Постанова від 23.05.2013 по справі 1570/6984/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 р.Справа № 1570/6984/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області державної податкової служби про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» звернулося до суду з позовом до Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2012 року №№ 0000252200 та 0000242200.

Свої позовні вимоги ТОВ «Ланжерон і К» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі Роздільнянська МДПІ Одеської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо дотримання ним вимог діючого законодавства за вересень 2011 року, результати якої відображені в акті від 28 березня 2012 року № 47-18/22-00/31892908 /а.с. 10-21/.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 ПК України, наслідком чого стало завищення податкового кредиту на загальну суму у 61390 гривень (завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 27221 гривень та заниження ПДВ на 34169 гривень). Зміст порушень полягав у здійсненні безтоварних господарських операцій з ТОВ «Флорена плюс».

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 квітня 2012 року № 0000242200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 51253,5 гривень (основний платіж - 34169 гривень, штрафні санкції - 17084,5 гривень) та № 0000252200 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 27221 гривень за вересень 2011 року /а.с. 8, 9/.

Підставою для висновків перевірки щодо безтоварності вищенаведених господарських операцій стало наступне.

Директор ТОВ «Флорена плюс» є громадянином Російської Федерації, реєстрації місця проживання в області (Київська) де знаходиться його підприємство не має, дозволу на працевлаштування в Україні не має.

Порушено кримінальну справу за фактом підроблення документів ТОВ «Флорена плюс» та фіктивного підприємництва зазначеним товариством (ст.ст. 205, 358 КК України).

ТОВ «Флорена плюс» не знаходиться за податковою адресою, у нього відсутні будь-які ресурси (фінансові, матеріальні та тощо) для здійснення господарської діяльності, підприємство не звітує та не виконує свої податкові зобов'язання.

Зазначене, на думку колегії суддів, дає достатніх підстав для висновку про безтоварність вищенаведених господарських операцій позивача з зазначеним контрагентом.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 ст. 10 вищенаведеного Закону передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, наслідком реально здійсненої господарської операції є зміни майнового стану підприємства, які можуть доводитися виключно достовірними даними бухгалтерського обліку. Достовірність даних бухгалтерського обліку встановлюється даними інвентаризацій активів і зобов'язань, проведення яких (інвентаризацій) є обов'язковим для суб'єктів підприємницької діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взагалі не має доказів наявності реальних змін свого майнового стану (достовірні дані бухгалтерського обліку) у зв'язку зі здійсненням господарських операцій з зазначеним контрагентом.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо можливості підтвердження факту здійснення вищенаведених безтоварних господарських операцій лише первинною документацією у зв'язку з тим, що вона (первинна документація) не відображає змін майнового стану підприємства. Такими властивостями володіють лише достовірні дані бухгалтерського обліку, а не їх підстава (первинні документи).

Окрім того, первинна документація позивача спростовується фактами встановленими перевіркою податкового органу щодо можливості реального здійснення вищенаведених господарських операцій позивача з зазначеним контрагентом та не відповідає вимогам до первинних документів, встановлених діючим законодавством (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Так, в видаткових накладних ТОВ «Флорена плюс» не зазначено місце їх складення /а.с. 50, 51/.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача щодо відсутності з боку податкового органу доказів безтоварності його господарських операцій у зв'язку з тим, що акт перевірки є належним та допустимим доказом виявлених під час перевірки порушень норм діючого законодавства (абз. 2 п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, діючим законодавством не передбачено можливості збільшення податкового кредиту у відсутності належних та допустимих доказів наявності реальних змін майнового стану підприємства у зв'язку зі здійсненням господарських операцій.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу про безпідставне завищення позивачем свого податкового кредиту у відсутності належних та допустимих доказів наявності реальних змін його майнового стану у зв'язку зі здійсненням вищенаведених господарських операцій.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2012 року №№ 0000252200 та 0000242200 - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 27 травня 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/

Попередній документ
31500630
Наступний документ
31500632
Інформація про рішення:
№ рішення: 31500631
№ справи: 1570/6984/2012
Дата рішення: 23.05.2013
Дата публікації: 30.05.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: