30.05.2013
Справа № 369/2383/13-к
Провадження № 1/369/134/13
Іменем України
30.05.2013 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчка А.Я.,
за участю секретаря Равлюк Н.І.,
прокурора Юркової Ю.В.,
захисника ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, що має середню спеціальну освіту, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
встановив:
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 23.02.2010 року близько 18 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в гаражному приміщенні, що по АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_4, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, тобто, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, з підлоги гаражного приміщення, правою рукою схопив сокиру, після чого, тримаючи сокиру у правій руці, наздогнав ОСОБА_4, який вже вийшов з гаражного приміщення на вулицю Шевченка, і, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, умисно кинув сокирою в напрямку голови ОСОБА_4, влучивши останньому сокирою в область життєво-важливих органів, зокрема, лівої скронево-потиличної ділянки голови, спричинивши цим самим, потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді лінійної рани після хірургічної обробки в лівій скронево-потиличній ділянці, трепанаційний дефект кісток склепіння черепа в лівій скроневій ділянці з лініями перелому, що відходять від нього на основу черепа (результати хірургічної обробки багато-уламкового перелому лівої скроневої ділянки, згідно протоколу операції), пошкодження твердої мозкової оболонки (згідно протоколу операції), забій-розможення головного мозку, множинні вторинні крововиливи в стовбур мозку, набряк-набухання головного мозку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 18 год. 15 хв. ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень, помер в Боярській ЦРЛ Києво-Святошинського району Київської області.
Відповідно до висновку експерта № 93/Д/82 тр. від 30.03.2010 року, смерть ОСОБА_4 наступила в результаті відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася переломом кісток черепа, забоєм-розможенням головного мозку.
Відкрита черепно-мозкова травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч 1 ст. 115 КК України, не визнав та суду пояснив, що з ОСОБА_4 вони товаришували останні 20 років. 23.02.2010 року приблизно в обідній час йому зателефонував ОСОБА_4 і запитав, чи може він йому дати мішок картоплі, він сказав, щоб ОСОБА_4 прийшов до нього. ОСОБА_4 прийшов та приніс пляшку горілки та палку ковбаси. Він допоміг ОСОБА_4 донести мішок з картоплею та завантажити до службового автомобіля ОСОБА_4, після цього автомобіль поїхав, а ОСОБА_4 залишився у нього і запропонував випити пляшку горілки. Коли випили пляшку горілки, ОСОБА_4 запропонував придбати ще горілки. Вони пішли до магазину і придбали пляшку горілки, а коли повертаючись підійшли до будинку, то біля воріт побачили автомобіль, з якого вийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_4 запросив цих чоловіків також вжити горілки разом із ними. Він всіх запросив до гаражного приміщення на подвір'ї біля його будинку. Один із зазначених чоловіків горілки не вживав. Згодом у нього із ОСОБА_4 виникла сварка, не пам'ятає чому. Під час сварки ОСОБА_4 перекинув стіл та вдарив його кулаком в обличчя, від чого він впав на підлогу. Він хотів захиститися, і коли вставав з підлоги, то рукою намацав якусь дерев'яну палицю, якою виявилась сокира. Коли ОСОБА_4 почав вибігати із гаражного приміщення, а він встав за ним і кинув в його напрямку той предмет, який підняв з підлоги. Згодом побачив, що загиблий на вулиці присів на купу снігу. Він підійшов, щоб забрати предмет, який кинув, і занести у гараж, а піднімаючи побачив, що це сокира. Він підняв її та заніс в гараж. Після цього пішов спати. Згодом його розбудили працівники міліції, яким він давав пояснення. Вину не визнає, оскільки не хотів позбавляти життя потерпілого. У вчиненому розкаявся.
Незважаючи на часткове визнання підсудним своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується сукупністю доказів, які були зібрані у справі та досліджені під час судового слідства, а саме:
- показами потерпілої ОСОБА_2, яка, будучи допитаною у судовому засіданні, суду пояснила, що загиблий ОСОБА_4 - її чоловік. 23.02.2010 року вона перебувала в м. Києві в гостях у своїх дітей. О 20 годині 30 хвилин їй зателефонувала мешканка с. Личанка ОСОБА_7 та повідомила, що її чоловік розбив собі голову. Також вона просила, щоб вона терміново приїхала в с. Личанка, Києво-Святошинського району. Вона на таксі виїхала в с. Личанку Києво-Святошинського району. По дорозі ОСОБА_7 знову зателефонувала та повідомила, що її чоловіка забрали до Боярської ЦРЛ. Вона поїхала до Боярської ЦРЛ. Коли приїхала до лікарні, її чоловіка перевозили до реанімаційного відділення. Вона запропонувала лікарю, що перевезе чоловіка до лікарні м. Києва, але він повідомив, що вона не встигне цього зробити, оскільки його треба було оперувати негайно. Згодом їй повідомили, що її чоловік помер. На даний час матеріальна шкода їй відшкодована в повному обсязі. Також їй відшкодовано 30 000 грн. моральної шкоди. Просила стягнути з підсудного 470 000 грн. моральної шкоди;
- оголошеними в судовому засіданні відповідно до ст. ст. 306, 314 КПК України 1960 року показами свідка ОСОБА_5, який, будучи допитаним на досудовому слідстві, пояснив, що 23.02.2010 року він знаходився за своїм місцем проживання разом із ОСОБА_6, коли на мобільний телефон ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_4 і запросив їх до нього додому в с. Личанка. Вони погодились і сіли в його автомобіль «Москвич-412» д/н НОМЕР_2 жовтого кольору і направилися до ОСОБА_4 додому. Приїхавши до ОСОБА_4, вони побачили, що ОСОБА_4 за місцем свого проживання не було. ОСОБА_6 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_4 і поцікавився, де він знаходиться, на що ОСОБА_4 відповів, що знаходиться у свого товариша і запропонував їм приїхати до нього, при цьому по телефону розповів, куди треба їхати. Вони з ОСОБА_6 сіли до автомобіля і під'їхали до воріт одного із будинків в с. Личанка, куди їм пояснив ОСОБА_4 Під'їхавши до будинку, побачили, що в сторону будинку йшов ОСОБА_4 разом із незнайомим чоловіком, якого він в той день бачив вперше. Далі ОСОБА_4 разом із тим чоловіком підійшли до них з ОСОБА_6 і чоловік, що був із ОСОБА_4 запропонував пройти до гаражного приміщення, що біля будинку, де вони зупинились, і вжити горілки. ОСОБА_6 погодився із ними піти, а він вирішив піти за компанію. В гаражному приміщенні хлопці почали пити горілку. Горілку пили всі, окрім нього. Далі господар гаражного приміщення, на імя ОСОБА_5 пішов до свого будинку і приніс продукти харчування. Він просидів із ними близько години і біля 17 години вирішив йти до свого автомобіля. Близько 40 хвилин знаходився в автомобілі і чекав на ОСОБА_6 Згодом він побачив, як із гаражного приміщення вийшов ОСОБА_6 і направився до нього. Далі за ОСОБА_6 на подвір'я з гаражного приміщення вийшов ОСОБА_4, а за ОСОБА_4, на відстані близько 2-3 метри вийшов господар гаражного приміщення, який в руці, якій саме не пам'ятає, тримав сокиру. Далі побачив, як господар гаражного приміщення кинув сокиру в сторону ОСОБА_4 В цей момент ОСОБА_6 вже сів до його автомобіля і сказав, що ОСОБА_4 та той чоловік розберуться самі і просив їхати додому. Він спочатку не хотів їхати, але ОСОБА_6 наполягав. Тому він поїхав з місця пригоди (Т. 1, а.с. 49-50);
- оголошеними в судовому засіданні відповідно до ст. ст. 306, 314 КПК України 1960 року показами свідка ОСОБА_9, який, будучи допитаним на досудовому слідстві, пояснив, що 23.02.2010 року близько 20 години він знаходився біля медичного пункту, що в с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області. В цей час йому на мобільний телефон зателефонувала донка ОСОБА_3, яка являється похресницею його жінки. ОСОБА_10 поросила приїхати до неї додому. Він на своєму автомобілі приблизно через 5 хвилин після дзвінка ОСОБА_10, приїхав до них додому. Біля двору місця проживання ОСОБА_3, а саме біля воріт гаражного приміщення на землі у напівсидячому положенні, обпертий об кучугуру снігу, знаходився ОСОБА_4, голова якого була у крові. ОСОБА_4 знаходився у непритомному стані. Біля ОСОБА_4 будь-яких предметів не бачив. На місці вже були сусіди, а пізніше вже підійшов ОСОБА_11 Далі вони всі гуртом занесли ОСОБА_4 в гараж і поклали його на рядно, яке винесла ОСОБА_12 Після цього ОСОБА_12 винесла марлю і вони приклали марлю до голови ОСОБА_4 В цей момент хтось викликав швидку медичну допомогу і вони всі в гаражному приміщенні чекали на приїзд швидкої медичної допомоги. ОСОБА_3 на місці не було. Як йому сказала дружина ОСОБА_3, ОСОБА_3 спав у хаті в стані алкогольного сп'яніння. В цей час він і його дружина телефонували дружині ОСОБА_4 і повідомили їй про вказану подію. Приблизно через 40 хвилин на місце приїхала швидка медична допомога, яка забрала ОСОБА_4 до лікарні в м. Боярка. Він своїм автомобілем також поїхав до лікарні. В лікарні ОСОБА_4 поклали до реанімації. До лікарні вже приїхала ОСОБА_2. Далі до лікарні приїхали працівники міліції, які відібрали у нього відповідне пояснення (Т. 1, а.с. 57);
- оголошеними в судовому засіданні відповідно до ст. ст. 306, 314 КПК України 1960 року показами свідка ОСОБА_6, який, будучи допитаним на досудовому слідстві, пояснив, що протягом останніх п'яти років проживає разом із ОСОБА_5 та його родиною. Приїхав він на заробітки з Волинської області і неофіційно працює в Києво-Святошинському районі на різних будівництвах. Вони з ОСОБА_5 мали спільного товариша ОСОБА_4, який проживає у с. Личанці Києво-Святошинського району Київської області. Він з ОСОБА_4 познайомився, як тільки приїхав на заробітки у Київську область. Познайомився він із ОСОБА_4 на одному із будівництв і з того часу він підтримував з ним дружні стосунки. Про ОСОБА_4 може сказати, що ОСОБА_4 спокійний, врівноважений, трудолюбивий чоловік, вживає спиртні напої, але він особисто не може сказати, що ОСОБА_4 зловживає алкоголем. 23.10.2010 року він разом із ОСОБА_5 знаходились за місцем проживання ОСОБА_5. Приблизно в післяобідній час на його мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 і запросив їх з ОСОБА_5 до нього додому в с. Личанку. Вони з ОСОБА_5 погодились і сіли на автомобіль ОСОБА_5, а саме «Москвич-412», д.н.з. НОМЕР_2, жовтого кольору, і направились до ОСОБА_4 додому. Приїхавши до ОСОБА_4 додому, вони побачили, що його за місцем проживання немає. він зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_4 і поцікавився, де той знаходиться, на що ОСОБА_4 йому відповів, що знаходиться у свого товариша і запропонував їм приїхати до нього, при цьому, по телефону розповів, куди потрібно їхати. Вони з ОСОБА_5 сіли до автомобіля і під'їхали до воріт одного із будинків в с. Личанці, а саме: туди, куди йому пояснив ОСОБА_4 Як тільки вони під'їхали до будинку, то вони побачили, що в сторону будинку, біля якого вони стояли, йшов ОСОБА_4 разом із незнайомим йому чоловіком, якого він в той день бачив вперше. далі ОСОБА_4 разом із чоловіком підійшли до них, і той чоловік представився ОСОБА_5. далі той чоловік запропонував пройти до гаражного приміщення, що біля будинку, де вони зупинилися, і вжити з ними горілки. Він погодився на їх пропозицію, і вони всі пішли до гаражного приміщення того чоловіка. В гаражному приміщенні знаходився автомобіль «Газель» та ще два трактори марки Т-40. В гаражному приміщенні вони всі розмістилися на кузові автомобіля «Газель» і почали пити горілку «Хлібний дар». Горілку пили всі, окрім ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_5 не вживає спиртне. Він також пив горілку. Далі господар гаражного приміщення, а саме ОСОБА_5 пішов до свого будинку і на підносі приніс їм продукти харчування, і вони вже розмістились за розкладним деревяним столиком в гаражному приміщенні. ОСОБА_5 сказав, що піде до автомобіля і пішов, а вони втрьох залишилися. далі між господарем гаражного приміщення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 була розмова про їх колишні конфлікти. Як йому здалося, вони розмовляли спокійно між собою, і на сварку це не було схоже. Далі господар гаражного приміщення ОСОБА_5 схопився за сокиру, яка стояла обперта об стінку у гаражному приміщенні неподалік від того місця, де вони сиділи. Далі ОСОБА_5 потримав сокиру декілька секунд у руці і поставив назад та знову сів за столик. За яких причин брав сокиру він не знає. Далі він запропонував ОСОБА_4 їхати додому, але ОСОБА_4 відмовився і забажав залишитись. Він вирішив йти до ОСОБА_5, який чекав на нього в автомобілі, з мнтою їхати додому. далі він вийшов з гаражноо приміщення і направиввся до автомобіля, котра у цей час була година, він сказати не може, але це був вже вечірній час. вийшовши з гаражного приміщення він назад не обертався і що відбулося позад нього він не бачив. Далі, сівши до автомобіля ОСОБА_5, вони поїхали додому. Через деякий час йому на мобільний зателефонувала дружина ОСОБА_4 і попросила, щоб вони терміново приїхали до неї додому. Він з ОСОБА_5 приїхали до неї додому, де їх чекали працівники міліції. Від працівників міліції він дізнався, що ОСОБА_4 знаходиться у лікарні в тяжкому стані і що господар гаражного приміщення ОСОБА_5 влучив сокирою в голову ОСОБА_4 (Т. 1, а.с. 51-52);
- оголошеними в судовому засіданні відповідно до ст. ст. 306, 314 КПК України 1960 року показами свідка ОСОБА_13, який, будучи допитаним на досудовому слідстві, пояснив, що 24.03.2010 року в с. Личанка Києво-Святошинського району Київської області до нього підійшов працівник міліції та запропонував бути понятим при проведенні відтворення обстановки та обставин події, на що він погодився. Окрім нього, понятим також запросили ОСОБА_13 В ході відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_3 пояснив, що він 23.02.2010 року протягом дня вживав спиртні напої з ОСОБА_4 Під час вживання спиртних напоїв між ними виник конфлікт і ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_3 по обличчю, від якого ОСОБА_3 впав на підлогу. Далі ОСОБА_3 пояснив, що, лежачи на підлозі, він взяв в руку якусь палицю та кинув нею в бік ОСОБА_4, а потім виявив, що це була не палиця, а сокира (Т.1, а.с. 101);
- показами свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні дав покази, аналогічні тим, які давав ОСОБА_13;
- показами свідка ОСОБА_12, яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 - її чоловік. 23.02.2010 року вона разом із своїм чоловіком знаходилась вдома за місцем їхнього проживання. В обідній час до чоловіка зателефонував їхній спільний знайомий ОСОБА_4, запитав у чоловіка, чи можна у нього взяти картоплі. Через деякий час приїхав ОСОБА_4, який зайшов до будинку, поставив на стіл пляшку горілки «Хлібний дар», ковбасу та хліб. Після цього чоловік дав ОСОБА_4 мішок картоплі і допоміг ОСОБА_4 донести картоплю до автомобіля, на якому останній приїхав. Після цього, ОСОБА_4 разом із чоловіком повернулися до будинку і, сівши за стіл, почали вживати горілку. Їй запропонували з ними вжити горілки, але вона відмовилася, і пішла у свою кімнату. Через деякий до кімнати зайшов її чоловік і взяв гроші і пішов, куди саме, сказав, і вона зрозуміла, що він пішов щось придбати до магазину. Близько однієї години її чоловік до будинку не заходив. В цей проміжок часу додому приїхала її донька, яка знаходилась на навчанні у м. Києві. Приблизно через годину в будинок зайшов її чоловік ОСОБА_3, який попросив у неї щось приготувати на закуску. Вона зрозуміла, що чоловік із ОСОБА_4 вживають горілку чи на подвір'ї, чи в гаражному приміщенні. Вона запросила їх до хати, але чоловік відповів, що серед них є інші незнайомі люди і він би не хотів, щоб вони заходили до будинку. Вона на подвір'я не виходила, приготувала закусити, положила на підніс і чоловік вийшов з будинку. Що відбувалося на подвір'ї, чи в гаражному приміщенні, вона не знає, оскільки на подвір'я не виходила. Чоловіка не було близько 2-х годин, хоча точно вона сказати не може. Далі чоловік прийшов до будинку, він знаходився у стані сильного алкогольного сп'яніння. Вони з донькою допомогли йому зняти верхній одяг і провели його до кімнати і положили на диван. Чоловік був настільки п'яний, що не міг навіть розмовляти. Далі вона вийшла на подвір'я і побачила, що біля гаража на снігу в напівсидячому положенні ОСОБА_4, більше нікого на подвір'ї не було. ОСОБА_4 був без свідомості. На голові у нього була кров, але рани на голови вона не бачила. Біля ОСОБА_4 жодних предметів вона не бачила. Можливо, із-за того, що на дворі вже було темно. Це було близько 19 години. Вона відразу злякалася, забігла до хати і звернулася до доньки, щоб донька викликала швидку медичну допомогу. Донька пішла до матері її чоловіка, яка проживає по сусідству і звідти викликала швидку медичну допомогу. Далі до ОСОБА_4 підійшли сусіди і вони всі гуртом занесли його до приміщенні гаражу, де постели ковдру і поклали його на ковдру. Голову замотали марлею, щоб зупинити кров. Далі вони чекали поки приїде швидка медична допомога. По приїзду швидка медична допомога забрала ОСОБА_4 до лікарні. В цей час її чоловік ОСОБА_3 спав у будинку. Через деякий час приїхали до їхнього будинку працівники міліції, розбудили чоловіка. Від міліції вона дізналася, що її чоловік кинув сокирою в ОСОБА_4 і влучив йому у голову. Далі працівники міліції здійснили оформлення місця пригоди і забрали її чоловіка до відділку міліції для дачі пояснень;
- показами свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 - її батько. 23.02.2010 року вона знаходилась на навчанні. Коли вона їхала на навчання, то батько з мамою знаходилися вдома. Близько 17 години, точного часу вона не пам'ятає, вона приїхала з м. Києва до с. Личанки і попрямувала до себе додому. В центрі с. Личанки вона зустріла свого батька, який був разом із знайомим ОСОБА_4 - жителем с. Личанки. Вона підійшла до них і побачила, що вони знаходяться у стані алкогольного сп'яніння. Близько 18 години до будинку зайшов батько і попросив її, щоб вона йому дала підніс, щоб покласти на нього закуску. Вона чула, як мама у нього запитала, чому вони не йдуть до хати, на що батько відповів, що їх багато і є незнайомі люди. Далі батько взяв підніс із закускою і пішов на вулицю. Батька не було близько години. За цей час вона на вулицю не виходила і знаходилася в будинку. Далі батько зайшов до будинку, будучи у стані сильного алкогольного сп'яніння. Вони з мамою зняли із батька верхній одяг і допомогли батькові лягти на ліжко у кімнаті. Далі мама вийшла на подвір'я, після чого забігла до будинку, почала кричати, була дуже схвильована і наказала їй, щоб вона бігла до бабусі, яка проживає по сусідству з метою викликати швидку медичну допомогу. Вона навіть не запитала, що трапилося і відразу побігла до бабусі, де через стаціонарний телефон викликала швидку медичну допомогу. Далі вона повернулася додому і мати їй повідомила, що у них на подвір'ї біля гаража лежить ОСОБА_4, і на ньому є кров. Вона хотіла піти подивитися, але мама їй не дозволила і вона залишилася в будинку. Далі вона чула, що в них на подвір'ї було багато людей, щось кричали між собою, мама декілька раз забігала до хати брала марлю та ще щось і знову бігла в бік гаража. Батько в цей час спав на ліжку в кімнаті будинку. Далі мама їй повідомила, що приїхала швидка медична допомога та забрала ОСОБА_4 до лікарні. Пізно ввечері до них до будинку прийшли працівники міліції, які розбудили її батька і забрали до відділку міліції для дачі пояснень;
- рапортом від 23.02.2010 року, відповідно до якого о 22 год. 40 хв. 23.03.2010 року від чергового надійшло повідомлення про те, що в Боярську ЦРЛ доставлено гр. ОСОБА_4 з діагнозом відкрита ЧМТ, ушиблена рана голови, внутрічерепна гематома (Т. 1, а.с. 4);
- довідкою, згідно з якою ОСОБА_4 потрапив до приймального відділення Києво-Святошинської ЦРЛ і йому було встановлено діагноз: відкрита черепно-мозкова травма (Т. 1, а.с. 5);
- протоколом огляду місця події від 24.02.2010 року, об'єктом якого являється приміщення гаража по АДРЕСА_1, та відповідно до якого в ході огляду гаража на войлоку було виявлено плями бурого кольору. Також в гаражі було виявлено та вилучено три господарські сокири. З зовнішньої сторони гаража на вулиці з лівої сторони від воріт на снігу знаходиться пляма бурого кольору (Т. 1, а.с. 7-14);
- актом судово-медичного освідування № 36 від 25.02.2010 року, згідно з яким виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження спричинені тупими предметами, по давності можуть відповідати вказаному строку і відносяться до легких тілесних ушкоджень (Т. 1, а.с. 30);
- актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 230 від 03.03.2009 року, з огляду на яку ОСОБА_3 в період інкримінованих йому діянь і в даний час на психічне захворювання не страждав і не страждає (Т. 1, а.с. 45-47);
- копією лікарського свідоцтва про смерть, згідно з яким ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер від відкритої черепно-мозкової травми (Т. 1, а.с. 70);
- копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (Т. 1, а.с. 71);
- протоколом очної ставки, проведеної між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_3 підтримав покази свідка ОСОБА_5 (Т. 1, а.с. 86-88);
- протоколом очної ставки, проведеної між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_3 частково підтримав покази свідка ОСОБА_6 Не погодився лише в тій частині, що в той момент, коли в нього виник конфлікт з ОСОБА_4, він хапався за сокиру (Т. 1, а.с. 89-91);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події, в ході якого ОСОБА_3 відтворив обставини нанесення потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та дав аналогічні пояснення тим, які він давав в судовому засіданні (Т. 1, а.с. 92-100);
- висновком експерта № 87/Д від 30.03.2010 року, у відповідності до якого при огляді 25.02.2010 року ОСОБА_3 було виявлено садно лобної ділянки зліва та садно в лівій скроневій ділянці. Виявлені тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, яким міг бути кулак, за давністю можуть відповідати терміну, вказаному в постанові та є легкими тілесними ушкодженнями (Т. 1, а.с. 105);
- висновком експерта № 93/Д/82тр від 30.03.2010 року, згідно з яким при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлено: лінійну рану після хірургічної обробки в лівій скронево-потиличній ділянці, трепанаційний дефект кісток склепіння черепа в лівій скроневій ділянці з лініями перелому, що відходять від нього на основу черепа, пошкодження твердої мозкової оболонки, забій-розможення головного мозку, множинні вторинні крововиливи в стовбур мозку, набряк-набухання головного мозку. Смерть ОСОБА_4 наступила в результаті відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась переломом кісток черепа, забоєм-розможенням головного мозку. Відкрита черепно-мозкова травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Можливо, що черепно-мозкова травма могла утворитись від дії предмету з рубаючими властивостями, а саме від дії сокири. Черепно-мозкова травма за давністю може відповідати терміну, вказаному в постанові. Черепно-мозкова травма не могла утворитись за механізмом, вказаним ОСОБА_3 під час відтворення обстановки та обставин події 24.03.2010 року, оскільки при розташуванні потерпілого спиною та потилицею до нападника, який тримає сокиру в правій руці, пошкодження мали б розташовуватись на правій чи задній поверхні голови. В той час, як у ОСОБА_4 пошкодження знаходились на лівій частині голови. Смерть ОСОБА_4 була констатована ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 18 годині 10 хвилин (Т. 1, а.с. 110-111);
- актом судово-медичного дослідження трупа № 82 від 27.03.2010 року, виходячи зі змісту якого, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлено: лінійну рану після хірургічної обробки в лівій скронево-потиличній ділянці, трепанаційний дефект кісток склепіння черепа в лівій скроневій ділянці з лініями перелому, що відходять від нього на основу черепа, пошкодження твердої мозкової оболонки, забій-розможення головного мозку, множинні вторинні крововиливи в стовбур мозку, набряк-набухання головного мозку. Смерть ОСОБА_4 наступила в результаті відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась переломом кісток черепа, забоєм-розможенням головного мозку. Відкрита черепно-мозкова травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Можливо, що черепно-мозкова травма могла утворитись від дії предмету з рубаючими властивостями (Т. 1, а.с. 112-114);
- протоколом пред'явлення предметів для впізнання, в ході якого ОСОБА_3 серед наданих предметів впізнав сокиру під № 3 та пояснив, що саме цією сокирою він кинув в напрямку ОСОБА_4 (Т. 1, а.с. 128-131);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події, в ході якого ОСОБА_3 відтворив обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 (Т. 2, а.с. 34-40);
- висновком експерта № 1/Д/82 тр від 06.01.2011 року, згідно з яким можливість утворення виявленої при дослідженні трупа ОСОБА_4 черепно-мозкової травми за механізмом, вказаним ОСОБА_3 під час відтворення обстановки та обставин події 04.01.2011 року, не виключається (Т. 2, а.с. 49).
Зазначені письмові докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, є допустимими, та такими, що в їх сукупності об'єктивно та безпосередньо вказують на вчинення підсудним інкримінованого йому діяння та відповідають показанням свідків по справі.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд визнає, що підсудний давав суду частково неправдиві покази, вони спростовуються показами свідків, а також дослідженими в судовому засіданні доказам, свідки та потерпіла давали суду правдиві покази, що повністю відповідають встановленим судом обставинам справи.
Покази підсудного ОСОБА_3, що він не мав умислу вбивати ОСОБА_4, суд визнає неправдивими та такими, що спрямовані на уникнення покарання за вчинений злочин, оскільки вони спростовуються показами свідка ОСОБА_5, який бачив, що підсудний йшов за ОСОБА_4, тримаючи сокиру у руці, а потім, перебуваючи від нього на відстані всього лише 2-3 м, кинув вказану сокиру у бік ОСОБА_4 До того ж, свідок ОСОБА_6 вказував на те, що підсудний попередньо вже хапався за сокиру, яка стояла обперта об стінку у гаражному приміщенні неподалік від того місця, де вони сиділи, потримав її декілька секунд у руці і поставив назад та знову сів за столик. Також, незважаючи на стан сильного сп'яніння під час вчинення злочину, ОСОБА_3 в подальшому без труднощів зміг впізнати знаряддя злочину серед інших сокир, що вбачається із протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 29 березня 2013 року, а свідчить про те, що підсудний гарно розгледів предмет, який тримав у руці перед тим, як кинути його у ОСОБА_4 А отже, зважаючи на вказане зрозуміло, що підсудному добре було відомо, що він кидає в ОСОБА_4 саме сокиру. Окрім цього, з пояснень ОСОБА_3 вбачається, що після того, як він кинув у ОСОБА_4 предметом, той впав на сніг, він підійшов, щоб забрати предмет і занести у гараж, а піднімаючи побачив, що це сокира, а отже, зрозумів, що вдарив сокирою, але до лежачого потерпілого так і не підійшов, а пішов спати. На думку суду, зазначене свідчать про наявність у ОСОБА_3 умислу на вбивство, оскільки він кидав у потерпілого, при чому у його життєво важливий орган (в голову), сокиру з незначної відстані, дана річ має достатню вагу та ріжучо-рубаючі властивості, а тому підсудний не міг не усвідомлювати суспільно-небезпечний характер своїх дій, не передбачати наслідків у вигляді можливості заподіяння смерті ОСОБА_4 та не допускати настання таких наслідків.
Суд визнає, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена повністю, дії ОСОБА_3 кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство).
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу підсудного.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд зважає, що злочин за ч. 1 ст. 115 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, підсудний раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо (Т. 1, а.с. 157), не має постійного місця роботи, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (Т. 1, а.с. 158), відшкодував потерпілій матеріальні збитки та частково моральні, обставин, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд не вбачає, обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а тому вважає за доцільне призначити покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді позбавлення волі в межах санкцій вказаної статті.
Заявлений у справі цивільний позов ОСОБА_2 (Т. 1, а.с. 180-181) суд вирішує наступним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КПК України 1960 року, постановляючи вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
З огляду на вказане, вимоги ст.ст. 1167, 168 ЦК України, думку потерпілої, яка від стягнення матеріальної шкоди відмовилась та зменшила свої вимоги щодо моральної шкоди, цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 стосовно стягнення з підсудного на її користь 470 000 грн. моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, зважаючи на принципи розумності, виваженості та справедливості, а також з огляду на співмірність заявлених вимог та наслідків вчиненого підсудним злочину для потерпілої.
Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. ст. 81, 330 КПК України 1960 року.
Судові витрати у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324 КПК України 1960 року, п. 11 розділу ХІ КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_3 у вигляді взяття та тримання під вартою в СІЗО УДПтС України в м. Києві та Київській області, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання - з 28.07.2010 року.
Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди.
Речові докази у справі:
- сокиру та марлю з плямами бурого кольору, передані на зберігання до камери схову речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, (Т. 1, а.с. 133, 135) - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 діб з дня його проголошення прокурором та захисником, а засудженим - в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя А.Я.Волчко