16.05.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797/1028/2013р. Головуючий у першій
інстанції Лугвіщик А.М.
Категорія 27 Доповідач у апеляційної
інстанції Єфімова В.О.
16 травня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Клочка В.П., Сундукова В.М.,
при секретарі: Лашкевич Н.О.,
за участю: відповідача ОСОБА_3, представників відповідача ОК «ЖБТ СТандарт» - Гарбара А.В., Лобаса О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 та апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Стандарт» на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 26 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технології майбутнього», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Стандарт» про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Стандарт» до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договорів поруки недійсними, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технології майбутнього», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Стандарт» про визнання договору кредиту недійсним,
У грудні 2009 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ «НВП «Технології майбутнього», ОК «ЖБТ «Стандарт», у якому просило солідарно стягнути з відповідачів на його користь заборгованість у розмірі 1 160 974 грн. 16 коп.
Вимоги позову мотивовані неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань у якості позичальника за Договором кредиту № 945/08-932 від 06 жовтня 2008 року, укладеним між ним та позивачем, та неналежним виконанням своїх зобов'язань поручителів ТОВ «НВП «Технології майбутнього», ОК «ЖБТ «Стандарт».
ОК «ЖБТ «Стандарт» звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у якому просив визнати недійсними Договір поруки № 945/08-932.П-1, укладений 06 жовтня 2008 року між банком, ОСОБА_3 і ТОВ «НВП «Технології майбутнього», та Договір поруки № 945/08-932.П-2, укладений 06 жовтня 2008 року між банком, ОСОБА_3 і ОК «ЖБТ «Стандарт».
Вимоги позову мотивовані тим, що голова ОК «ЖБТ «Стандарт» ОСОБА_6 за відсутністю правової підстави отримав з рахунку кооперативу 1 800 000 грн., що встановлено у Постанові Ленінського районного суду м.Севастополя по кримінальній справі № 1-581/2011, отже грошові кошти від Кредитного договору № 945/08-932, укладеного 06 жовтня 2008 року між банком та ОСОБА_3, для будівництва квартир кооператив не отримав, таким чином реальні наслідки, які передбачені цим договором, а саме інвестування в будівництво нерухомості, для кооперативу не настали.
Також до суду із зустрічним позовом звернувся ОСОБА_3, у якому просив визнати недійсним Договір кредиту № 945/08-932, укладений 06 жовтня 2008 року між ним та ПАТ «Укрсоцбанк».
Вимоги позову мотивовані тим, що оспорюваний правочин не відповідає вимогам законодавства і фактично його вчинено під впливом обману з боку банку та голови ОК «ЖБТ «Стандарт» ОСОБА_6, отже є удаваним правочином, яким сторони приховують інший правочин.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 26 листопада 2012 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволений частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ТОВ «НВП «Технології майбутнього», ОК «ЖБТ «Стандарт» на користь позивача заборгованість за Договором кредиту № 945/08-932 від 06 жовтня 2008 року у розмірі 1 127 572 грн. 09 коп. (поточна заборгованість за кредитом 106 896 доларів США (853 136 грн. 98 коп.), поточна заборгованість за відсотками 1 353,33 доларів США (10 800 грн. 93 коп.), прострочена заборгованість за кредитом 13 104 доларів США (104 583 грн. 02 коп.), прострочена заборгованість за відсотками 18 153,32 доларів США (144 881 грн. 65 коп.), пеня по простроченому кредиту та відсоткам 14 169 грн. 51 коп.). У решті позову відмовлено. У задоволені зустрічних позовів ОК «ЖБТ «Стандарт» та ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
ОК «ЖБТ «Стандарт» та ОСОБА_3 з рішенням суду не погодились, подали апеляційні скарги у яких ставлять питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального і процесуального права. Просять задовольнити вимоги їх зустрічних позовів.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційних скарг вважає, що останні підлягають відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 06 жовтня 2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» (правонаступником якого являється ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_3 у якості позичальника укладений Договір кредиту № 945/08-932 (надалі кредитного договору), відповідно до положень якого, Банк на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надав позичальнику грошові кошти у сумі 120 000 доларів США зі сплатою 14% річних із кінцевим строком повернення до 10 вересня 2018 року.
У той же день між банком, позичальником та ТОВ «НВП «Технології майбутнього» у якості поручителя, а також між банком, позичальником та ОК «ЖБТ «Стандарт» у якості поручителя були укладені відповідно Договір поруки 945/08-932.П-1 та Договір поруки 945/08-932.П-2, за умовами яких поручителі зобов'язалися перед кредитором відповідати у повному обсязі солідарно за виконання боржником зобов'язань за Договором кредиту № 945/08-932 від 06 жовтня 2008 року.
Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 не виконав, щомісячні платежі та відсотки за користування кредитом належним чином не вносив, у результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, розмір якої станом на 27 листопада 2009 року склав 1 127 572 грн. 09 коп. (поточна заборгованість за кредитом у розмірі 106 896 доларів США (853 136 грн. 98 коп.) + поточна заборгованість за відсотками у розмірі 1 353,33 доларів США (10 800 грн. 93 коп.) + прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 13 104 14 доларів США (104 583 грн. 02 коп.) + прострочена заборгованість за відсотками у розмірі 18 153,32 доларів США (144 881 грн. 65 коп.) + пеня по простроченому кредиту та відсоткам 14 169 грн. 51 коп.).
Розрахунок заборгованості судом першої інстанції проведений вірно, ґрунтується на повно та всебічно досліджених обставинах справи та належній оцінці усіх наявних у справі доказів, узгоджується з наведеними вимогами закону та умовами кредитного договору і сумнівів у колегії судів не викликає.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, правильно застосувавши ст.ст.554, 1050, 1054 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення первинного позову, оскільки згідно умов кредитного договору (п.3.2.3) порушення строків повернення кредитної заборгованості та процентів є підставою для вимоги дострокового повернення кредиту.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що він кредитні кошти не отримував, колегією суддів до уваги прийняти бути не можуть, оскільки п.п.2.1.,2.2. кредитного договору передбачено, що надання кредиту проводиться шляхом перерахування кредитором кредитних коштів в іноземній валюті з позичкового рахунку позичальника № 2233 в Севастопольській філії АКБ «Укрсоцбанк» на поточний рахунок позичальника № 2620 в Севастопольській філії АКБ «Укрсоцбанк» з наступною конвертацією (обміном) в гривні, зарахуванням на зазначений поточний рахунок позичальника та перерахуванням їх на поточний рахунок ОК «ЖБТ «Стандарт» НОМЕР_1, відкритий в Севастопольській філії АКБ «Укрсоцбанк». Моментом (днем) надання кредиту вважається день списання з позичкового рахунку позичальника коштів в сумі кредиту згідно даного договору, що і було зроблено банком у відповідності до меморіального ордеру № 9107 від 06 жовтня 2008 року.
Таким чином, умовами кредитного договору не передбачалось отримання кредитних коштів безпосередньо позичальником; а перерахування кредитних коштів з поточного рахунку позичальника на поточний рахунок ОК «ЖБТ «Стандарт» відповідає умовам кредитного договору.
Також безпідставними колегія суддів вважає, доводи апеляційних скарг про неврахування судом першої інстанції постави Ленінського районного суду м.Севастополя від 22 лютого 2012 року, якою припинено провадження у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ст.28, ч.2-222, ч.2 КК України, та звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії, та постанови Ленінського районного суду м.Севастополя від 31 травня 2012 року, якою припинено кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ст.28, ч.2-222, ч.2 КК України, та звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності із передачею його на поруки (а.с.147-148,149-151).
Апелянти, посилаються на те, що вказаними вище судовими рішеннями у кримінальних справах встановлено, що у результаті навмисних дій названих вище осіб, банку була завдана матеріальна шкода у розмірі 120 000 доларів США.
Так, з названих вище постанов вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6, який підписав від імені ТОВ «НВП «Технології майбутнього» та ОК «ЖБТ «Стандарт» договори поруки, скоєнні навмисні дії, яки виразилися у наданні названими особами у банківський заклад завідомо неправдивої інформації зокрема про ОСОБА_3 як пайщика ОК «ЖБТ «Стандарт» та призвели до завдання банку матеріальної шкоди у розмірі 120 000 доларів США.
Разом з тим, між банком та ОСОБА_3 існують договірні правовідносини, які повинні виконуватись належним чином, а тому встановлення наведених вище обставин у постановах суду у кримінальних справах, не впливає на обов'язки, взяті ОСОБА_3 за кредитним договором перед банком.
Що стосується рішення суду у частині залишення без задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним слід зазначити наступне.
Відповідно до змісту ч.1 ст.230 ЦК України правочин визнається судом недійсним, якщо одна сторона навмисно замовчує існування обставин, які мають істотне значення і можуть перешкодити вчиненню правочину. Істотними умовами кредитного договору відповідно до змісту ч.1 ст.638 та ст.1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Згідно з текстом укладеного між банком та ОСОБА_3 кредитного договору такі умови договором передбачено. Із текстом кредитного договору ОСОБА_3 був ознайомлений, та погодився на його укладення, про що свідчить його власноруч виконаний підпис на тексті договорі. Факт вчинення власноруч виконаного підпису позичальником не заперечується.
у зв'язку з чим, суд першої інстанції правильно зазначив, що посилання ОСОБА_3 на те, що він особисто до банку документи для отримання кредиту не надав, заяву про відкриття поточного рахунку у національній та іноземній валюті та картку із зразками підписів не складав, зразки його підпису повноважним робітником банку не засвідчувались, додаткових угод та договору страхування не укладав, за оцінкою майнових прав (п.п.1.3.1.1., 1.3.1.2. кредитного договору) не звертався та третю особу на це не уповноважував, не свідчать про введення ОСОБА_3 в оману банком щодо обставин, які мають істотне значення, а тому не являються підставами для визнання кредитного договору недійсним.
Також, всупереч доводів апеляційної скарги, не являється такою підставою і той факт, що ОСОБА_3 з'явився до банку у день підписання кредитного договору.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстави для визнання кредитного договору недійсним з мотивів, наведених у зустрічній позовній заяві ОСОБА_3, відсутні, оскільки волевиявлення сторін було вільним, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, кожен з учасників договору розумів наслідки своїх дій, всі загальні вимоги при укладенні кредитного договору були сторонами додержані.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 був введений в оману головою ОК «ЖБТ «Стандарт» ОСОБА_6, що встановлено у кримінальній справі, колегією суддів до уваги прийняти бути не можуть, оскільки ОСОБА_6 стороною кредитного договору не являється.
Не можуть бути прийняти до уваги і доводи апеляційної скарги про наявність підстав для визнання кредитного договору неукладеним та визнання його недійсним з мотивів недотримання під час його укладення ст.11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», п.3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Національного банку України № 168 від 10 травня 2007 року, а також з тих мотивів, що кредитор не зазначив у кредитному договорі порядок несення валютних ризиків під час його дії, колегією суддів до уваги прийняти бути не можуть, оскільки такі вимоги та підстави для визнання кредитного договору недійсним ОСОБА_3 у суді першої інстанції не заявлялись та не являлись предметом дослідження суду.
Що стосується доводів апеляційних скарг про те, що на позичковий рахунок ОСОБА_3 надійшло 600 000 грн., які на час їх перерахування не відповідали 120 000 доларів США, то слід зазначити, що вони колегією суддів до уваги прийняти бути не можуть, оскільки цей факт на права та обов'язки ОСОБА_3 за оспорюваним кредитним договором не впливає, положенням кредитного договору не суперечить.
Ухвалюючи рішення у частині залишення без задоволення зустрічних позовних вимог ОК «ЖБТ «Стандарт» про визнання недійсними Договору поруки 945/08-932.П-1 від 06 жовтня 2008 року, укладеного між банком, ОСОБА_3 та ТОВ «НВП «Технології майбутнього» у якості поручителя, та Договору поруки 945/08-932.П-2 від 06 жовтня 2008 року, укладеного між банком, ОСОБА_3 та ОК «ЖБТ «Стандарт» у якості поручителя, з підстав, передбачених ст.ст.203, 215 ЦК України, суд першої інстанції правильно виходив з недоведеності цих вимог з таких підстав.
Обґрунтовуючи вимоги позову ОК «ЖБТ «Стандарт» посилається на те, що реально грошові кошти ОСОБА_3 в будівництво квартир внесені не були; ОСОБА_6 як голова ОК «ЖБТ «Стандарт» 06 жовтня 2008 року отримав кредитні грошові кошти у касі банку, будівництво квартир для членів кооперативу припинив, отже діяв на власний розсуд всупереч Статуту названого кооперативу та Закону України «Про кооперацію»; реальні наслідки, які передбачені кредитним договором, укладеним між банком та ОСОБА_3, для кооперативу не настали, а тому зобов'язання за оспорюваним договором поруки кооператив не набув.
Разом з тим належних доказів, які б свідчили про те, що зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин був вчинений ОСОБА_6 у якості голови ОК «ЖБТ «Стандарт» за відсутністю необхідного обсягу повноважень; волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, або правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, суду представлено не було.
Крім того, ОК «ЖБТ «Стандарт» стороною Договору поруки 945/08-932.П-1 від 06 жовтня 2008 року не являється, так як цій договір укладеного між банком, ОСОБА_3 та ТОВ «НВП «Технології майбутнього».
Інші доводи апеляційних скарг суттєвими не являються, висновки суду не спростовують.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Стандарт» відхилити.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 26 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова
Судді: /підпис/ В.П.Клочко
/підпис/ В.М.Сундуков
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду м.Севастополя В.О.Єфімова