/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОПРОТ" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0010172340 від 17.11.2011р. про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 343186,25 грн. прийняте на підставі висновків акту № 2416/234/19470004 від 31.10.2011р. позов задоволено. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012р. зазначена постанова залишена без змін та є такою, що набрала законної сили
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зазначеною постановою Харківського окружного адміністративного суду встановлені фактичні обставини виконання ТОВ "Ерітаж" на користь ТОВ "Ортопрот" своїх зобов'язань за договорами № 12 від 01.11.2010 року про надання послуг мерчендайзинга, № 22 від 04.01.2011 року про надання маркетингових послуг, № 318 від 01.02.2011 року про поставку товару в період лютий, березень 2011 року, в обсягах та вартості, які відповідають первинним документам. Таким чином постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. по справі № 2а- 1562/12/2070 підтверджено відповідність вимогам закону укладених між сторонами правочинів - договору № 12 від 01.11.2010 року про надання послуг мерчендайзинга, № 22 від 04.01.2011 року про надання маркетингових послуг, № 318 від 01.02.2011 року про поставку товару та обов'язковість виконання його сторонами, що спростовує доводи відповідача про неможливість реального здійснення господарських операцій.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що наявні в описовій частині акту перевірки доводи відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій за договорами позивача № 12 від 01.11.2010 року про надання послуг мерчендайзинга, № 22 від 04.01.2011 року про надання маркетингових послуг, № 318 від 01.02.2011 року про поставку товару не відповідають вимогам закону, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Ерітаж" і правомірність формування позивачем валових витрат, що підтверджується первинними документами, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
Відтак, висновок відповідача щодо порушення позивачем п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 розділу III Податкового кодексу України за рахунок віднесення до складу валових витрат по придбанню товарів, послуг (робіт), є необґрунтованим.
З огляду на те, що позивачем правомірно віднесено такі витрати до складу валових, суд вважає висновок відповідача про заниження податку на прибуток у лютому, березні 2011 року необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи. .
У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000350221 від 26 червня 2012 року обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 7-11, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОПРОТ" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000350221 від 26 червня 2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОПРОТ" (юридична адреса: 62404, Харківська область, Харківський район, смт. Кулиничі, вул.. Сьомої Гвардійської армії б. 1-а, код ЄДРПОУ 19470004) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 31 травня 2013 року.
Суддя Волошин Д.А.