№437/6257/13- к
30 травня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого судді - СУРНІНОЇ Л.О.,
при секретарі - ЄСАУЛЕНКО Н.О.,
за участю прокурора - ЯЦКІНА П.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, що має середню освіту, одруженого, зареєстрованого за адресою: м.Луганськ, кв.Гагаріна,24/7, що мешкає за адресою: м.Луганськ, кв.Ленінського комсомолу, 8/79, раніше засудженого: 03.10.2001року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст.185 ч.3, 213 ч.1, 70 КК України до 3років 6місяців позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнен від відбування покарання з іспитовим строком 2роки; 30.09.2002року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.ст.15-186 ч.2, 69 КК України до 3років 7місяців позбавлення волі, звільнився 19.02.2005року умовно-достроково на невідбутий строк 1рік 1місяць 21день; 12.04.2007року Артемівським районним судом м.Луганська за ч.1 ст.129, ч.2 ст.185, ч.1 ст.187, ч.2 ст.190, 70,71 КК України до 4років 2місяців позбавлення волі; 26.06.2007року Артемівським районним судом м.Луганська за ст.ст.190 ч.2, 70 ч.4, 71 КК України до 4років двох місяців позбавлення волі, звільнився 19.11.2009рокі умовно-достроково на невідбутий строк 1рік 3місяці 23дні,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
11.01.2013року приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у магазині «Адідас», який розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Радянська, 57, побачив чоловічу куртку W 49360 L, вартістю 3495 гривень 00 копійок, де у нього виник злочинний намір, спрямований на заволодіння нею.
Після чого, з метою таємного викрадення майна магазину «Адідас» ОСОБА_1 зняв з вішалки чоловічу куртку та попрямував до примірочної, де надів вказану куртку на себе, після чого вийшов з примірочної. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_1 попрямував до виходу з магазину «Адідас». Прямуючи до виходу з магазину, його злочинні дії стали очевидними для громадянки ОСОБА_2, яка зробила зауваження ОСОБА_1 з приводу його неправомірних дій та схопила його за рукав куртки, однак ОСОБА_1, усвідомлюючи, що його дії стали очевидними для громадянки ОСОБА_3, від своїх злочинних дій не відмовився, після чого з викраденим майном з місця злочину зник, чим незаконно відкрито викрав чуже майно.
Таким чином, ОСОБА_1 керуючись корисливим наміром і переслідуючи мету незаконного збагачення, повторно відкрито викрав чуже майно, яке належить магазину «Адідас», а саме чоловічу куртку W 49360 L, вартістю 3495 гривень 00 копійок згідно довідки ДП «Адідас-Україна» Роздрібний магазин № 26», після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим як своїм власним, чим спричинив матеріальні збитки на вищевказану суму.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище, та просив строго його не наказувати.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені в судовому засіданні, суд знаходить винність обвинуваченого доведеною повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України правильно, як відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно.
Обираючи міру покарання, суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані щодо особи обвинуваченого, який раніше був засуджений, за місцем проживання характеризується позитивно, в повному обсязі відшкодував заподіяну шкоду потерпілій.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття і добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, що обтяжуєь покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину обвинуваченим в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1, матеріалів кримінального провадження, з врахуванням наявності декількох пом'якшуючих обставин, до яких суд відносить позитивну характеристику ОСОБА_1, щире каяття, відшкодування заподіяної шкоди потерпілій, суд керуючись ст.75 КК України, вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, оскільки рахує, що його виправлення можливе без ізоляції його від суспільства.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
На досудовому слідстві, ухвалою Ленінського районного суду міста Луганська від 03.04.2013року, ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 22.04.2013року, який на даний час сплинув. Інший запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, та на даний час у суду відсутні підстави для обрання будь-якого запобіжного заходу, про що свідчить і поведінка обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробувальним строком на 2 (два) роки, зобов'язавши його на підставі ст.76 КК України протягом 2 (двох) років не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: Л.О.Сурніна