22 травня 2013 року Справа № 11039/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Пліша М.А., Судової-Хомюк Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за віком,-
встановив:
У березні 2011 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію з врахуванням середнього заробітку за 2009 р., починаючи з 01.01.2010 р.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що продовжував працювати після призначення пенсії по віку та має право на проведення її перерахунку. На вимогу позивача про перерахунок пенсії з більшого стажу та заробітку із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік (1650,43 грн.), а не за 2007 рік (1197, 91 грн.), відповідачем у проведенні такого відмовлено.
Оскаржуваною постановою позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача. Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з врахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 р. відповідно до статей 40 та 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити недоотриману пенсію починаючи з 11.09.2010 р.. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову скасувати, та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, покликаючись на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що внесені до статей 40 та 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймались. У зв'язку з цим перерахунки пенсій проводились відповідно до пп. 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, щодо задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в відповідача та отримує пенсію за віком. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до приписів ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, а саме 1197,91 грн. .
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача при перерахунку пенсії включати до складової заробітної плати позивача показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Суд апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 р., незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 р. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 % тривалості страхового стажу.
Підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в новій редакції. За цією редакцією, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення підпункту вищенаведені зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України (№25к/96-ВР) Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в їх первинній редакції.
Тобто, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Кабінетом Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону.
Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI, яка визнана неконституційною.
Отже, починаючи з 28.05.2008 р. діють два нормативно-правові акти (Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанова Кабінету Міністрів України), які регулюють спірні правовідносини.
При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 р. № 1058-ІV.
Отже, згідно чинного на даний час пенсійного законодавства при перерахунку пенсії враховується наступне: перебування на роботі протягом 2 р. після призначення (попереднього перерахунку) пенсії; заробітна плата (доход), з якого була обчислена пенсія або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону (зокрема, абзацу 3 ч.1 ст. 40 вже не існує).
Разом з тим, у ч.4 ст. 42 Закону у відновленій редакції не передбачено застосування під час перерахунку пенсії ні показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії (який був передбачений Закону у редакції від 28 грудня 2007 року та постанова КМ України № 530 від 28 травня 2008 року), ні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (який враховується при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно ч.2 ст. 40 Закону).
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в ч.2 ст. 40 Закону у відновленій редакції у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії зазначено, що показник Зс - це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. На вказаний показник є посилання лише у формулі, передбаченій для визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Така правова позиція узгоджується також з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в листі № 1049/11/13-11 від 19 липня 2011 року.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-ти місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із позовом до суду 11.03.2011 року. Позивачем не наведено поважності причин пропуску строку звернення до суду за період до 11.09.2010 року. Тому, пропуск шестимісячного строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду позовних вимог за період з 01.01.2010 р. по 10.09.2010 р. .
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області - задоволити.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: М.А. Пліш
Н.М. Судова-Хомюк