06.12.06р.
Справа № 8/60(18/10/24)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі суддів: Дубініна І.Ю. (головуючий), Чередко А.Є., Ліпинський О.В., розглянувши матеріали справи № 8/60(18/10/24)
за позовом: Закритого акціонерного товариства страхової компанії "ДАСК" з іноземними інвестиціями (м. Дніпропетровськ)
до: Закритого акціонерного товариства “Українські вертольоти"
(м. Дніпропетровськ)
про: стягнення 83 349,00 грн.
за участю представників:
позивача: Клешня О.В. - представник (дов. б/№ від 20.02.06 р.)
відповідача: Савчук О.С. -юрисконсульт (дов. б/№ від 10.11.05 р.)
Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 83 349,00 грн. збитків, спричинених неналежним виконанням відповідачем його обов'язків за договором обов'язкового страхування повітряних суден № ОВТ 034 від 29.10.03 р. у вигляді не отриманого позивачем доходу в сумі страхової премії (внеску) за вирахуванням 20% нормативних витрат в сумі 37 106,03 грн. і 50 674,65 грн. передбачених законодавством нормативних витрат на ведення страхової справи. Заявляючи уточнені позовні вимоги, позивач використав своє право заявити до стягнення лише частину нарахованих збитків.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на невідповідність розрахунків суми збитків позивача чинному законодавству.
До прийняття рішення по справі відповідач звернувся до позивача з зустрічним позовом про визнання договору обов'язкового страхування повітряних суден № ОВТ 034 від 29.10.03 р. недійсним. Зустрічний позов мотивований тим, що страхувальником за вказаним договором є власник повітряного судна або його експлуатант, який експлуатує це повітряне судно на законних підставах. Відповідач зазначений в договір як експлуатант, але повітряне судно заводський №34001212160 відповідачу в оренду не передавалось і ним не експлуатувалось, що підтверджується листом військової частини А0105 від 16.08.05 р. Таким чином, відповідач не мав законних підстав для експлуатації згаданого повітряного судна, а отже -він не є експлуатантом та законною стороною за договором. Крім того, в договорі не зазначено документів, на підставі яких підтверджується право оренди повітряного судна. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що в договорі страхування відсутні такі істотні умови як об'єкт та предмет угоди, а сам договір не відповідає вимогам чинного законодавства та повинен бути визнаний недійсним.
Ухвалою господарського суду від 09.06.06 р. зустрічний позов відповідача був прийнятий до розгляду сумісно з первісним.
Позивач проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що доводи відповідача спростовуються його заявою на страхування повітряного судна, поданою позивачу, договором оренди повітряних суден армійської авіації сухопутних військ збройних сил України № 01/2003-06 від 18.06.03 р. і додатками до нього, укладеними між відповідачем та ійськовою частиною А0105, перепискою між сторонами. В договорі страхування містяться положення, яким визначено як предмет угоди та її об'єкт, а отже -оспорюваний відповідачем договор відповідає вимогам чинного законодавства.
Ухвалою голови господарського суду від 01.09.06 р. справу було передано для розгляду колегії суддів у складі: Дубінін І.Ю. (головуючий), Чередко А.Є., Ліпинський О.В.
По справі оголошувалась перерва з 23.10.06 р. по 06.11.06 р.
Ухвалою господарського суду від 10.11.06 р. строк вирішення спору був продовжений за клопотанням сторін по 07.12.06 р. включно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
18.06.03 р. між Закритим акціонерним товариством “Українські вертольоти" (далі-відповідач) та військовою частиною А 0105 (далі-орендодавець) був укладений договір оренди повітряних суден армійської авіації сухопутних військ збройних сил України № 01/2003-06.
Згідно умовам вказаного договору, відповідач орендував у орендодавця за плату транспортні повітряні судна (далі-ТПС), тип, комплектність, заводські номери, індівідуально визначена вартість яких визначені у додатках до цього договору, для проведення авіаційних робіт, авіаперевезень вантажів, пасажирів, пошти тощо на території України та за її межами, на строк, який не перевищує три роки (п.п. 1.1., 1.2., 6.1. договору).
11.09.03 р. вказані сторони уклали додаткову угоду № 2 до вказаного договору оренди, якою вертоліт МІ-26 заводський № 3401212032 було замінено на вертоліт МІ-26 заводський №34001212160, який передавався в оренду відповідачу на строк з 30.09.03 р. по 30.09.06 р.
Викладене також підтверджується відомістю визначення залишкової вартості військового майна на 08.09.03 р. (доповнення до додатку № 3 до договору оренди).
Відповідно до п. 3.2.-3.4. договору оренди, несправні ТПС передаються в оренду на умовах доведення їх відповідачем до справного стану, шляхом здійснення капітально-відновлювального ремонту за власні кошти, з метою подальшої експлуатації.
Згідно п. 6.1. договору оренди, строк оренди несправних ТПС складається з двох етапів: перший етап починається з моменту підписання актів прийому-передачі майна від орендодавця відповідачу на аеродромі базування і завершується початком другого етапу підписанням прийомо-здаточних актів після закінчення капітально-відновлювального ремонту.
За розділом 12 договору оренди, відповідач несе усі ризики втрат або пошкодження орендованих ТПС з моменту підписання акту прийому-передачі до закінчення строку оренди і зобов'язується здійснити страхування орендованих ТПС на весь строк оренди.
Відповідач не надав суду доказів підписання акту прийому-передачі вертольоту МІ-26 заводський № 34001212160.
Разом з тим, відповідач здійснив заходи щодо страхування вказаного вертольоту, що свідчить про фактичну передачу цього вертольота для проведення капітально-відновлювального ремонту, а отже - почався перший етап строку оренди відповідно до п. 6.1. договору оренди.
Зокрема, відповідачем була подана заява на страхування ТПС -вертольота МІ-26 заводський №34001212160, а 29.10.03 р. між Закритим акціонерним товариством страховою компанією "ДАСК" з іноземними інвестиціями (далі-позивач) та відповідачем був укладений договір обов'язкового страхування повітряних суден № ОВТ 034.
Преамбулою та п. 2.4. названого договору визначено, що страхувальником та експлуатантом ТПС є відповідач.
Згідно умовам вказаного договору, позивач відповідно до Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1535 від 12.10.02 р. (далі-Порядок), проводить страхування повітряного судна МІ-26Т заводський № 34001212160 за страховим тарифом 3,4% від страхової суми 7452154,34 грн., що становить 253 373,25 грн. страхового платежу, який повинен був своєчасно вноситись відповідачем по 63 343,31 грн. до 25.11.03 р., до 05.02.04 р., до 05.05.04 р. та до 05.08.04 року (п.п. 1.1., 2.1.-2.4., 3.1., 3.3. договору).
Наведеним спростовується ствердження відповідача щодо відсутності предмету договору.
Відповідно до п. 1.2. договору, об'єктом страхування є майнові інтереси відповідача, що не суперечать законодавству, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням повітряним судном згідно Порядку.
Вказаним пунктом спростовуються також ствердження відповідача в частині того, що в договорі відсутній об'єкт страхування.
Згідно п. 3.5 договору, у разі, коли будь-який із страхових платежів не вноситься відповідачем у зазначений термін, позивач має право в односторонньому порядку припинити дію цього договору шляхом повідомлення відповідача про припинення дії договору страхування та одночасно -уповноваженого органу виконавчої влади в галузі цивільної авіації. При цьому дія договору не може бути припинена раніше ніж за 10-ть робочих днів після такого повідомлення. Після погашення заборгованості дія договору може бути поновлена.
28.11.03 р. позивач направив відповідачу лист № 359, в якому нагадав про обов'язок останнього перерахувати страховий платіж.
01.12.03 р. відповідач надав позивачу відповідь № 01-02/209, в якій посилається на фінансові труднощі і зобов'язався виконати свої договірні зобов'язання до 15.12.03 р.
23.12.03 р., листом № 01-02/236, відповідач повідомив позивачу про те, що застраховані повітряні судна з моменту укладення договору в повітря не піднімались і попросив виставити йому рахунок для оплати страхового платежу згідно п. 2.14 договору (ризик на землі).
Наведена переписка також підтверджує факт знаходження в оренді у відповідача вертольота МІ-26 заводський № 34001212160.
29.12.03 р. позивач повідомив відповідачу, що договір страхування № ОВТ 034 від 29.10.03 р. припиняє свою дію з 16.01.04 р. у зв'язку з несплатою відповідачем страхових платежів (лист №401).
06.01.04 р. відповідач направив позивачу лист № 0102/4, яким повідомив, що повітряне судно МІ-26Т заводський № 34001212160 знаходиться в м. Калинові, в/ч А-3913, відповідачем не експлуатувалось, в повітря не підіймалось.
06.04.04 р. відповідач повторно повідомив позивачу про вказані факти, а також визнав суму заборгованості перед позивачем при застосуванні п. 2.14. договору № ОВТ 034 від 29.10.03 р.
З наведених листів також вбачається, що відповідач мав в оренді вищеназване ТПС.
Відповідач не надав суду доказів вжиття ним заходів щодо пред'явлення позивачу необхідних документів для укладення додаткової угоди по п. 2.14 договору страхування.
Згідно відповіді Управління економічного регулювання Державіаслужби від 07.02.05 р., відповідач надавав страхові поліси для отримання сертифікату експлуатанта і що дія страхового захисту була зупинена з 16.01.04 р., що є підтвердженням факту отримання полісів страхувальником і використання їх для отримання дозволу на польоти.
Посилання відповідача на те, що під час дії договору № ОВТ 034 від 29.10.03 р. він не володів, не користувався і не розпоряджався повітряним судном МІ-26Т заводський № 34001212160 суд вважає необгрунтованими, оскільки спростовується вищенаведеним, а також діями самого відповідача, який посилався на фінансові труднощі у зв'язку з несвоєчасною сплатою страхових платежів, а потім - на те, що вказане повітряне судно в повітря не підіймалось.
Крім того, відповідач сам виступив ініціатором укладення договору № ОВТ 034 від 29.10.03 р., подавши заяву на страхування повітряного судна МІ-26Т, на вимогу позивача-страховика надав йому договір оренди і додатки до цього договору, згідно із вимогами п. 33 Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, який затверджено постановою КМУ від 12.10.02 р. № 1535. В цьому пункті зазначено, що на повітряне судно, яке підлягає обов'язковому страхуванню, повинні бути в наявності посвідчення про державну реєстрацію судна і документи, які посвідчують право власності на повітряне судно або його оренди. Саме такими документами є договір оренди повітряних суден армійської авіації сухопутних військ збройних сил України № 01/2003-06 від 18.06.03 р. з додатковими угодами та додатками, укладений між військовою частиною А 0105 і відповідачем, в яких зазначено вертоліт МІ-26 № 34001212160, застрахований за спірним договором страхування.
Цивільні правовідносини щодо оренди регулюються відповідними нормами ЦК України.
Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», вказаний Закон регулює органiзацiйнi вiдносини, пов'язанi з передачею в оренду майна державних пiдприємств та органiзацiй, пiдприємств, заснованих на майнi, що належить Автономнiй Республiцi Крим або перебуває у комунальнiй власностi (далi - пiдприємства), їх структурних пiдроздiлiв.
Оскільки предметом договору оренди № 01/2003-06 від 18.06.03 р., укладеного між відповідачем та військовою частиною А0105, є державне майно, спірні правовідносини у даній справі підпадають під одночасне регулювання та Закону про оренду. Але при цьому відповідні положення Закону мають переважне значення.
Згідно ч. 1 ст. 12 вказаного Закону, договiр оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленостi з усiх iстотних умов i пiдписання сторонами тексту договору.
Таким чином, з моменту підписання договору оренди № 01/2003-06 від 18.06.03 р. останній є укладеним, а відповідач набув статусу орендаря.
Підписавши додаткову угоду № 2 до вказаного договору оренди від 11.09.03 р., відповідач став орендарем вертольоту МІ-26 № 34001212160.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем не доведено тих обставин, на які він посилається в обгрунтування своїх позовних вимог. вказані обставини спростовуються об'єктивними обставинами і матеріалами справи.
При викладених обставинах господарський суд не знаходить достатніх підстав для задоволення зустрічного позову, а позовні вимоги за первісним позовом вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 83 349,00 грн.
Приймаючи рішення господарський суд виходив також з наступного:
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї.
Згідно ст. 979 ЦК України, ст. 16 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України від 04.10.01 р. № 2745-ІІІ (з наступними змінами), договiр страхування - це письмова угода мiж страхувальником i страховиком, згiдно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разi настання страхового випадку здiйснити страхову виплату страхувальнику або iншiй особi, визначенiй у договорi страхування страхувальником, на користь якої укладено договiр страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страховi платежi у визначенi строки та виконувати iншi умови договору.
Проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації в Україні здійснюється на підставі Порядку і Правил, затверджених постановою КМУ від 12.10.02 р. № 1535 (далі-Порядок), та відповідно до Закону України «Про страхування»і Повітряного кодексу України.
Розміри страхових тарифів для кожного виду страхування цивільної авіації встановлені Порядком, саме: по договорам страхування повітряних суден розміри максимальних страхових тарифів на один рік для вертольотів не повинні перевищувати 10% страхової суми. визначеної договором обов'язкового страхування (п. 39 Порядку).
Позивачем на прохання відповідача при укладенні вищезазначеного договору обов'язкового страхування були застосовані пільги як щодо відстрочення і розстрочення строків внесення платежів на 4 виплати, так і стосовно зменшення страхового тарифу в порівнянні з законодавчо встановленим Порядком максимальним розміром тарифу.
Так, відповідно до п. 2.2 договору № ОВТ 034 страховий тариф становить 3,4%.
Умовами п. 3.3 договору було передбачено відстрочення і розстрочення внесення Відповідачем страхових платежів.
Первісний страховий платіж відповідач зобов'язався внести до 25.11.03 р. у розмірі 63 343,31 грн.
Згідно ст. 983 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про страхування», договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
В п. 10.1. договору передбачено, що він набирає чинності з 10 листопада 2003 року і діє до 09 листопада 2004 року.
Позивач як страховик прийняв на себе відповідальність у розмірі 100% страхової суми - 7452154,34 грн. п. 2.13. договору страхування).
Проте, відповідач не сплатив перший страховий платіж у визначений договором строк і звернувся з проханням (вих. № 01.02/209 від 01.12.03 р.) відстрочити строк внесення первісних страхових платежів до 15.12.03 р., на що позивач дав згоду.
Не сплатив відповідач страхові внески і в строк до 15.12.03 р., чим порушив прийняті на себе договірні зобов'язання.
У ст. 28 Закону України "Про страхування", ст. 997 ЦК України передбачено порядок і підстави припинення договору страхування.
В ч. 1 передбачено, що договір страхування припиняється у випадках встановлених договором і законом.
Частиною 2 ст. 997 ЦК України передбачено: якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу і не сплатив його протягом десяти робочих днів після пред'явлення страховиком письмової вимоги про сплату страхового платежу, страховик може відмовитись від договору, якщо інше не встановлено договором страхування.
В п. 3.5. договору страхування передбачено цю норму, а також встановлено, що страховик одночасно повідомляє про це уповноважений орган влади в галузі цивільної авіації.
Оскільки відповідачем страховий платіж до 15.12.03 року внесений не був, позивач листом від 29.12.03 року № 401 повідомив відповідача про застосування ст. 28 Закону України "Про страхування" і припинення дії договору з 16.01.04 року.
Згідно п. 1 постанови КМУ від 04.06.94 р. № 358, розрахунки тарифiв у сферi обов"язкового страхування провадяться iз застосуванням нормативу витрат на ведення страхової справи як складової частини тарифу. Норматив витрат на ведення страхової справи не повинен перевищувати з обов"язкового страхування майна та вiдповiдальностi -20 вiдсоткiв.
Відповідно позивач ніс відповідальність за договором страхування протягом 67 днів, у зв'язку з чим розмір належної йому страхової премії (страхового платежу) складає 46 382,53 грн., виходячи з наступного розрахунку:
253 373,25 грн. (розмір страхового внеску за договором) / 366 днів (строк дії договору) х 67 днів (фактичний строк дії договору до його розірвання) = 46 382,53 грн.
З урахуванням 20% нормативних витрат розмір страхової премії позивача складає:
46 382,53 грн. -9 276,50 грн. = 37 106,03 грн.
Що стосується наслідків припинення договору страхування, то частини 5 ст. 28 Закону України "Про страхування" і ст. 997 ЦК України встановлюють: якщо вiдмова страховика вiд договору обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страховик повертає страхувальниковi страховi платежi за перiод, що залишився до закiнчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здiйснених страхових виплат.
Як вже зазначалось вище, норматив витрат на ведення страхової справи не повинен перевищувати з обов"язкового страхування майна та вiдповiдальностi -20 вiдсоткiв.
Пункт. 3.1 договору страхування передбачає суму страхового платежу 253 373,25 гривень.
20% із цієї суми, а саме - 50 674,65 грн., складають нормативні витрати на ведення даної страхової справи, які внаслідок припинення договору страхування відповідно до положення ч. 5 ст. 28 Закону України "Про страхування" і ч. 5 ст. 997 ЦК України належать страховику і не повертаються страхувальнику.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ст. 615 ЦК України, у разіпорушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
У разі порушення зобов'язання, згідно ст. 611 ЦК України для порушника настають правові наслідки, зокрема - у вигляді відшкодування збитків.
Частина 3 ст. 612 ЦК України надає право кредитору внаслідок прострочки боржника вимагати відшкодування збитків, а ст. 623 ЦК України передбачає обов'язок боржника, який порушив зобов'язання відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Частиною 5 ст. 653 ЦК України також передбачено, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Оскільки в результаті невиконання відповідачем обов'язків за договором страхування позивач відмовився від договору і останній припинив свою дію, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдані цим збитки у вигляді нестриманого позивачем доходу, який складається з: належної страховику страхової премії (страхового внеску) за вирахуванням 20% нормативних витрат в сумі 37 106,03 гривень, яка відповідно до ст. 28 Закону України "Про страхування" і ст. 997 ЦК України не повертається страхувальнику в разі припинення договору з його вини, і 50674,65 гривень, передбачених законодавством нормативних витрат на ведення даної страхової справи, всього - 87 780, 68 гривень.
В зв'язку з тим, що під час подання позовної заяви позивачем було сплачено держмито в сумі 833,49 грн., останній використав своє право і заявив позовні вимоги про відшкодування збитків в сумі 83 349,00 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.
Разом з тим, при первісному розгляді цієї справи судом був виданий наказ від 10.05.05 р. про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 46 382,53 грн., 3 % річних в сумі 1 292,36 грн., суми індексу інфляції 4 539,10 грн., 522,14 грн. витрат на сплату державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104,55 грн.
Відповідачем була подана заява про повернення стягнутої грошової суми в порядку ст. 122 ГПК України, мотивована тим, що на виконання вказаного наказу ним були сплачені суми, вказані в наказі господарського суду, а також 10% виконавчого збору.
Факт сплати вказаних сум підтверджується платіжною вимогою № В-11-340/05 від 15.11.05 р.
Враховуючи, що при новому розгляді цієї справи були задоволені змінені позовні вимоги на суму, що перевищує стягнуту при попередньому розгляді справи, господарський суд вважає за необхідне при прийнятті нового рішення стягнути з відповідача суму збитків з урахуванням раніше стягнутої суми за наказом від 10.05.05 р. Судові витрати також слід стягнути з відповідача з урахуванням раніше стягнутих сум державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також часткового повернення державного мита в сумі 244,53 грн. за довідкою від 29.04.05 р.
Керуючись Законами України “Про страхування», “Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610 -612, 615, 623, 653, 979, 983, 997 ЦК України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Українські вертольоти" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 38, код 31792885, п/р № 26006350220100 в ДОД АППБ "Аваль", МФО 305653) на користь Закритого акціонерного товариства Страхової компанії "ДАСК" з іноземними інвестиціями (49000, м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 4-Д, код 20192177, п/р № 26507310055501 в АКБ "Новий" м. Дніпропетровськ, МФО 305062) - 31135,01 грн. збитків, 66,82 грн. витрат на державне мито, 13,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Головуючий І.Ю. Дубінін
Суддя А.Є. Чередко
Суддя О.В. Ліпинський