№ справа:1-0107/6/12Головуючий суду першої інстанції:Гнусарєв
№ провадження:1-0107/6/12Доповідач суду апеляційної інстанції:Гнусарєв М. В.
"17" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКапустіної Л.П.
СуддівСоловйова М.В., Балахонова Б.Л.
За участю прокурораАблякімової З.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу по апеляції прокурора прокуратури Залізничного району м. Сімферополя Худоби Н.М., на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 07.11.2012,
Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 07.11.2012 кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України направлена прокурору Залізничного району м. Сімферополя для організації проведення додаткового розслідування.
Рішення суду було мотивоване тим, що органами внутрішніх справ на протязі тривалого часу не встановлено місце проживання та перебування обвинуваченого, та не виконано його явку в судове засідання, що є свідченням того, що органами досудового слідства не були прийняті усі необхідні заходи, щодо встановлення особи обвинуваченого, зазначене перешкоджає у подальшому розгляд кримінальної справи.
В апеляції прокурор, просить постанову скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом вимог ст. 281 КПК України 1960 року та можливість усунення порушень досудового слідства у порядку ст. 315-1 КПК України.
Заслухавши доповідача; вислухавчи думку прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.
Статтею 281 КПК України 1960 року передбачена можливість направлення кримінальної справи зі стадії судового розгляду для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, яка не може бути усунена у судовому засіданні та згідно п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» від 11.02.2005, досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст. ст. 22 і 64 КПК України, не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 64 КПК України визначено обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі, а саме: дані, які характеризують особу обвинуваченого, у тому числі його постійне місце проживання.
Однак, органами досудового слідства зазначені вимоги належним чином виконані не були.
Так, з матеріалів справи вбачається, що органами досудового слідства встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1. (а. с. 64).
Відповідно до ст. 262 КПК України розгляд справи в суді першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою. Розгляд справи у відсутність підсудного допускається лише у виняткових випадках.
На виклики суду, ОСОБА_7 на судове засідання не з'являвся, постановою Залізничного районного суду АРК від 28.08.2007 судом першої інстанції було прийняте рішення, про примусовий привід підсудного в судове засідання через органи міліції (а. с. 71).
Однак виконання постанови суду від 28.08.2007, стосовно примусового приводу обвинуваченого, не вбачалося можливим, оскільки, обвинувачений за місцем реєстрації не мешкав.
Так, в матеріалах справи міститься рапорт співробітника УВП Залізничного РВ СГУ Вітошина О.В. від 18.09.2007, згідно якого, обвинувачений ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, не мешкає (а. с. 74). За поясненнями ОСОБА_9 від 06.09.2007, обвинувачений за вказаною адресою, не мешкає вже на протязі двох місяців (а. с. 75).
Як вбачається з матеріалів справи, підписка про невиїзд органами досудового слідства від ОСОБА_7 була відібрана 18.06.2007, обвинувальний висновок по зазначеній кримінальній справі затверджений 29.07.2007, тобто органами досудового слідства, місцезнаходження обвинуваченого не було встановлене, ще на стадії досудового слідства, не зважаючи на те, що справа була направлена до суду для розгляду.
18.09.2007 постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя ОСОБА_7 було оголошено у розшук та змінено запобіжний захід у вигляді утримання під вартою (а. с. 77), та заведена ОРС за № 10704063, однак органами внутрішніх справ на протязі тривалого періоду виконана не була.
Судом першої інстанції неодноразово: 12.10.2007, 12.11.2007, 20.12.2007, 20.03.2008, 22.04.2008, 28.05.2008 (а. с. 79, 80, 81, 82, 83, 84) Залізничного РВ СМУ ГУ МВС в АР Крим направлялися запити про стан виконання постанови про розшук ОСОБА_7, однак відповідь на зазначені запити надійшла лише 13.06.2008 (а. с. 85), за змістом вбачалося, що відносно ОСОБА_7 була заведена ОРС «Розшук» за № 10704063, прийнятими заходами встановити місце знаходження обвинуваченого не вбачається можливим. Надалі судом першої інстанції були повторно направлені запити-нагадування стосовно виконання постанови про розшук обвинуваченого, а саме: 18.07.2008, 19.09.2008, 31.10.2008, 11.12.2008, 10.03.2009, 10.04.2009, 10.07.2007, 16.11.2009, 31.03.2010, 21.07.2010, 14.09.2010, 28.12.2010, 17.05.2011, 11.08.2011, 01.03.2012. 31.08.2012 (а. с. 86, 88,89, 92, 94, 96, 99, 103, 105,107, 109, 111, 112, 114, 116), але на адресу суду першої інстанції надходили однотипні, формальні відписки, комплексом оперативно-розшукових заходів, які проводяться органами внутрішніх справ, місцезнаходження підсудного не встановлено (87, 90, 91, 93, 95, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 113, 115, 118).
Так, відомості про те, що органи внутрішніх справ дійсно приймають заходи щодо реального пошуку обвинуваченого, та встановлення його місцезнаходження, відсутні.
Згідно ст. 16-1 КПК України на суд покладається функція розгляду справи, та є неприпустимим, покладання на нього функцій, які властиві слідчим органам.
Враховуючи усе вищевикладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у ході досудового слідства допущена істотна неповнота, а саме не встановлене фактичне місце проживання обвинуваченого ОСОБА_7, та органами досудового слідства не обґрунтовано вибраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд із зазначеного обвинуваченим місця проживання, що перешкоджає суду повно та об'єктивно розглянути справу з дотриманням встановлених законом України строків.
Підстав для скасування постанови та повернення кримінальної справи на новий судовий розгляд, як про це просить прокурор у апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 362, 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,
Апеляцію прокурора прокуратури Залізничного району м. Сімферополя Худоби Н.М. залишити без задоволення.
Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 07.11.2012, якою кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України направлена прокурору Залізничного району м. Сімферополя для організації проведення додаткового розслідування, залишити - без зміни.
Л.П. Капустіна М.В. Соловйов Б.Л. Балахонов