Справа №784/2127/13 23.05.2013 23.05.2013 23.05.2013
Провадження №22-ц/784/1862/13
Головуючий у першій інстанції: Притуляк І.О.
Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.
іменем України
23 травня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В. та Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Левківській Н.С.,
за участю: представника позивача Ремешевського Є.А.,
представника відповідачки ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
представника відповідача - ОСОБА_5
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2013 року
за позовом
публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитом,
У листопаді 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитом.
Позивач зазначав, що 10 травня 2006 року надав ОСОБА_6 (відповідно до заяви позичальника) кредит на суму 4000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування грошима 1,1 % на місяць, строком до 10 травня 2016 року, в обмін на зобов'язання відповідача з повернення кредиту, сплати відсотків в обумовлені строки.
Посилаючись на те, що ОСОБА_6 порушує кредитні зобов'язання та має станом на 25 жовтня 2012 року заборгованість у розмірі 4731,77 доларів США, що еквівалентно 37806 грн. 85 коп. (1651,53 доларів США - заборгованість за кредитом, 2795,32 доларів США - заборгованості по простроченим відсоткам, 284,92 доларів США - штрафи), позивач просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2013 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь банку 4731,77 доларів США заборгованості, що еквівалентно 37805 грн. 25 коп.
В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_5, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10 травня 2006 року на підставі письмової заяви ОСОБА_6 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та позивачкою укладено кредитний договір, за яким банк відкрив позивачці картковий рахунок та видав кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 4000 доларів США зі сплатою базової процентної ставки 1,1 % в місяць, строком до 10 травня 2016 року (а.с. 7).
При цьому, ОСОБА_6 ознайомилась з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови та правила), Правилами користування платіжною карткою, Тарифами банку, які є складовою частиною кредитного договору (а.с. 7, 8-11).
Зі змісту зазначеної заяви та Умов і Правил вбачається, що вони містять всі істотні умови договору про надання фінансових послуг, передбачені ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в редакції, яка діяла на момент укладення договору, та відповідають вимогам глави 71 ЦК України та ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів".
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що форма спірного договору не суперечить чинному законодавству, а тому підстави зазначені відповідачем для визнання нікчемним цього договору, відсутні.
Крім того, встановивши, що відповідачка сплачувала кредит не в повній мірі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за тілом кредиту станом на 25 жовтня 2012 року у розмірі 1651,53 доларів США, суд з урахуванням положень ст.ст. 526, 527, 611 ЦК України дійшов вірного висновку, що зазначена заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідачки.
Разом з тим, визначаючи заборгованість по відсоткам, суд помилково виходив з розміру відсотків - 40,8%.
Так, в судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача надав накази банку № 824 від 7 червня 2007 року та № СП-2008-624 від 4 червня 2008 року, згідно з якими відсоткова ставка на поточну заборгованість з 5 липня 2006 року складала 18%, а з 10 червня 2008 року - 20,4 %.
Відповідно до п. 5.3 Умов та правил, з якими відповідачка погодилася підписавши заяву, встановлено, що банк має право здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку згідно п. 4.9 договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.
Згідно п. 4.9 зазначених Умов та правил банк не рідше одного разу на місяць, способом зазначеним у заявці, повинен надати держателю виписку про стан картрахунку і про виконані за минулий місяць операції по картрахунку. При підключенні клієнта до системи Інтернет-банкінг (Приват24) надання виписок здійснюється через даний комплекс. При підключенні клієнта до комплексу Мобіл-банкінг, банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції смс -повідомлень. При цьому, відповідно до п. 6.3 відповідачка зобов'язана отримувати виписки про стан картрахунку та про виконані операції по картрахунку.
Отже, підвищення відсоткової ставки проводилось банком відповідно до погоджених сторонами умов договору.
Як вбачається з розрахунку, уточненого банком в апеляційному суді, заборгованість по відсоткам станом на 25 жовтня 2012 року складає 1705,44 доларів США, що еквівалентно 13626 грн. 46 коп.
Крім того, за порушення ОСОБА_6 строків платежів банк нарахував штраф в порядку, передбаченому п. 8.6 Умов та правил, в розмірі 1841 грн. 12 коп.
Розмір вказаної заборгованості відповідачкою не спростовано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення підлягає зміні на підставі пунктів 1, 3 частини 1 статті 309 ЦПК України, а з відповідачки на користь банку підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1651,53 доларів США, що еквівалентно 13195 грн. 72 коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 1705,44 доларів США, що еквівалентно 13626 грн. 46 коп. та 1841 грн. 12 коп. штрафу.
Крім того, відповідно до положень ч. 5 ст. 88 ЦПК України, підлягає зміні розподіл судових витрат.
Доводи апеляційної скарги про неправомірне підвищення банком відсоткової ставки за користування кредитними коштами та неповідомлення відповідачки про її збільшення, не заслуговують на увагу виходячи з наведеного вище.
Твердження апелянта про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачки штрафів є необґрунтованими, оскільки як вбачається з угоджених сторонами Умов та правил (п. 8.6), при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більше ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Отже, стягнення з ОСОБА_6 штрафів передбачено умовами договору.
Посилання апеляційної скарги на нікчемність кредитного договору досліджувались судом першої інстанції. Судом дана правова оцінка таким доводам, висновки викладені в мотивувальній частині рішення, і з таким висновками колегія суддів погоджується.
Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника відповідача - ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2013 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору від 10 травня 2006 року, яка складається з боргу по кредиту в розмірі 1651,53 доларів США, що еквівалентно 13195 грн. 72 коп., боргу по відсоткам в розмірі 1705,44 доларів США, що еквівалентно 13626 грн. 46 коп. та штрафу 1841 грн. 12 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 286 грн. 63 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: