Справа №784/1910/13 23.05.2013 23.05.2013 23.05.2013
Провадження №22-ц/784/1750/13
Головуючий у першій інстанції: Прохоров П.А.
Категорія 30 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.
іменем України
23 травня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Левківській Н.С.,
за участі: позивача ОСОБА_4,
відповідача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року, ухваленого
за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначав, що 5 квітня 2012 року у м. Миколаєві з вини ОСОБА_5, який керував автомобілем «КІА Маджентіс», реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок чого було пошкоджено його автомобіль "КІА Кларус", реєстраційний номер НОМЕР_2.
Посилаючись на викладене, позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути на його користь з відповідача 19800 грн. моральної шкоди, завданої ДТП, а також витрати на проведення психологічної експертизи в розмірі 1125 грн. 60 коп.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати та ухвалити нове.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 5 квітня 2012 року відбулась ДТП за участі автомобіля «КІА Маджентіс», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5, та автомобіля "КІА Кларус", реєстраційний номер НОМЕР_2., яким керував ОСОБА_4 Внаслідок цього було пошкоджено обидва автомобіля.
ОСОБА_4 пред'явив вимоги до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, вважаючи, що ДТП сталася з його вини.
Відповідно до положень ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Із змісту ст. 1167 ЦК України вбачається, що юридичною підставою відповідальності за заподіяну моральну шкоду за загальним правилом, є сукупність елементів складу цивільного правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправної поведінки особи, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою та вина особи, яка заподіяла шкоду.
Разом з тим, позивачем не доведена вина відповідача у вчиненні ДТП.
Не притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом вини іншого учасника ДТП у пошкодженні його автомобіля.
До того ж, як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20 квітня 2012 року, в ході проведеної співробітниками прокуратури міста Миколаєва перевірки за фактом ДТП в порядку ст. 97 КПК України не встановлено порушень Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5
При цьому, в постанові зазначено, що під час зіткнення автомобіль, яким керував відповідач, стояв без руху (а.с. 3-6 справи про адміністративне правопорушення № 3/1412/1588/12).
Такий висновок зроблено на підставі зібраних по справі пояснень, протоколу огляду місця ДТП, протоколу огляду місця події, схеми огляду місця ДТП, фото-таблиць та характеру пошкоджень, які зазнали автомобілі.
Вказаний висновок позивачем не спростовано.
Таким чином, позивачем не доведено наявність усіх складових частин цивільного правопорушення, а тому основний висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди, є правильним.
Доводи апелянта про те, що відповідачем порушувались Правила дорожнього руху, не заслуговують на увагу з наведених вище підстав.
Посилання апелянта на висновки експертного дослідження щодо завдання йому ДТП моральних страждань, не можуть бути достатньою підставою для стягнення моральної шкоди з відповідача, оскільки вина останнього не доведена.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного законодавства, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: