у.н. 415/1946/13-ц
н.п. 2/415/745/13
24.05.2013.
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
при секретарі судового засідання Бандуровій В.І.,
з участю представників
позивача ОСОБА_1,
ї відповідача Лебединської Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» відокремленого підрозділу шахта «Привільнянська» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов мотивував тим що був незаконно звільнений наказом №64-к ввід 11.02.2013 р. з посади машиніста електровозу за появу на роботі у нетверезому стані, однак на роботі був тверезий, його відмовилися направити на обстеження до лікаря, профспілка не давала згоду на його звільнення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позов та пояснення позивача підтримала.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що позивач находився у стані сп'яніння, що було зафіксовано актом та працівниками відповідача.
У судовому засіданні досліджені докази: виписка з протоколу №57 від 08.02.2013 р.; подання; заява від 18.02.2013 р.; копія наказу №167 від 11.02.2013 р.; копія наказу №64к від 11.02.2013 р.; копія трудової книжки; копії свідоцтв про народження; копія свідоцтва про шлюб; довідка про доходи; довідка УПСЗН; копія акту від 30.01.2013 р.; копія доповідної; копія пояснювальної; копія акту від 13.02.2013 р.; виписка з наказу №100-п від 12.02.2007 р.; довідка про середню заробітну плату; графік роботи підйому; журнал обліку непередбачуваних випадків; хронометраж; наряд на зміну; витяг з меджурналу.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.
Відповідно до ст.40 п.7 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у разі появи на роботі в нетверезому стані…
На підставі ст.43 ч.7 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Аналогічна норма міститься у ч.6 ст.39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
У п.25 абз.2 постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено: «Нетверезий стан працівника… можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів…, яким суд має дати
відповідну оцінку».
У судовому засіданні встановлено, що 13 лютого 2007 р. згідно наказу №100-к від 12.02.2007р. позивач був прийнятий на роботу ВП шахта «Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» машиністом електровоза 3-го розряду з повним робочим днем під землею.
30 січня 2013 р. позивач під час 2-ї зміни на робоіт під землею перебував у нетверезому стані на ділянці ВШТ-1 відокремленого підрозділу «Шахта Привільнняська».
11 лютого 2013 р. згідно наказу №64-к від 11.02.2013 р. позивач був звільнений за п. 7 ст. 40 КЗпП України за появу на роботі у нетверезому стані.
Суд вважає достатніми та переконливими доказами перебування позивача на роботі у нетверезому стані показання свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які безпосередньо бачили позивача на робочому місці у робочій час у нетверезому стані, про що свідчила його збуджена поведінка, запах алкоголю з рота. Окрім того, ОСОБА_5 пояснив, що на запитання до позивача отримав відповідь, що той випив пляшку пива.
Перебування позивача у нетверезому стані одразу після підйому на поверхню підтвердили допитані у судовому засіданні медична сестра поверхні ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які теж чули від позивача виразний запах алкоголю, що і було зафіксовано о 20-55 год. актом (а.с.17).
Час складання акту обумовлений графіком підйому на поверхню, згідно якого підйом 2-ї зміни 1-ю кліттю відбувався о 20-15 год., та наказом про відмітку у жетонній для працівників дільниці ВШТ-1 після 2-ї зміни о 20-30 год.
Суду не надані докази того, що вказані свідки давали неправдиві показання внаслідок тієї чи іншої зацікавленості у справі.
Суд не приймає у якості доказів позовних вимог пояснення свідка ОСОБА_8, бо той бачив сварку позивача і ОСОБА_4, але не може нічого пояснити щодо стану, в якому перебував позивач, бо знаходився на відстані від позивача. Знає зі слів інших осіб, що той був нетверезим.
Також, суд вважає недостовірними показання свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10, що позивач був тверезим, бо вказані свідки, виходячи з їх пояснень, одночасно перебували під дверима медпункту і чули розмову позивача з медичною сестрою, але жоден з них не давав пояснення про присутність один одного в цей час біля медпункту.
Не видача направлення позивачу також не може бути доказом його вимог, бо затверджена 24.02.1995 р. Інструкція про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, яка передбачала обов'язкову наявність направлення на огляд, втратила чинність ще 21.04.2009 р..
Не є підставою для задоволення позову і відмова профспілки у звільненні позивача.
Як вбачається з наданого на подання відповідача про згоду на звільнення витягу з протоколу засідання профспілки (а.с.23), відмова є абсолютно немотивованою. Те, що саме цей витяг був наданий адміністрації, підтвердив у судовому засіданні голова профспілки Моргунов М.Б.. Він же пояснив, що витяг з протоколу з мотивуванням, який був наданий позивачем суду разом із позовом (а.с.4), позивач отримав на своє прохання із внесеними в протокол роз'ясненням причин відмови вже після направлення попереднього витягу адміністрації підприємства.
Тому суд відмовляє у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 367 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» відокремленого підрозділу шахта «Привільнянська» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Суддя