Справа №2120/8996/12
Пров. №2/668/737/13
17.05.2013 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Корецького Д.Б.,
при секретарі Кур'яніновій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПАТ «Райфайзен Банк АВАЛЬ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та звернення стягнення,-
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів, в якому зазначає, що відповідно до умов кредитного договору № 010/04-02/2294 від 10.07.2008 р., із додатковими угодами до нього № 1 від 11.07.2008 р., № 2 від 10.03.2009 р., № 3 від 09.06.2009 р., № 010/04-02/2294/4 від 30.09.2009 р., № 010/04-02/2294/5 від 12.03.2010 р., №010/04-02/2294/6 від 29.04.2010 р., № 010/04-02/2294/7 від 17.10.2011 р. відповідачу, ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 198800,00 доларів США з кінцевим строком погашення до 09.07.2018 р. зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитними коштами на придбання нерухомого майна.
Додатковою угодою № 1 від 11.07.2008 р. до кредитного договору сторони внесли зміни щодо розміру процентної ставки та встановили процентну ставку в розмірі 16,4 % за користування кредитними коштами.
З метою зменшення навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в Україні, сторони досягли згоди про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту, у зв'язку з чим було укладено додаткову угоду № 010/04-02/2294/7 від 17.10.2011 р., відповідно до якої банк надав відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 840380,00 грн., а позичальник зобов'язався отримати його та використати його для рефінансування заборгованості за під лімітом в іноземній валюті за цим кредитним договором в сумі 198000,00 дол. США. При цьому сторони встановили наступну процентну ставку: 16,4% річних за користування під лімітом в іноземній валюті та 16,5 % річних за користування під лімітом в гривні.
Відповідач, ОСОБА_2, відповідно до п. 4 частини 1 та п. 1.5 частини 2 кредитного договору з додатковими угодами до нього зобов'язався шомісячно повертати кредитні кошти, згідно встановленого графіку погашення кредиту, також відповідно до п.п. 1.4, 1.5 частини 2 кредитного договору зобов'язався сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами щомісячно із розрахунку річних встановлених на дату оплати. Однак ОСОБА_2 не виконуються умови кредитного договору.
Станом на 26.07.2012 р. загально заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором № 010/04-02/2294 від 10.07.2008 становить 913953,47 грн. у тому числі заборгованість по кредиту - 831250,66 грн., заборгованість по відсотках - 78456,44 грн., пеня за порушення строків повернення кредиту - 429,68 грн., пеня за порушення строків сплати відсотків - 3716,99 грн.
З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № 010/04-02/2294 від 10.07.2008 р. були укладені наступні договори.
- договір Іпотеки від 10.07.2008 р. за реєстр. № 4223 з додатковою угодою до нього №1 від 17.10.2011 р., відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_5 передали в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: магазин, загальною площею 161,2 кв.м. та земельну ділянку, загальною площею 0,0130 га, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Белінського, 19.
- договір поруки № 12/03-022/181 від 12.03.2010 р. з додатковою угодою № 12/03-022/181/1 від 17.10.2011 р., згідно якого ОСОБА_4 виступив поручителем ОСОБА_2 і взяв на себе зобов'язання перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" відповідати по зобов'язанням ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань.
- договір поруки від 10.07.2008 р. з додатковою угодою до нього № 1 від 17.10.2011 р., відповідно до якого ОСОБА_3 виступила поручителем ОСОБА_2 та взяла на себе зобов'язання перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" відповідати по зобов'язанням ОСОБА_2, що виникають з кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань.
При подачі позову позивачем направлена відповідачам вимога-претензія вих. № 12-1/12-228 від 21.06.2012 р. про виконання порушеного зобов'язання, яка залишена без відповіді.
Позивач просить суд, стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 достроково та солідарно на свою користь заборгованість по кредитному договору № 010/04-02/2294 від 10.07.2008 р. в сумі 913853,47 грн., звернути на користь позивача стягнення на предмет іпотеки - ? частину магазина загальною площею 161 кв.м. та ? частину земельної ділянки, загальною площею 0,0130 га, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Белінського, 19, що належить ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № № 010/04-02/2294 від 10.07.2008 р., із додатковими угодами до нього № 1 від 11.07.2008 р., № 2 від 10.03.2009 р., № 3 від 09.06.2009 р., № 010/04-02/2294/4 від 30.09.2009 р., № 010/04-02/2294/5 від 12.03.2010 р., №010/04-02/2294/6 від 29.04.2010 р., № 010/04-02/2294/7 від 17.10.2011 р. в сумі 913853,47 грн.
В судовому засіданні представник позивача - Міщенко С.І. позов підтримала, просила суд його задовольнити з підстав зазначених в позові.
Представник відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_5- ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час, місце та дату судового засідання повідомлені належним чином. Причина неявки суду не відома.
Суд, заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до умов кредитного договору № 010/04-02/2294 від 10.07.2008 р., із додатковими угодами до нього № 1 від 11.07.2008 р., № 2 від 10.03.2009 р., № 3 від 09.06.2009 р., № 010/04-02/2294/4 від 30.09.2009 р., № 010/04-02/2294/5 від 12.03.2010 р., №010/04-02/2294/6 від 29.04.2010 р., № 010/04-02/2294/7 від 17.10.2011 р. відповідачу, ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 198800,00 доларів США з кінцевим строком погашення до 09.07.2018 р. зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитними коштами на придбання нерухомого майна.
Додатковою угодою № 1 від 11.07.2008 р. до кредитного договору сторони внесли зміни щодо розміру процентної ставки та встановили процентну ставку в розмірі 16,4 % за користування кредитними коштами.
З метою зменшення навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в Україні, сторони досягли згоди про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту, у зв'язку з чим було укладено додаткову угоду № 010/04-02/2294/7 від 17.10.2011 р., відповідно до якої банк надав відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 840380,00 грн., а позичальник зобов'язався отримати його та використати його для рефінансування заборгованості за під лімітом в іноземній валюті за цим кредитним договором в сумі 198000,00 дол. США. При цьому сторони встановили наступну процентну ставку: 16,4% річних за користування під лімітом в іноземній валюті та 16,5 % річних за користування під лімітом в гривні.
Відповідач, ОСОБА_2, відповідно до п. 4 частини 1 та п. 1.5 частини 2 кредитного договору з додатковими угодами до нього зобов'язався шомісячно повертати кредитні кошти, згідно встановленого графіку погашення кредиту, також відповідно до п.п. 1.4, 1.5 частини 2 кредитного договору зобов'язався сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами щомісячно із розрахунку річних встановлених на дату оплати. Однак ОСОБА_2 не виконуються умови кредитного договору.
Станом на 26.07.2012 р. загально заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором № 010/04-02/2294 від 10.07.2008 становить 913953,47 грн. у тому числі заборгованість по кредиту - 831250,66 грн., заборгованість по відсотках - 78456,44 грн., пеня за порушення строків повернення кредиту - 429,68 грн., пеня за порушення строків сплати відсотків - 3716,99 грн.
З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № 010/04-02/2294 від 10.07.2008 р. були укладені наступні договори.
- договір Іпотеки від 10.07.2008 р. за реєстр. № 4223 з додатковою угодою до нього №1 від 17.10.2011 р., відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_5 передали в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: магазин, загальною площею 161,2 кв.м. та земельну ділянку, загальною площею 0,0130 га, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Белінського, 19.
- договір поруки № 12/03-022/181 від 12.03.2010 р. з додатковою угодою № 12/03-022/181/1 від 17.10.2011 р., згідно якого ОСОБА_4 виступив поручителем ОСОБА_2 і взяв на себе зобов'язання перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" відповідати по зобов'язанням ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань.
- договір поруки від 10.07.2008 р. з додатковою угодою до нього № 1 від 17.10.2011 р., відповідно до якого ОСОБА_3 виступила поручителем ОСОБА_2 та взяла на себе зобов'язання перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" відповідати по зобов'язанням ОСОБА_2, що виникають з кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань.
При подачі позову позивачем направлена відповідачам вимога-претензія вих. № 12-1/12-228 від 21.06.2012 р. про виконання порушеного зобов'язання, яка залишена без відповіді.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вимогами договору.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
У відповідності зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором позики (кредиту) встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Вимоги про звернення стягнення на заставлене майно не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 39 Закону України „Про іпотеку" У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Згідно ст. 39 ЗУ «Про іпотеку»суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником (іпотекодавцем) порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків і не змінює обсяг його прав.
Позивачем не проведена оцінка предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, яка необхідною для звернення стягнення на предмет іпотеки і розрахунку з іпотекодавцем, якщо вартість предмету іпотеки перевищує заборгованість перед іпотекодержателем. Під час слухання справи питання про призначення експертизи для визначення вартості іпотечного майна - позивач не звертався.
Відповідно до п 9. Постанови Пленуму №5 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).
Згідно з тим, що ОСОБА_2 є одночасно боржником і іпотекодавцем, за вказаними вище кредитними договорами, а тому позовні вимоги ПАТ Раййффайзен банк Аваль» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмети іпотеки фактично робить подвійне стягнення, що є неправомірним.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягають частковому задоволенню.
Керуючи ст.ст. 526,554,611,615,1046,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст.6,33,39,40 Закону України «Про іпотеку», ст. 10, 11, 60, 88, 197, 213, 215 -218 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк АВАЛЬ» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 достроково та солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк АВАЛЬ» в особі Херсонської обласної дирекції заборгованість по Кредитному договору №010/04-02/2294 від 10.07.2008 року в сумі 913 853,47грн., що складає: заборгованість по кредиту в сумі - 831 250,66грн., заборгованість по відсотках в сумі 78 456,44 грн., пеню за порушення строків повернення кредиту в сумі 429,68грн., пеню за порушення строків сплати відсотків в сумі 3 716,69грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк АВАЛЬ» в особі Херсонської обласної дирекції судовий збір в сумі 3219,00 грн.
В іншій частині позовних вимог Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк АВАЛЬ» - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
СуддяКорецький Д. Б.