Справа № 22-ц/793/1368/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Костенко А.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Подорога В. М.
24 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Подорога В. М.
суддів Бородійчук В. Г. , Демченко В. А.
при секретарі Котолуп А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Черкаського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2013 року в справі за позовом Черкаського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України м. Київ військової частини А1382 смт. Маньківка Черкаської області до ОСОБА_6 про стягнення шкоди заподіяної військовій частині внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, -
В січні 2013 року Черкаського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України м. Київ військової частини А1382 смт. Маньківка Черкаської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення шкоди заподіяної військовій частині внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, обґрунтовуючи позовні вимоги посилалися на те, що ОСОБА_6 з 31.12.2010 року працює у військовій частині А1382 на посаді фармацевта. 03.10.2011 року командиром військової частини А1382 з ОСОБА_6 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Наказом командира військової частини А1382 № 92 від 01.11.2011 року призначена інвентаризація медичного майна поточного постачання та непорушних запасів, за результатами якої виявлено нестачу медичного майна на суму 33496 грн. 74 коп.
Просив стягнути з ОСОБА_6 на користь військової частини А1382 спричинені збитки в сумі 335340 грн.
Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2013 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду Черкаськоий прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 з 31.12.2010 року працює у військовій частині А1382 на посаді фармацевта.
03.10.2011 року командиром військової частини А1382 з ОСОБА_6 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Згідно акту прийому-передачі від 14.02.2011 року затвердженого командиром військової частини А1382 працівник ЗСУ ОСОБА_7 здав, а працівник ЗСУ ОСОБА_6 прийняв медичне майно 3-го відділу зберігання, всього 131 найменування на загальну суму 4708737 грн. 42 коп.
Наказом командира військової частини А1382 № 92 від 01.11.2011 року призначена інвентаризація медичного майна поточного постачання та непорушних запасів, за результатами якої виявлено нестачу медичного майна на суму 33496 грн. 74 коп. (а саме: балони з-під закису азоту місткістю 10 л. в кількості 1863 одиниць, відповідно до картки обліку категорійного військового майна ціна за одну одиницю балону складає 17 грн. 98 коп.)
Згідно експертного висновку № В-129-У від 05.12.2011 року залишкова ринкова вартість балону з-під закису азоту складає 180 грн., а вартість балону як металобрухту складає 42 грн. 30 коп. Таким чином, збитки від нестачі балонів з-під закису азоту місткістю 10 л. у кількості 1863 одиниць за залишковою вартістю складає 335340 грн. (1863 одиниць/кількість балонів виявлена як нестача /х 180 грн. /залишкова вартість балона відповідно до експертного висновку/ = 335340 грн.
Постановою ТВО начальника групи провадження дізнання - заступника начальника Черкаського зонального відділення військової служби правопорядку від 28.04.2012 року щодо ОСОБА_6, та інших осіб військової частини А1382 відмовлено у порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України на підставі ст. 6 п. 2 КПК України - за відсутності в діянні складу злочину.
Згідно ст. 130 Кодексу законів про працю України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Відповідно ч. 1 п. 1 ст. 134 Кодексу законів про працю України, передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 цього кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Як вбачається з матеріалів справи та правомірно вказано судом першої інстанції, зі своїми функціональними обов'язками згідно з матеріалами справи ОСОБА_6 ознайомився 3 січня 2012 року.
Договір про повну матеріальну відповідальність з відповідачем було укладено 3 жовтня 2011 року.
Згідно з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.04.2012 року ОСОБА_6 з 25.09.2011 року по 15.10.2011 року перебував на лікуванні згідно листка непрацездатності від 17.09.2011 року.
Тобто, договір про повну матеріальну відповідальність з відповідачем був укладений під час тимчасової його непрацездатності, фактично він не виконував покладених на нього обов'язків, а тому такий договір не несе ніяких юридичних наслідків для сторін, оскільки укладений з порушенням процедури.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і судова колегія, але не в повній мірі, виходячи з наступних обставин.
Згідно з п. 2 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.
У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року N 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" (з наступними змінами) роз'яснено, що, розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсування), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП України), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір, та чи був він укладений.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу командира військової частини А 1382 від 31.12.2010 року ОСОБА_6 був прийнятий на посаду фармацевта військової частини і згідно акту від 14 лютого 2011 року йому було передано на зберігання медичне майно 3 відділу зберігання військової частини, відповідно до відомості. Проте, в порушення чинного трудового законодавства, під час передачі майна договір про повну матеріальну відповідальність з ОСОБА_6 не укладався і з посадовими обов'язками фармацевта він ознайомлений не був.
З 5 вересня по 22 жовтня 2011 року відповідач знаходився у відпустці та на лікуванні.В період з 20 по 30 вересня 2011 року у військовій частині № А 1382 була проведена інвентаризація майна з метою перевірки фактичної наявності, кількості, якісного стану та виявлення обсягів нестачі, надлишків військового майна. За результатами інвентаризації нестачі переданого ОСОБА_6 майна виявлено не було. Знаючи результати цієї інвентаризації, знаходячись на лікарняному лише 3 жовтня 2011 року відповідач підписав договір про повну матеріальну відповідальність.
А, як вбачається з акту ревізії № 02/3-22/57 від 02.04.2012 року, нестача виникла з 14 лютого по 1 листопада 2011 року, тобто, і в період знаходження відповідача у відпустці та на лікарняному. Вини його у виникненні нестачі товарно-матеріальних цінностей немає.
Крім того, як пояснив судовій колегії прокурор під час апеляційного розгляду даної справи, провадження по кримінальній справі у відношенні ОСОБА_6 закрите 12 травня 2012 року, за відсутністю в його діях складу злочину. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню саме з тих підстав що позивач не доказав вини ОСОБА_6 в утворенні нестачі товарно-матеріальних цінностей і що саме він повинен відшкодовувати шкоду заподіяну військовій частині.
Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що він ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, частково задовольнивши апеляційну скаргу прокурора.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Черкаського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України м. Київ військової частини А1382 смт. Маньківка Черкаської області задовольнити частково.
Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 22 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскарженим в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :