30.05.2013
Справа № 1203/1846/2012
провадження № 2/434/266/13
13 травня 2012р. Артемівський районний суд м. Луганська
у складі: судді Труфанової М.О.
при секретарі Височиної А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області, треті особи: ОСОБА_2, Артемівський відділ державної виконавчої служби про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином ,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь в якості відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином в сумі 7793,73грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та суду пояснив, що вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 30.01.2006р. ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1, 128 КК України та його було засуджено до двох років обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України його було звільнено від відбування покарання строком на три роки. Зазначеним вироком суду з ОСОБА_2 на користь позивача було стягнуто 2666,73грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 3000грн в рахунок моральної шкоди. У зв'язку з отриманими травмами позивачу було встановлено діагноз: посттравматичний остеартроз лівого колінного суглоба другого ступеню у зв'язку з чим він протягом 2006-2008р. продовжував курс реабілітаційного лікування та ним було затрачено додаткові витрати в сумі 5127грн. Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська зазначена сума була стягнута з ОСОБА_2 По даним рішенням суду були відкриті виконавчі провадження , але при проведенні виконавчих дій було встановлено, що у боржника ОСОБА_2 відсутні доходи та ліквідовано майно, на яке може бути звернено стягнення у зв'язку з чим обидва виконавчих провадження були закриті. Позивач посилаючись на те, що боржник не є платоспроможнім просить суд стягнути заподіяні йому злочином шкоду з держави в особі відповідача оскільки держава взяла на себе обов'язки по утриманню правопорядку та взяло на себе гарантії безпеки всіх членів суспільства. В останнє судове засідання представник позивача не явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача вимоги позивача не визнав, просив відмовити у задоволені позову посилаючись на те, що позивач не навів належних доводів відносно стягнення матеріальної шкоди з управління Державної казначейської служби України в Луганській області. Оскільки Управління, як орган державної влади, ніяких порушень прав позивача не допускало,позивачем в обґрунтування своїх вимог не доведено складових правопорушення його права та обов'язків з боку Управління. Представник відповідача вважає, що постанови Артемівського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження та про повернення виконавчого документу стягувачеві не є належним доказом неплатоспроможності боржника. Крім того представник відповідача посилається на те, що на даний час немає жодного нормативно-правового акту, який би визначив поняття неплатоспроможності фізичної особи, та встановлював би умови та порядок відповідно до яких фізична особа визнається неплатоспроможною. Бюджетом на 2012р. не передбачені видатки призначені на відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок злочину таким чином виплата на користь ОСОБА_1 суми майнової шкоди, завданної внаслідок злочину, якщо не встановлено особи, яка вчинила злочин або якщо вона є неплатоспроможною з Державного бюджету суперечить нормам ЗУ «Про Державний бюджет України на 2012р.» З вищезазначених підстав представник відповідача просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не явився, згідно довідки Брянківської виправної колонії відбуває міру кримінального покарання в Брянківській ВК-11 Луганській області з 15.11.2011р.
Представник третьої особи - Артемівський ВДВС Луганського МУЮ в судове засідання не явився, причини неявки суду не повідомив, про день слухання справи був повідомлений належним чином.
судом встановлено, що ОСОБА_2 був засуджений Артемівським районним судом м. Луганська за заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тілесних пошкоджень та вироком від 30.01.2006р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 5666,73грн. Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 04.06.2009р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто понесені витрати за лікування з приводу заподіяння йому травми ОСОБА_2 в сумі 5127грн. 04.08.2011р. державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ було відкрито виконавче провадження з приводу стягнення з ОСОБА_2 заподіяної шкоди ОСОБА_1 в сумі 5666,73грн. 26.06.2012р. державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоди, заподіяної злочином в сумі 5666,73грн у зв'язку з тим, що боржник вибув у Брянківську ВК №11. З довідки Брянківської ВК-11 Луганської області від 10.01.2013р. вбачається, що ОСОБА_2 відбуває міру кримінального покарання в Брянківській ВК№11 Луганської області з 15.11.2011р., кінець строку 10.06.2014р. З довідки Брянківської ВК №11 Луганської області від 10.01.2013р. за № 24/287 вбачається, що засуджений ОСОБА_2 має на виконанні виконавчий лист № 1-127 від 17.02.2006р. на утримання 5666,73грн на користь ОСОБА_1, який надійшов на виконання 17.09.2012р., здійснені утримання та перерахування на користь ОСОБА_1 в сумі 60-73грн. З довідки про заробітну плату вбачається, що ОСОБА_2 має заробітну плату та його дохід з вересня 2012р. по грудень 2012р. складає 1065,99грн. Постановою державного виконавця Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 10.03.2010р. було закінчено виконавче провадження за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 5127грн. у зв'язку з тим, що від стягувача ОСОБА_1 надійшла заява про повернення виконавчого листа без виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування заявлених вимог, а саме не спроможність ОСОБА_2 відшкодовувати позивачу заподіяну йому шкоду, оскільки з наданих довідок Брянківської ВК №11 вбачається, що ОСОБА_2 відбуває покарання та має доходи, посилання на ту підставу, що у ОСОБА_2 відсутні доходи та ліквідовано майно не підтверджено жодними доказами, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову. Аналізуючи вищевикладене суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області, треті особи: ОСОБА_2, Артемівський відділ державної виконавчої служби про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів зі дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська.
Суддя М.О. Труфанова