30.05.2013 Справа № 2-9703/09
Провадження 2-в/522/18/13
30 травня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Нікітіної С.Й.
при секретарі - Віноградовій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу у зв'язку з відновленням втраченого провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору недійсним,
За ініціативою суду вирішено відновити втрачене провадження у справі № 2-9703/09 за цивільним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору недійсним.
Сторони, викликані в судове засідання, до суду не з'явилися, про поважність причин не явки суду не повідомлено, суд на місці вирішив закінчити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі зібраних і перевірених матеріалів справи.
Відповідно до ст. ст. 402, 403 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінчений ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлено за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.
Відповідно до ст. 408 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині.
На підставі зібраних і перевірених матеріалів справи за цивільним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, суд робить висновок про можливість відновлення втраченого провадження повністю в рамках провадження у суді першої інстанції.
Суд приходить до висновку, що відновлення даного втраченого провадження пов'язана з захистом прав та інтересів сторін по справі. Суд вбачає також, що судове провадження по вищевказаній справі дійсно втрачене, оскільки по даним архіву Приморського районного суду м. Одеси воно відсутнє, а зазначена справа не була витребувана слідчими органами або іншим судом.
Суд знаходить, що на підставі зібраних та досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, можна вважати установленим зміст відновленого судового рішення від 15.07.2009 року по справі за цивільним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, яким позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволені та вирішено визнати недійсним договір дарування частини домоволодіння від 24 червня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 2976; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_4 на нашу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, користь в рівних частках судовий збір в розмірі 110,50 та збір на ІТЗ судового процесу в розмірі 30 гривень.
При цьому суд вважає встановленими наступні обставини.
24.06.2004 року позивачі подарували відповідачу 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування частини домоволодіння від 24 червня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 2976.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 3 грудня 1999 шлюб між ОСОБА_3 та відповідачем був розірваний. На підставі зазначеного рішення відповідач отримав свідоцтво про розірвання шлюбу від 16 березня 2000 року.
Про розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_3 не повідомив, продовжував проживати з позивачами однією сім'єю, зазначаючи, що він є чоловіком ОСОБА_3 При укладанні договору дарування від 24 червня 2004 року позивачі виходили з того, що відповідач є чоловіком ОСОБА_3, перебуває з нею у зареєстрованому шлюбі, буде проживати разом з нею та піклуватись про неї. Таким чином, договір дарування від 24 червня 2004 року був укладений позивачами під впливом омани з боку відповідача, тому що на момент укладання договору дарування відповідач вже не був чоловіком ОСОБА_3, про що йому було відомо.
У зв'язку з тим, що договір дарування частини домоволодіння був укладений сторонами 24 червня 2004 року, правовідносини щодо визнання його недійсним регулюються нормами ЦК УРСР (1963 року).
Згідно з ч. 1 ст. 57 ЦК УРСР (1963 року) угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.
Враховуючи те, що позов представником відповідача визнаний, визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, встановлено факт омани позивачів з боку відповідача, суд вважає необхідним визнати договір дарування від 24 червня 2004 року недійсним. Також визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1.
При цьому суд керується ст. 57 ЦК УРСР (1963 року).
Керуючись ст. 408 ЦПК України, суд
Відновити втрачене провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору недійсним в рамках провадження у Приморському районному суді м. Одеси.
Визнати недійсним договір дарування частини домоволодіння від 24 червня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 2976.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на нашу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, користь в рівних частках судовий збір в розмірі 110,50 та збір на ІТЗ судового процесу в розмірі 30 гривень.
Рішення може бути оскаржене в 10-дений строк з моменту його проголошення чи отримання в апеляційному порядку через місцевий суд.
Суддя: