06.12.06р.
Справа № А25/251-06
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
до Українського державного науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту еластомерних матеріалів "ДІНТЕМ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 61910,73 грн.
Суддя Чередко А.Є.
Секретар Бугрім Г.О.
Представники сторін:
Від позивача - Максимов Є.Л. дов. № 1764/01-46 від 19.04.06р.
Від відповідача - не з'явився
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 61910,73 грн. в рахунок погашення витрат Пенсійного фонду по виплаті та доставці наукових пенсій працівникам відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем вимог ст. 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та Постанови КМ України № 372 від 24.03.2004р. “Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи».
Відповідач позов не визнав з тих підстав, що такого виду обов'язкового платежу, як погашення витрат Пенсійного фонду по виплаті та доставці наукових пенсій, не встановлено Законом України «Про систему оподаткування», тому цей платіж не є обов'язковим та має сплачуватися у добровільному порядку при наявності прибутку у підприємства, якого відповідач у не має.
Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній був належним чином попереджений про час та місце судового засідання у справі, що підтверджується наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Управлінням Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська працівникам Українського державного науково-дослідного конструкторсько-технологічного інституту еластомер них матеріалів і виробів була призначена та виплачувалась пенсія на підставі ст. 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність» № 1977 від 13.12.1991р. (зі змінами і доповненнями).
За період 2004-2006рр. позивачем було виплачено пенсій на суму 61910,73 грн., яка складає заборгованість відповідача, що підтверджується повідомленнями про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, які надсилались відповідачу та розрахунками сум на відшкодування відповідно до призначених пенсій Управління ПФ України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій призначених згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів по Українському державному науково-дослідному конструкторсько-технологічному інституту еластомерних матеріалів і виробів за 2004-2006рр., довідками про виплачені позивачем пенсії.
На дату розгляду справи, сума виплачених наукових пенсій, відповідачем органам Пенсійного Фонду України не сплачена. Розмір заборгованості відповідачем не оспорюється.
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність» № 1977 від 13.12.1991р. (зі змінами і доповненнями), держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи (далі - стаж наукової роботи) на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому
числі стажу наукової роботи не менше 15 років.
Різниця між сумою призначення пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників бюджетних установ і організацій за рахунок державного бюджету, а для наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зазначений порядок був затверджений постановою КМ України № 372 від 24.03.2004р. “Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» (далі Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку, фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних небюджетних підприємств і організацій здійснюється за рахунок коштів цих підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному фонду кошти на виплату зазначеної різниці. За ч. 2 п. 8 Порядку, державні небюджетні підприємства і організації щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для виплати різниці у розмірі пенсії, призначеної в минулих та поточному роках.
Відповідачем не надано доказів того, що він є бюджетною установою чи організацією.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що виплати передбачені ст. 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність» не є обов'язковими платежами. Так, зазначені виплати не є податком, збором (обов'язковим платежем) у розумінні ст. 2 Закону України “Про систему оподаткування». Отже норми цього закону на спірні правовідносини не розповсюджуються.
При цьому суд враховує, що згідно з п. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року N 1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004р., законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до п. 3-5 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
За ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», джерелами формування коштів Пенсійного фонду зокрема є інші надходження відповідно до законодавства.
Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.
Згідно ж з ч. 2 п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".
Отже, Пенсійний Фонд України не включається до складу податкових органів, його кошти не включаються до складу Державного бюджету України, а страхові внески до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, тому на правовідносини щодо сплату платежів до Пенсійного Фонду України з 01.01.2004р. не поширюється податкове законодавство, зокрема і норми Закону України «Про систему оподаткування».
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Вищого господарського суду України по справі № 25/28 від 13.07.2005р.
Позивачем же заявлена до стягнення заборгованість по фінансуванню витрат на виплату різниці у розмірі пенсій за 2004-2006рр.
Окрім того, відповідно до ст. 16 Закону України «Про систему оподаткування», на яку посилається відповідач в обґрунтування заперечень на позов, джерела сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються відповідними законами про податки, збори (обов'язкові платежі).
Державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим Законом, мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 і 15 цього Закону. Відрахування до цих фондів здійснюються на добровільних засадах.
Між тим, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, також не передбачені ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»(передбачений лише збір), тому у випадку застосування до правовідносин зі сплати обов'язкових платежів до Пенсійного Фонду норм зазначеного Закону сплата страхових внесків не є обов'язковою, що суперечить вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як спеціального акту та підтверджує хибність заперечень відповідача.
Встановлені ст. 24 “Про наукову та науково-технічну діяльність» виплати є спеціальним платежем, встановленим для обмеженого кола суб'єктів та направленим на відшкодування витрат Пенсійного Фонду України по виплаті різниці між виплаченою науковою пенсією та іншими пенсіями призначеними згідно з чинним законодавством України, який не фінансуюється за рахунок внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Для фінансування цих виплат законодавством України встановлений спеціальний порядок.
Отже обов'язок підприємств погашати Пенсійному фонду України різницю між сумою призначення наукової пенсії та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів встановлений Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність», який не визнавався таким, що суперечить Конституції України в частині встановлення обов'язку щодо фінансування наукових пенсій та є спеціальним щодо даних правовідносин. Не визнавалась також недійсною у зв'язку із невідповідністю законодавству і Постанова КМ України № 372 від 24.03.2004р. “Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи».
Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню, а відповідні заперечення відповідача безпідставними.
Керуючись Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» № 1977 від 13.12.1991р. (зі змінами і доповненнями), ст. 17-19, 87, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Адміністративний позов позивача задовольнити.
Стягнути з Українського державного науково-дослідного конструкторсько-технологічного інституту еластомер них матеріалів і виробів (м. Дніпропетровськ, вул. Кротова, 24-а, п/р № 260031132093 у Бабушкінському відділені «Промінвестбанку», МФО 305404, код 00152135) 61910,73грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, 9, п/р № 25603303013176 в Дніпропетровському обласному управлінні ВАТ “Державний ощадний банк України», МФО 305482, код ЄДРПОУ 21908844).
Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАСУ.
Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАСУ.
Суддя
А.Є. Чередко