Справа № 339/284/13-а
21
2-а/339/21/13
30 травня 2013 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Головенко О.С. ,
секретаря - Галів І.Б.
з участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС 3-го взводу ДПС роти ДАІ при УМВС Івано-Франківської області Лизанчук Андрія Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому вказує, що 18.04.2013 року відповідач виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 255 грн. за перевищення швидкості в населеному пункті. Вважає постанову про накладення штрафу незаконною, оскільки ніяких порушень не вчиняв. Відповідач не дозволив ознайомитися з показами приладу, який вимірював швидкість та на його вимогу не надав дані про допуск даного засобу для використання .
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позов з підстав, викладених в позовній заяві та додатково пояснив, що автомобіль, в якому він їхав, обладнаний системою GPS навігації. Дана система дозволяє відслідковувати та фіксувати маршрут, швидкість руху, час і місце перебування автомобіля. Згідно витягу маршруту автомобіля за 18.04.2013 року в 13.47 год автомобіль, яким він здійснював керування, рухався зі швидкістю 53 км за годину. Окрім того позивач вказав, що рухався позаду автомобілів і тому не мав змоги їхати з більшою швидкістю.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про час і місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка про одержання судової повістки (а.с.11, 17).
За таких обставин суд приходить до висновку, що справу слід слухати у відсутності суб'єкта владних повноважень, що відповідатиме вимогам ч.4 ст.128 КАС України.
Свідок ОСОБА_3, який був пасажиром в автомобілі під керування позивача суду пояснив, що відповідач на час зупиники автомобіля працівниками міліції рухався з допустимою швидкістю приблизно 55 км/год, оскільки, сидячи поруч з водієм, дивився на показники спідометра. Окрім того, водії транспортних засобів, які рухалися назустріч подавали сигнал фарами про те, що попереду є пост ДАІ.
Свідок ОСОБА_4, який також був пасажиром в автомобілі пояснив, що має 20 років водійського стажу та вказав, що позивач рухався з допустимою швидкістю, приблизно до 60 км/год.
Суд, вислухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи у сукупності, давши їм правову оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормою частини 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ч.1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Відповідно до положення п.12.4 Правил дорожнього руху України в межах населеного пункту дозволеним є рух зі швидкістю не більше 60 км/год.
Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що 18.04.2013 року інспектор 3-го взводу ДПС роти ДАІ при УМВС з обслуговування Лизанчук А.В. виніс постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 255 грн., зі змісту якої вбачається, що він, 18..04.2013 року о 13 год 47 хв, в с. Вістове Івано-Франківської області, керуючи автомобілем ГАЗ 3110, д.н.НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 91 км/год в населеному пункті, чим скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Згідно положення ст. 251 КУпАп доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами,показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Нормою частини 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з пояснень позивача, складаючи протокол, відповідач не показав йому покази приладу, яким вимірювалась його швидкість, до протоколу не долучено фото матеріали, на яких зафіксоване перевищення швидкості та не пред'явив інших доказів, а тільки зазначив , що позивач перевищив допустиму швидкість.
Окрім того, беручи до уваги, що в протоколі про адміністративне правопорушення позивач в письмових поясненнях заперечував свою винність, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З огляду на це положення закону на пропозицію суду від 30.05.2013 р. від суб'єкта оскарження не надійшло будь-яких заперечень проти позову та не отримано від нього жодних фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку інспектором ДПС Лизанчук А.В. встановлено наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.
В той же час з пояснення свідків, допитаних за клопотанням позивача, долученої ним карти фіксації маршруту автомобіля (а.с.6) вбачається, що позивач на момент зупинки автомобіля рухався із допустимою швидкістю в населеному пункті.
Таким чином, судом встановлено, що викладені в оскаржуваній постанові відомості щодо обставин, встановлених при її складанні, не відповідають дійсності, не з"ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст.280 КУпАП, будь-яких інших доказів щодо порушення позивачем правил дорожнього руху не здобуто, відповідач не надав фотознімки й спростувати його пояснення суд не має можливості.
Відповідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В судовому засіданні не здобуто доказів скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, таких доказів не надано суб'єктом владних повноважень, чий акт індивідуальної дії оскаржується.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена інспектором Лизанчук А.В. не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, а справа закриттю.
На підставі викладеного ст.19 Конституції України, ст. 254, 256, 283, 288, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2,6,158,159-163 КАС України суд,-
Позов задоволити.
Скасувати постанову старшого інспектора ДПС 3-го взводу ДПС роти ДАІ при УМВС Івано-Франківської області Лизанчук Андрія Васильовича від 18.04.2013 року СЕ1 № 094900 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу розміром 255 (двісті п'ятдесят п'ять ) гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі закрити.
Постанова суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Головенко О.С.