Справа № 123/3297/13-ц Номер провадження 2/123/1846/2013
22.05.2013 року м. Сімферополь
Київський районний суд м.Сімферополя у складі:
головуючого - судді Діденка Д.О.,
при секретарі - Пушкіній М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сімферопольської міської ради про визнання права власності, припинення права спільної сумісної власності,
Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.04.2009 р. ОСОБА_3 і ОСОБА_4, як співвласникам, виданий державний акт на праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Також, на земельній ділянці розташований житловий будинок, який по 1/2 частці належить останнім. Після смерті ОСОБА_4 відповідні частки вказаного будинку отримали ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Постановою приватного нотаріуса від 12.02.2013 р. у видачі свідоцтва про право на спадкування на земельну ділянку відмовлено, оскільки у державних актах відсутній розмір часток, які належать ОСОБА_3 і ОСОБА_4 На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги 19.04.2013 р., просять суд визнати право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, визнати право власності у сумісному майні подружжя на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2, припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку, виділити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у власність в порядку спадкування по 1/4 частки вказаної земельної ділянки, і виділити ОСОБА_3 у власність - 1/2 частки ділянки.
У судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали, просили задовольнити за мотивами наведеними у позові.
Від представника відповідача надійшла заява з проханням розглядати справу у їх відсутність.
Заслухавши позивачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.02.2012 р., складеним ОСОБА_4, ОСОБА_1 є власником 1/4 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_2, як така, що пережила дружина ОСОБА_4, також 21.02.2012 р. отримала свідоцтво про право власності на 1/2 частку вказаного будинку.
Згідно з державним актом серії ЯЖ№971095, виданого на ім'я ОСОБА_4, співвласниками земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 і ОСОБА_3. Розмір часток співвласників в акті не зазначений.
Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.02.2013 р. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку після смерті ОСОБА_4, оскільки у державному акті не вказано яка саме частка земельної ділянки належить померлому ОСОБА_4
Відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб,прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 цього Кодексу визначено, що суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 66 ЗУ "Про нотаріат", на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Порядок оформлення права на спадщину визначений Главою 89 ЦК України, стаття 1297 якого передбачає обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Стаття 1299 також зобов'язує спадкоємця зареєструвати таке право в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
З обставин справи вбачається, що право власності ОСОБА_3 та померлого ОСОБА_4 на земельну ділянку, що посвідчено державним актом ЯЖ№971095 ніким, у тому числі відповідачем, не оспорюється. Також ніким не оспорюється право спадкоємців - позивачів у справі, на спадкове майно. Відсутній спір про право і між самими спадкоємцями.
Право ОСОБА_2 у сумісному майні підтверджено свідоцтвом на право на спадщину, визнається іншими спадкоємцями тому її вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_4 вбачається, що 21.02.2012 р. приватним нотаріусом ОСОБА_5 на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 надано роз'яснення із посиланням на п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: «нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного із учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні».
Проте, позивачами такі вимоги не заявлені, незважаючи на попередження суду про наслідки не вчинення таких процесуальних дій, вони наполягали саме на вимогах про виділ часток майна їм у власність.
Оскільки у позивачів наявні умови для отримання свідоцтва про право власності в порядку нотаріального оформлення, їх вимоги про виділення у власність в порядку спадкування частки земельної ділянки задоволенню не підлягають.
Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії позивачами не оскаржувала ся, вимоги про визначення частки померлого у спільному майні не заявлялися.
На підставі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, ст.ст. 81, 86, 89 ЗК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд ,
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сімферопольської міської ради про визнання права власності, припинення прав спільної сумісної власності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м.Сімферополя.
Суддя Діденко Д. О.