"27" травня 2013 р. Справа № 18/2526/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.
при секретарі Яблунівській І.М.
за участю представників сторін:
позивача - Гузій С.М.
відповідача - Заліський Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Нова Пошта", м. Полтава (вх. №841П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.13 року у справі №18/2526/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", м. Полтава
про стягнення 10 373,15 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.02.2013 року по справі №18/2526/12 (суддя Ціленко В.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Нова Пошта" на користь ПАТ "Компанія "Райз" 10373,15 грн. вартості втраченого вантажу, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн.
Рішення мотивоване тим, що судом не приймаються до уваги заперечення перевізником позову з того, що в актах не було зафіксовано пошкодження покування, а також наявність опису будь-яких знаків спеціального маркування чи застереження записів, так як вантаж приймався та перевозився тарними місцями, в спеціальній упаковці (каністри, мішки), замаркованій безпосередньо її виробником. Відповідач у справі, як перевізник, не довів свою невинуватість шляхом посилання на обставини, яким не зміг запобігти або усунення яких від нього не залежало, а саме: вину відправника, особливі природні властивості вантажу; недоліки тари чи упаковки, які могли бути помічені за зовнішнім виглядом під час прийняття вантажу до перевезення; здача або перевезення вантажу або зазначення у накладній його особливих властивостей, які потребують особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу при перевезенні, тощо. За вказаних обставин, позов визнаний судом обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача.
Відповідач, ТОВ "Нова Пошта", не погодився з вказаним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на його прийняття з порушенням норм чинного законодавства (матеріального права) та неповне з'ясування обставин справи, а також на невідповідність висновків обставинам справи.
Відповідач зазначає, що суд помилково не прийняв пояснення відповідача, викладені у відзиві на позов та дійшов висновку, що вантаж, переданий позивачем для перевезення, передавався у спеціальній упаковці, замаркованій безпосередньо її виробником. На думку відповідача, це не відповідає дійсності, оскільки в Актах, що є в матеріалах справи, зазначено, що спеціальне маркування вантажу відсутнє. Підписанням Актів представники позивача підтвердили достовірність відомостей, зазначених в актах.
Крім того, при ухваленні рішення суд керувався загальними нормами ЦК України щодо відповідальності перевізника (відповідача), Статуту автомобільного транспорту УРСР, та взагалі не прийняв до уваги спеціальні норми щодо перевезення вантажів, що виключають відповідальність перевізника за пошкодження вантажу.
З урахування викладеного, відповідач просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.2013 року по справі №18/2526/12 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "Компанія "Райз" до ТОВ "Нова Пошта" в повному обсязі.
Від ТОВ "Нова Пошта", відповідача, на адресу суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому апелянт посилається на п. 4 ст. 314 Господарського кодексу України, ст. 160 Статуту автомобільного транспорту, п. 16.2 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні та зазначає, що положення зазначених норм чітко передбачають особу, яка має право на звернення до перевізника з претензією та позовом у разі пошкодження вантажу (вантажоодержувач). Відповідач вважає, що саме ці норми повинен був застосувати суд першої інстанції, оскільки позивач, який виступає вантажовідправником, не мав достатніх правових підстав для звернення з позовом до суду.
Позивач надав письмові пояснення щодо апеляційної скарги та витребувані судом документи.
В поясненнях позивач зазначає, в суді першої інстанції встановлено, що позивачем надано докази, які підписані представниками ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Нова Пошта" і надані в судовому засіданні для огляду, а саме: акти огляду стану вантажу, товарно-транспортні накладні, в яких зазначено, що вантаж приймався з дотриманням всіх вимог і правил, був неушкоджений, без слідів протікання, висипання, у цілих мішках, коробках та каністрах. У засвідчених сторонами ТТН відсутні будь-які позначки, які б свідчили про пошкодження чи неналежне пакування вантажу. Тобто, товар переданий відповідачу для перевезення не мав пошкоджень, був належним чином упакований, про що свідчить відсутність відповідних актів або відміток щодо передачі вантажовідправником до перевезення пошкодженого вантажу, згідно з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Таким чином, позивач вважає, що ТОВ "Нова Пошта", як перевізник, взяла на себе зобов'язання доставити вантаж до місця відвантаження та отримала за це кошти, встановлені договором. Під час перевезення ТОВ "Нова Пошта" частково втратила вантаж, переданий їй ПАТ "Компанія "Райз". Відповідальність за дане порушення прямо передбачена нормами чинного законодавства України та вимогами ЦК України.
Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.05.2010 року ТОВ "Нова Пошта" (виконавець, відповідач) та ПАТ "Компанія "РАЙЗ" (замовник, позивач) уклали між собою договір № 5583, відповідно до умов якого (п.п. 1.1.-1.2. договору з урахуванням положень додаткової угоди №1 від 05.10.2010 року) ТОВ "Нова Пошта" зобов'язалося надати транспортно-експедиторські послуги ПАТ "Компанія "РАЙЗ" згідно його замовлення на перевезення вантажу та товарно-транспортних накладних №10004610399 від 06.04.2012 року, №10004946308 від 01.08.2012 року, №10006140292 від 20.07.2012 року, №10004946311 від 01.08.2012 року, №10006210362 від 14.08.2012 року, а останнє, в свою чергу, - сплатити виконавцю винагороду згідно діючих тарифів з урахуванням 25% знижки та додатково 0,2% комісійних від розміру оголошеної вартості вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник), зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
До зазначених правовідносин судом першої інстанції було застосовано і норми спеціального законодавства, а саме: Статут автомобільного транспорту УРСР, затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969 року №401; Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-ІИ (в редакції Закону України від 23.02.2006 року); Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач, ТОВ "Нова Пошта", за договором прийняв до перевезення вантаж за ТТН №10004610399 від 06.04.2012 року - 20 місць мікродобрив вагою 400 кг; за ТТН №10004946308 від 01.08.2012 року - 17 тарних місць насіння ріпаку озимого вагою 165 кг; за ТТН № 10006140292 від 20.07.2012 року - 10 тарних місць мінеральних добрив вагою 250 кг; за ТТН № 10004946311 від 01.08.2012 року - 78 тарних місць насіння ріпаку озимого вагою 316 кг; за ТТН № 10006210362 від 14.08.2012 року - 11 місць насіння кукурудзи "ДКС-2960" вагою 408 кг.
Частиною 2 ст. 917 Цивільного кодексу України, пунктом 52 Статуту автомобільного транспорту УРСР та додатком №1 до укладеного сторонами договору про надання транспортно-експедиторських послуг визначено обов'язок вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення, затарити, замаркувати кожне тарне місце, подати до перевезення в справній тарі, відповідній стандартам чи технічним умовам, з дотриманням умов перевезення вантажів, визначених договором (вага, об'єм, пакування).
Частиною 3 ст. 917 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.
Вантаж за товарно-транспортними накладними прийнято у належному для перевезення стані з відповідною упаковкою і маркуванням виробника продукції, що підтверджується Актами огляду стану вантажу №РС-00-00001819 від 05.04.2012 року, №РС-00-00004736 від 30.07.2012 року, №РС-00-00004651 від 19.07.2012 року, №РС-00-00004744 від 30.07.2012 року та Актом б/н (згідно ТТН №10006210362 від 14.08.2012 року), підписаними представником вантажовідправника та водієм-експедитором перевізника.
Тобто, вантаж прийнятий до перевезення із дотриманням встановлених правил.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір №5583 від 18.05.2010 року про надання транспортно-експедиторських послуг.
Відповідно до ст. 918 Цивільного кодексу України, п. 10.1. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 316 ГК України та ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості і стану вантажу, його завантаження та вивантаження, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, тощо).
Судом першої інстанції встановлено, що при видачі вантажу за ТТН №10004610399 від 06.04.2012 року вантажоодержувачу ПАТ "Компанія "РАЙЗ", а саме 20 місць міндобрива "Кромпакс", виявлено пошкодження 1-го місця та вилив 10 літрів препарату із 20-літрової каністри, про що складено Акт приймання-передачі від 07.04.2012 року; ТТН № 10004946308 від 01.08.2012 року вантажоодержувачу Подільській філії ПАТ "Компанія "РАЙЗ", а саме 17 місць насіння озимого ріпаку "Вісбі", встановлено недостачу двох місць (мішків), про що складено Акт від 04.08.2012 року; ТТН № 10006140292 від 20.07.2012 року вантажоодержувачу Черкаській філії ПАТ "Компанія "РАЙЗ", а саме 10 місць міндобрива "Кромпакс", виявлено пошкодження 3 місць та вилив 12 літрів препарату із 20-літрових каністр, про що складено Акт від 23.07.2012 року; ТТН № 10004946311 від 30.07.2012 року вантажоодержувачу Полтавській філії ПАТ "Компанія "РАЙЗ", а саме 78 місць насіння ріпаку озимого сорту "Вісбі", встановлено пошкодження 3 місць та втрату 7,8 кг посівного матеріалу, про що складено Акт від 03.08.2012 року; ТТН № 10006210362 від 14.08.2012 року вантажоодержувачу Полтавській філії ПАТ "Компанія "РАИЗ", а саме 11 місць кукурудзи "ДКС 2960", виявлено пошкодження одного місця та втрату 7 кг посівного матеріалу, про що складено Акт від 16.08.2012 року.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать надані позивачем докази (підписані вантажовідправниками та перевізником ТОВ "Нова Пошта" Акти огляду стану вантажу, товарно-транспортні накладні) до перевезення приймався вантаж з дотриманням всіх вимог та правил, неушкодженим, без слідів протікання, розсипання, у цілих мішках, коробках чи каністрах.
Відповідно до ч. 1 ст. 924 Цивільного кодексу України, пункту 133 Статуту автомобільного транспорту УРСР перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що вантажовідправником ПАТ "Компанія "РАЙЗ" доведено факт втрати, нестачі, пошкодження вантажу з вини перевізника - ТОВ "Нова Пошта", м. Полтава, який за умовами договору №5583 від 18.05.2010 року окрім перевезення, надавав послуги експедирування.
Заперечення перевізником позову з того, що в актах не було зафіксовано пошкодження пакування, а також наявність опису будь-яких знаків спеціального маркування чи застережних записів обґрунтовано не прийняті до уваги судом першої інстанції, так як вантаж приймався до перевезення тарними місцями, в спеціальній упаковці (каністри, мішки), замаркованій безпосередньо її виробником. Особливо такі заперечення безпідставні у випадках нестачі тарних місць.
Відповідач у справі, як перевізник, не довів свою невинуватість шляхом посилання на обставини, яким не міг запобігти або усунення яких від нього не залежало, а саме: вину відправника, особливі природні властивості вантажу; недоліки тари чи упаковки, які не могли бути помічені за зовнішнім виглядом під час прийняття вантажу до перевезення; здача до перевезення вантажу або зазначення у накладній його особливих властивостей, які потребують особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу при перевезенні.
Посилання апелянта щодо того, що позивач, який виступає вантажовідправником, не мав достатніх правових підстав для звернення з позовом до суду не приймаються судом до уваги, оскільки ПАТ "Компанія "Райз" має філії по всій Україні, тож в даному випадку позивач був як вантажовідправником, так і вантажоотримувачем.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.13 року у справі №18/2526/12 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст.ст. 909, 917, 918, 924, 929 Цивільного кодексу України, ст. 316 Господарського кодексу України, Статутом автомобільного транспорту УРСР, ЗУ "Про автомобільний транспорт", Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Рішення господарського суду Полтавської області від 14.02.13 року у справі №18/2526/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 28.05.2013 року.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.