27.05.2013 Справа № 920/672/13
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка та Шосткинському районі, м. Шостка, Сумська область,
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Полісся», м. Шостка, Сумська область,
про стягнення 4496 грн. 52 коп.,
Суддя О.Ю. Резніченко
Представники:
від позивача: Романенко В.В., довіреність № 321140/08 від 24.12.2012 року,
від відповідача: Бойко Н.К., довіреність б/н від 24.05.2013 року.
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Т.Д. Бублик.
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 4496 грн. 52 коп. заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012 року.
Позивач надав суду завірену належним чином копію ухвали господарського суду Сумської області від 02.03.2011 року по справ № 5021/454/2011 про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Полісся».
Суд залучив вищезазначену ухвалу до матеріалів справи.
Відповідач у відзиві зазначає, що борг визнає та не заперечує проти його стягнення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідач, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4, п. 3 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (надалі - Закон № 2464), є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області.
Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, визначених у Додатку до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 № 1423.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за 1014/18309, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач самостійно подав звіт про суми нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами та оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (таблиця 1 додаток 4) за грудень 2012 року, загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за грудень 2012 року становить 4496 грн. 52 коп.
Отже, відповідач був зобов'язаний до 21 січня 2013 року сплатити єдиний внесок за грудень 2012 року в сумі 4496 грн. 52 коп., однак заборгованість відповідача перед позивачем погашена не була.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.03.2011 року порушено провадження у справі № 5021/454/2011 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Полісся» - відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частина четверта статті 12 цього ж Закону встановлює, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
За змістом вищезазначеної правової норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.
Враховуючи те, що станом на 30.01.2013 року відповідач заборгованість не сплатив, то позивач звернувся до господарського суду, для захисту свого порушеного права.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що відповідач доказів сплати заборгованості зі сплати не подав, позовні вимоги визнав у повному обсязі, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4496 грн. 52 коп., правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Полісся» (вул. Онупрієнка, 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код 00444085) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Депутатська, 1, код 37512104) 4496 грн. 52 коп. заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2012 року.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Полісся» (вул. Онупрієнка, 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код 00444085) в доход державного бюджету України (рахунок 31218206783002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001) 1 720 грн. 50 коп. судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28.05.2013 року.
Суддя О.Ю. Резніченко