Головуючий 1 інстанції: Заруцька Г.М. Доповідач: Мальований Ю.М. категорія 23
10 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді: Санікової О.С.,
суддів Папоян В.В., Мальованого Ю.М.,
при секретарі: Саєнко В.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2013 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Красноармійський центр єдиного замовника» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди нежитлового приміщення припиненим та зобов'язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Красноармійський центр єдиного замовника» про визнання недійсною вимоги про припинення оренди нежитлового приміщення та сплати неустойки, -
В грудні 2012 року КП «Красноармійський центр єдиного замовника» (надалі КП «КЦЄЗ») звернулось до суду з вказаним позовом в якому зазначило, що 02 січня 2003 року між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 16,0 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, дію якого було пролонговано до 25 жовтня 2011 року. Цією ж датою було підписано доповнення до зазначеного договору, відповідно до п. 1 якого термін дії договору оренди закінчується 25 жовтня 2012 року.
15 листопада 2012 року представниками позивача було повідомлено відповідача про закінчення дії договору оренди та передачі орендодавцю об'єкту оренди, однак відповідачем зазначена вимога була проігнорована, орендоване майно не повернуто.
У позові КП «КЦЄЗ» просив визнати припиненим вказаний договір оренди та зобов'язати ОСОБА_1 звільнити і передати спірне нежитлове приміщення загальною площею 16,0 кв.м. орендодавцю, вирішити питання судових витрат.
Відповідачем заявлено зустрічний позов про визнання недійсною вимогу про припинення оренди нежитлового приміщення, визнання дійсним договору оренди від 02 січня 2003 року та відшкодування понесених судових витрат. У позові вказав, що у відповідності до п. 4.2 договору у разі, якщо по спливу одного місяці після закінчення строку, на який він укладався, кожна із сторін не заявить про намір його розірвати, договір оренди вважається пролонгованим. У разі, якщо власник приміщення мав намір використовувати майно на власний розсуд, він повинен був повідомити про це орендаря за три місяці до закінчення терміну договору, чого зроблено не було.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2013 року позовні вимоги КП «КЦЄЗ» були задоволені. Визнано припиненим договір оренди № 24 від 02 січня 2003 року нежитлового приміщення загальною площею 16,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення загальною площею 16,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та передати його по акту передання-приймання КП «КЦЄЗ». У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «КЦЄЗ» про визнання недійсною вимоги про припинення оренди нежитлового приміщення, визнання дійсним договору оренди від 02 січня 2003 року відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, через порушення судом норм процесуального законодавства, та ухвалити нове, яким його вимоги до КП «КЦЄЗ» задовольнити, посилаючись на те, що судом помилково зазначено, що істотне значення має зміст заяви про припинення договору оренди та факт її отримання іншою стороною. Договір оренди може бути припинений лише за письмовою угодою між сторонами договору про його припинення, що передбачено п. 4.2 зазначеного договору.
Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (а.с. 83), однак відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, що у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає подальшому розглядові справи.
Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача КП «КЦЄЗ» Жилу О.К., яка заперечувала проти доводів скарги, просила рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що 02 січня 2003 року між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 24 загальною площею 16,0 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-7).
25 жовтня 2011 року сторонами були підписані доповнення до договору, згідно з якими закінчення строку дії договору визначається за згодою сторін до 25 жовтня 2012 року (а.с. 8).
Після закінчення 25 жовтня 2012 року строку дії договору КП «КЦЄЗ» 15 листопада 2012 року вручив орендатору за місцем його проживання письмову вимогу № 1210 від 15 листопада 2012 року, згідно з якої у зв'язку із закінченням строку дії договору позивач вимагав передати згідно з актом приймання - передачі орендоване майно - нежитлове приміщення загальною площею 16,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що орендодавець після закінчення строку дії договору оренди, у встановленому законом порядку повідомив орендаря про припинення його дії. При цьому відповідачем не було надано доказів на те, що він, як орендар, намагався скористатися своїм переважним правом та переукласти договору оренди на спірне приміщення, яке відмовився передати власнику.
Із матеріалів справи вбачається, що орендоване майно є комунальною власністю, з огляду на що спірні правовідносини регулюються спеціальним Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частиною 2 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі Закон) передбачено, що укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 17 Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 26 Закону договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 4.2 договору оренди від 02 січня 2003 року № 24 встановлено, що в разі, якщо кожна із сторін протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору не заявить про свій намір його розірвати, цей договір автоматично пролонгується на той же строк та на тих же умовах (а.с. 5-7).
Беручи до уваги наведене, апеляційний суд відзначає, що спірний договір оренди в частині дотримання істотних вимог щодо терміну дії договору укладено з порушенням положень спеціального закону, оскільки передбачає надання згоди кожної із сторін на його розірвання.
Таким чином, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене, а також, те, що апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
Керуючись ст. 307, ст. ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних та цивільних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: