23 травня 2013 р. Справа № 804/5810/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.
при секретарі судового засідання: Зубінській М.Ю.
за участю:
представника позивача: Новікова М.А.,
представників відповідача: Геймур О.С., Головка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш", в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів у сумі 2252141,14 грн., а також пеню за порушення термінів сплати цих санкцій у сумі 450,43 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що відповідач на виконання вимог ст.20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ), як юридична особа, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, повинен був сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на цьому підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, проте, відповідач означені вимоги закону не виконав, тому позивач просить стягнути суму вказаних адміністративно-господарських санкцій з нарахованою за їх несвоєчасну сплату пенею в судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав доводи та вимоги позовної заяви та просив задовольнити її у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав у повному обсязі, подав на нього письмові заперечення, в яких зазначав, що ПАТ "Дніпровагонмаш", відповідно до вимог ст.19 Закону України № 875-ХІІ та нормативу щодо працевлаштування інвалідів було створено 161 робоче місце для їх працевлаштування, а також ще вісім робочих місць для працевлаштування інвалідів додатково, при цьому на підприємстві працевлаштовані 115 осіб-інвалідів, що становить більш ніж 50% від загальної кількості інвалідів, що за даними центру зайнятості шукають роботу. Крім того відповідачем було вжито всіх заходів щодо інформування Дніпродзержинського міського центру зайнятості населення про наявність вакансій для інвалідів шляхом подачі відповідних звітів, а також Управління праці та соціального захисту населення Заводського району та Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Крім цього, відповідачем розміщувалися відповідні письмові оголошення в газеті. Таким чином, ПАТ "Дніпровагонмаш" використало всі можливі заходи щодо працевлаштування інвалідів та дотримання нормативу, встановленого ст.19 Закону України № 875-ХІІ, а, отже, адміністративно-господарські санкції до нього не повинні застосовуватися. З огляду на це, пеня також не має бути нарахована.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, та просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За змістом статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. Зокрема означеною статтею визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Судом встановлено, що ПАТ "Дніпровагонмаш" на виконання вимог означеної норми закону було подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт за Формою № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача фактично за 2012 рік складає 4026 осіб, з яких середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність -115 осіб, при цьому кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону № 875-ХІІ, протягом звітного періоду має становити - 161 особа. Отже кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів за 2012 рік згідно встановленого нормативу складає 46 (а.с.4).
Зважаючи на приписи ст.19 Закону № 875-ХІІ, суд приходить до висновку, що відповідачем було вірно визначено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу ПАТ "Дніпровагонмаш" за 2012 рік. Означене позивачем також не заперечувалося.
Також у вказаному звіті значиться, що фонд оплати праці штатних працівників у 2012 році складає 197111,30 грн., а середньорічна заробітна плата штатного працівника за цей період становить 48959,59 грн.
Частиною 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що згідно наказу відповідача № 58 від 19.01.2010 р. на ПАТ "Дніпровагонмаш" було створено комісію з організації робіт по виконанню 4-відсткового нормативу для працевлаштування інвалідів, основним завданням якої є організація робіт по працевлаштуванню інвалідів. Так, означеною комісією було прийнято рішення про створення додатково 8 робочих місць для інвалідів (понад встановленого нормативу), що підтверджується відповідними протоколами, наявними в матеріалах справи.
На виконання означеного рішення комісії ПАТ "Дніпровагонмаш" були видані накази про створення робочих місць для інвалідів.
Таким чином, відповідачем на виконання вимог ч.3 ст.18 Закону № 875-ХІІ було створені робочі місця для працевлаштування інвалідів згідно законодавчого визначеного нормативу.
Також на виконання приписів зазначеної статті та наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення» відповідачем щомісячно протягом 2012 року подавалися звіти за Формою № 3-ПН про наявність вакансій до Дніпродзержинського міського центру зайнятості, в кожному з яких зазначалося про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
З метою заповнення наявних вакансій, створених для інваліда, відповідач протягом 2012 року розміщував відповідні оголошення в газеті «Деловые ведомости», при цьому в оголошеннях безпосередньо зазначалося, що ПАТ "Дніпровагонмаш" запрошує на роботу осіб, які мають інвалідність, на різні посади.
Крім цього, ПАТ "Дніпровагонмаш" зверталося до Управління праці та соціального захисту населення Заводського району та до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з відповідними листами з питань комплектації робочих місць для інвалідів, так як не зважаючи на щомісячне звітування до відповідного центру зайнятості населення, залишаються вакантні місця.
На запити ПАТ "Дніпровагонмаш" до Дніпродзержинського міського центру зайнятості останнім було надано відповіді листом від 25.04.2013 року за вих. № 1111 та листом від 21.05.2013р. за вих. №1345, в яких зокрема значилося, що протягом 2012 року на обліку в міському центрі зайнятості перебувало 224 особи з обмеженими фізичними властивостями. За цей період було запропоновано працевлаштування на ПАТ "Дніпровагонмаш" 73 особам, з яких 13 осіб працевлаштовані, 60 осіб відмовились в тому числі 9 осіб не відповідають вимогам (за станом здоров'я), 4 - вакансія зайнята (направлені та працевлаштовані інші особи з обмеженими фізичними можливостями).
Таким чином, необґрунтованих відмов з боку відповідача відносно працевлаштування інвалідів не встановлено.
Частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Згідно частини 2 цієї статті порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
При цьому адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 218 ГК підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно ст.18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, при цьому підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.
Статтею 18-1 цього Закону встановлено, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний, при цьому Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
З аналізу наведених норм випливає, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.
Як встановлено судом відповідачем було створені робочі місця для працевлаштування інвалідів згідно законодавчого визначеного нормативу, також ним щомісячно протягом 2012 року подавалися звіти Форми № 3-ПН до відповідного міського центру зайнятості населення про наявність у ПАТ "Дніпровагонмаш" протягом 2012 року вакантних робочих місць безпосередньо для інвалідів, розміщувалися оголошення з цього приводу в газеті та надсилалися відповідні листи до УПСЗН Заводського району та Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, отже, відповідачем було вжито всі необхідні заходи, передбачені законодавством та спрямовані на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання.
У зв'язку із цим покладення на ПАТ "Дніпровагонмаш" відповідальності за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для їх працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження відповідача інвалідів, які бажають працевлаштуватись, має узгоджуватися з підставами, передбаченими частиною другою статті 218 ГК.
Така правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 червня 2011 року у справі № 21-60а11, а також у постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-105а12.
Зважаючи на те, що відповідачем було доведено факт вжиття ним всіх необхідних заходів, передбачених законодавством та спрямованих на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання, що в розумінні ст.218 ГК виключає притягнення останнього до відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, а також враховуючи те, що Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не надало суду доказів відмови ПАТ "Дніпровагонмаш" у працевлаштуванні інвалідів як за їх особистими зверненнями, так і за направленнями міського центру зайнятості, суд приходить до висновку про те, що адміністративно-господарські санкції були застосовані до відповідача неправомірно, а, отже, неправомірно було нараховано і пеню за порушення термінів їх сплати, тому позовні вимоги про їх стягнення з ПАТ "Дніпровагонмаш" задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити у повному обсязі.
Повний текст постанови виготовлено 28 травня 2013 року.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.М. Турова