Справа № 607/1889/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Свачій І.М.
Провадження № 11-кп/789/17/13 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України
23 травня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах
апеляційного суду Тернопільської області
в складі: головуючого судді - Сарновського В.Я.
суддів - Декайла П. В., Галіян Л. Є.,
при секретарі - Бріль В.Л.
з участю: прокурора - Хрипливого Є.Р.,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
розгляну вши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляцією заступника прокурора Тернопільської області О.Комуніцького на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 березня 2013 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України,-
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, судимого 10 січня 2004 року Тернопільським міським судом за ч.3 ст.187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі та звільненого 22 липня 2009 року умовно-достроково з невідбутим терміном 1 рік 4 місяці,
визнано винним у вчиненні злочину передбаченому ч.2 ст.15., ч.2 ст.186 КК України та обрано йому покарання у виді 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням, призначено іспитовий строк терміном 3 роки.
Застосовано ст.76 КК України і зобов'язано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись в ці органи для реєстрації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Присуджено стягнути з обвинуваченого 306,5 грн. судових витрат за проведення експертизи.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 30 грудня 2012 року близько 18 години, перебуваючи в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_3, з метою таємного викрадення чужого майна заховав у зовнішніх та внутрішніх кишенях свого одягу продукти харчування на суму 87,57 грн. і намагався піти, не оплативши їх. Будучи затриманим біля виходу з магазину його працівниками, ОСОБА_2 з метою утримання викраденого майна застосував до продавця ОСОБА_4 насильство, яке не було небезпечним для її життя і здоров'я, та намагався втекти з викраденим, однак злочин не закінчив, з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину.
В апеляції заступник прокурора Тернопільської області О.Комуніцький не оспорюючи фактичних обставин справи і доведеності вини засудженого у вчиненні злочину, просить оскаржуваний вирок в частині призначення покарання змінити та призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 років позбавлення волі, мотивуючи тим, що суд першої інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність допустив помилку при призначенні покарання за вчинення замаху на злочин.
Заслухавши доповідача - суддю апеляційного суду, прокурора, який підтримав апеляцію з викладених у ній мотивів, та засудженого, який щодо зміни призначеного покарання не заперечує, перевіривши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляції доводи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляція підлягає задоволенню, а вирок необхідно змінити у зв'язку з наступним.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні закінченого замаху на грабіж, а також кваліфікація його дій за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, в апеляційній скарзі не оспорюються.
Разом з тим, викладені в апеляції прокурора доводи щодо неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, заслуговують на увагу.
Так, відповідно до ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті особливої частини Кримінального кодексу України.
Суд першої інстанції не врахував цих вимог закону і допустив помилку при призначені покарання за вчинення замаху на злочин, перевищивши максимально допустимий його строк на 6 місяців, оскільки санкція ч.2 ст.186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до переконання, що в даному випадку є законні підстави для зміни вироку в частині призначеного ОСОБА_2 покарання, яке відповідно до вимог ст.68 КК України та в межах апеляційної скарги необхідно визначити строком на чотири роки позбавлення волі.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 419, 426 532 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію заступника прокурора Тернопільської області О.Комуніцького задовольнити.
Вирок Тернопіль ського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 березня 2013 року змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
В решті вирок Тернопіль ського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 березня 2013 року суду залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 3-х місяців.
Судді:
Сарновський В.Я. Декайло П.В. Галіян Л.Є.
підпис підпис підпис
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Я. Сарновський