ВИРОК 1-кп/257/29/13
11 квітня 2013 року Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Гурідової М.М.,
при секретарі - Вільчинському Е.В.,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - Зурнаджи В.М., Міровіч Н.Г.,
за участю потерпілої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Макіївки Донецької області, громадянина України, українця, не працюючого, одруженого, має малолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу ст.. 89 КК України раніше не засудженого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Кабулеті, Грузія, грузин, громадянина України, не працюючий, холостого, раніше засудженого 07 жовтня 2010 році Пролетарським районим судом м. Донецька за ст.. 185ч1 КК України до штрафу у розмірі 1020грн., який на теперішній час не сплачений, що проживає без реєстрації за адресою : АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України,
ОСОБА_2 скоїв відкрите викрадання чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення, тобто злочин передбачений ст. 186 ч3 КК України.
ОСОБА_4 скоїв відкрите викрадання чужого майна (грабіж), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення, тобто злочин передбачений ст. 186 ч3 КК України.
Злочин ними був вчинений за таких обставин: так, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 08.10.2012 року, приблизно в 02.00 години, точний час в ході досудового слідства не встановлений, за попередньою змовою, маючи намір на відкрите викрадання чужого майна (грабіж), з проникненням в інше приміщення, прибули на автомобілі ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 в районі площі Привокзальній в Київському районі м. Донецька, де ОСОБА_4 з метою надання допомоги ОСОБА_2, забезпечуя скоєння останнім злочину, залишився його чекати в автомобілі недалеко від запланованого місяця скоєння злочину, а ОСОБА_2 діючи із корисних намірів, підійшов до магазину «Зупинка», розташованому в повільне №13 на пл.. Привокзальній в Київському районі м. Донецька, де через вікно проник до магазину, та прикладаючи певні зусилля лише безпосередньо для вилучення майна, відштовхнувши продавця цього магазину - ОСОБА_1, відкрито викрав майно останньої - гроші у розмірі 2000 грн.. В цей час ОСОБА_4 знаходився за кермом автомобіля ВАЗ 2108, НОМЕР_1, спостиригаючи за обставинами, котрі можуть уплинути скоєнню злочину ОСОБА_2. Після чого ОСОБА_4 разом с ОСОБА_2 з викраденим майном зникли з місця скоєння злочину на вищевказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_4, розпорядившись їм по своєму наміру, заподіявши тим самим ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 2000 грн..
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні за ст. 186 ч3 КК України визнав частково та пояснив, що ОСОБА_4 він дізнався за місяць до скоєння ним цього злочину. Відносин між ними немає. ОСОБА_4 займався приватним візництвом на автомобілі ВАЗ 2108 і він користувався його послугами. 7 жовтня 2012, приблизно о 23 годині 30 хвилин він зустрівся з ОСОБА_4 біля магазину "Обжора" в Калінінському районі м. Донецька і запропонував йому покататися по місту, на що ОСОБА_4 погодився. Рухаючись в Київському районі м. Донецька, він запропонував ОСОБА_4 проїхатися до залізничного вокзалу, щоб придбати пиво. Виїхавши на вул. Артема, вони прибули до ж.д. вокзалу, об'їхали коло і зупинилися через дорогу навпроти ларьків. Він попросив ОСОБА_4 залишитися в автомобілі і погрітися, а сам направився в магазин «Зупинка». Підійшовши до віконця магазину, він попросив продавця подати йому пиво, в цей момент він побачив гроші, які знаходяться на прилавку і вирішив їх викрасти. Скориставшись тим, що продавець відволіклася, він підтягнувшись на руках через віконний отвір проник в магазин, продавець злякавшись відійшла від нього, в цей час він з коробки, яка перебувала на прилавку взяв грошові кошти у розмірі 2000 грн. і відкривши вхідні двері ключем, який знаходився в замку, вийшов з магазину і побіг до очікуваного його автомобілю. Підбігши до автомобіля, він сів на переднє пасажирське сидіння, де його очікував ОСОБА_4 і попросив його, щоб той відвіз його додому. При цьому уточнив, що продавець магазину вибігла за ним і намагалася його наздогнати. Він з ОСОБА_4 в змову не вступав, злочин скоїв один, тому вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України. Крім того додав, що за день чи два до вчинення ним злочину, йому потрібні були гроші і він попросив ОСОБА_4, оскільки у нього не було паспорта, закласти в ломбард речі його брата, а саме планшет "Престіджіо" і ноутбук "Ленов", за що він виручив 1000 грн. і розпорядився на свій розсуд. 8.10.2012р. за гроші, які він викрав у магазині "Зупинка" ОСОБА_4 викупив планшет і ноутбук. У частині визнання ним провини розкаявся. Додав, що в ході досудового розслідування він давав зізнавальні свідчення та визнавав себе винним у повному обсязі, оскільки, з боку співробітників міліції на нього чинився тиск. На дії співробітників міліції їм була надана заява, яка зареєстрована в єдиному реєстрі.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні за ст. 186 ч3 КК України винним себе не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 він дізнався за місяць до даних подій, оскільки він займався приватним візництвом на автомобілі ВАЗ 2108. Він дійсно 07.10.2013 року біля магазину "Обжора" в Калінінському районі м. Донецька зустрівся з раніше йому знайомим ОСОБА_2, який запропонував йому покататися по місту, при цьому заплативши йому 100 грн. Проїхавшись по бул. Шевченка, вул. Артема, ОСОБА_2 попросив його відвезти в сторону ж.д. воказала. Біля привокзального кільця, ОСОБА_2 попросив його зупинити автомобіль і вийшов з автомобіля, при цьому він залишився в автомобілі і не став виключати замок запалювання. Відсутнім ОСОБА_2 був приблизно 5 хвилин. Повернувшись в автомобіль, він попросив його відвезти його додому. Йому не відомо було про те, що ОСОБА_2 пограбував магазин, він у злочинну змову з ним не вступав, даного злочину не скоював. Уточнив, що дійсно за кілька днів, він на прохання ОСОБА_2, за своїм паспортом здав у ломбард планшет і ноутбук, які йому передав ОСОБА_2. 8.10.2012р. він викупив дану техніку за гроші, які йому передав ОСОБА_2. Також додав, що в ході досудового розслідування на нього з боку працівників міліції чинився тиск, тому він давав зізнавальні свідчення та визнавав себе винним у повному обсязі.
Разом з тим, незважаючи на часткове визнання своєї провини ОСОБА_2 і невизнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_4 за ст. 186 ч3 КК України, їх винність у скоєнні вказаного правопорушення підтверджується наступними дослідженими доказами.
- показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1, яка пояснювала, що в жовтні місяці 2012р., точної дати вона не пам'ятає, вона перебувала з 7 вечора до 7 ранку на своєму робочому місці в якості продавця в магазині "Зупинка", розташованого на привокзальній площі ж.д. вокзалу в Київському районі м. Донецька. У нічний час вона здійснювала торгівлю з віконця магазину, двері магазину були закрити на ключ. Раніше їй незнайомий ОСОБА_2 підійшовши до віконця магазину, попросив дві пляшки пива, вона відвернувшись від нього стала діставати пиво з холодильника, при цьому почувши шум вона повернулась до вікна, де побачила, що ОСОБА_2 корпусом тіла переклонився через вікно, вона зробила йому зауваження, однак ОСОБА_2 попросив передати йому інше пиво і вона знову відвернулася спиною до нього. Коли вона повернулася до нього обличчям, то побачила, що ОСОБА_2 вже знаходиться в магазині і скочується з прилавка. ОСОБА_2 ставши на ноги, з пластмасової тарілки, яка перебувала на прилавку, взяв грошові кошти в розмірі 2000 грн., які належать їй, це були розмінні гроші, щоб довати покупцям здачу і попрямував до виходу з магазина. Вона спробувала його затримати, схопивши його рукою за куртку і кричати, щоб він повернув гроші, проте ОСОБА_2 ключем, який перебував у двері, відчинив двері і вискочив на вулицю. Вона попрямувала за ним, однак він перейшовши дорогу, сів в автомобіль, який його чекав. Уточнила, що автомобіль в який сів ОСОБА_2 був заведений і водій автомобіля міг бачити і чути, як вона бігла за ОСОБА_2 і кричала йому, щоб він повернув гроші. На сьогоднішній день їй грошові кошти в сумі 2000 грн. не повернуті, просила позов задовольнити в повному обсязі;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що вона працює касиром у відділенні ломбарду ПО "Кредит-Експрес" за адресою: м. Донецьк, бул. Шахтобудівників, 15.. ОСОБА_4 знає як клієнта ломбарду. Восени 2012 року, точної дати вона не пам'ятає, ОСОБА_4 в ломбард здавав золоте кільце і планшет, але точно вона не пам'ятає;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що вона працює , що вона працює касиром у відділенні ломбарду ПО "Кредит-Експрес" за адресою: м. Донецьк, бул. Шахтобудівників, 15 та надала аналогічні пояснення наданим свідком ОСОБА_6 та уточнила, що в їх ломбарді органами досудового слідства була проведена виїмка документів, згідно яких фіксувалося, в який період часу і яке майно здавав, а в подальшому викуповував ОСОБА_4;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, який пояснив, що ОСОБА_2 є його братом по матері. До 2013 року він проживав разом зі своєю матір'ю і ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. У нього у власності є планшет "Пристиж" і ноутбук "Ленов", які восени 2012 року, точної дати він не пам'ятає, його брат ОСОБА_2 без його відома здав у ломбард;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який пояснював, що ОСОБА_4 є його сином з яким він разом мешкає. У нього у власності є автомобіль ВАЗ 2108 НОМЕР_1, яким керував його син по мірі необхідності. Не заперечував той факт, що в ніч з 7 на 8 жовтня 2012 року ОСОБА_4 користувався його автомобілем;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, який пояснив, що в кінці 2012 року, точної дати він не пам'ятає, він перебуваючи спільно зі своїм товаришем ОСОБА_11 на Привокзальній площі ж.д. вокзалу в Київському районі м. Донецька, співробітниками міліції був запрошений в якості понятого. Обвинувачених бачив один раз, та не заперечував ту обставину, що в його присутності один обвинувачений вказував на вікно розташоване на фасаді магазину розташованому в торгових рядах, а другий обвинувачений вказував на проїжджу частину, де знаходився автомобіль;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який надав аналогічні пояснення наданим свідком ОСОБА_10, та уточнив, що в ході проведення даної слідчої дії співробітниками міліції проводилася фотозйомка, а в наслідку складався протокол, де він і другий понятий поставили свої підписи;
Наведені свідчення потерпілої, свідків повністю підтверджують дані про час, місце, спосіб та обставини вчиненого обвинуваченими відкритого викрадання чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення, а також обставини, за яких обвинувачені згодом розпорядилися викраденим, оскільки дані показання логічні, послідовні і узгоджуються з іншими доказами, наданими в судовому засіданні прокурором, а саме:
- заявою потерпілої ОСОБА_1 про відкрите викрадення у неї грошових коштів в розмірі 2000 грн. 8.10.2012 року, приблизно о 2 годині в магазині "Зупинка" розташованого на привокзальній площі в Київському районі м. Донецька;
- протоколом огляду місця події від 30.11.2012 року, згідно якого об'єктом огляду був магазин «Зупинка», розташований в павільйоні № 13 на пл. Привокзальній у Київському районі м. Донецька, з описом вікна, прилавка розташованого під даним вікном, що повністю підтверджує свідчення потерпілої, показання обвинуваченого ОСОБА_2, наданими ними в судовому засіданні, про час, місце і обставини вчинення обвинуваченими відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 08.11.2012 року, згідно якого з дотриманням всіх норм КПК України, потерпіла ОСОБА_1 упізнала ОСОБА_2, як особу, яка 8.10.2012 року, приблизно о 2 годині в магазині «Зупинка» вчинив стосовно неї грабіж, в результаті чого викрав грошові кошти;
-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09.11.2012 року за участю ОСОБА_2, в ході якого він впевнено, детально відтворив свої дії та дії ОСОБА_4 при здійсненні ними відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб, що в сукупності з іншими доказами, показаннями потерпілої, показаннями свідків, підтверджує факт вчинення обвинуваченими відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб;
-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09.11.2012 року за участю ОСОБА_4, в ході якого він впевнено, детально відтворив свої дії та дії ОСОБА_2 при здійсненні ними відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб, де обвинувачений уточнював, що 7.10.2012г. він зустрівшись з ОСОБА_2 домовилися вчинити грабіж, після чого попрямували в район ж.д. вокзалу в Київському районі м. Донецька до кіоску № 13 по пл. Привокзальна, де він залишився в автомобілі, в той час як ОСОБА_2 попрямував до кіоску. Після скоєння ОСОБА_2 злочину, вони зникли, крім того, ОСОБА_4 вказав на місце, де знаходився його автомобіль, що в сукупності з іншими доказами, показаннями потерпілої, показаннями свідків, підтверджує факт вчинення обвинуваченими відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб;
-довідкою 169 \ 12 від 04.12.2012р. ВО «Кредит - Експрес», згідно з якою судом встановлено, що 05.10.2012г. у відділення ломбарду ВО «Кредит - Експрес» за адресою: м. Донецьк, бул. Шахтобудівників, будинок 15, ОСОБА_4 заклав планшет «Престіджіо», що підтверджується договором фінансового кредиту № 2449 \ 12 від 05.10.2012 року, крім того, 07.10.2012 року в те ж відділення ломбарду ВО «Кредит - Експрес» ОСОБА_4 заклав ноутбук «Леново», що підтверджується договором фінансового кредиту № 2460 \ 12 від 07.10.2012 року і в сукупності підтверджує свідчення допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, який стверджував, що восени 2012р. його брат ОСОБА_2 без його відома, здав у ломбард належні йому майно, а саме планшет «Престіджіо» і ноутбук «Леново», а також підтверджує свідчення обвинувачуваних у судовому засіданні, які не заперечували факт того, що ОСОБА_2 передав дане майно ОСОБА_4, який за своїм паспортом заклав у ломбард, а в наслідку, 08.10.2012 року викупив його, що узгоджується з показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, який у судовому засіданні стверджував, що майно його брата з ломбарду було викуплено за гроші, які були викрадені в магазині «Зупинка».
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував ту обставину, що він 8.10.2012 року, приблизно о 2 годині відкрито викрав грошові кошти в магазині «Зупинка», розташованого на пл. Привокзальна, 13 в Київському районі м. Донецька, однак заперечував той факт, що в злочинну змову з ОСОБА_4 він не вступав, ролі між собою вони не розподіляли, даний злочин він скоїв один. ОСОБА_4 в судовому засіданні категорично заперечував свою причетність до даного злочину.
Суд, аналізуючи дані доводи обвинувачених, не приймає їх до уваги і розцінює як їх спосіб пом'якшити свою відповідальність і допомогти уникнути відповідальності ОСОБА_4, оскільки дані доводи спростовуються фактичними обставинами встановленими у судовому засіданні, а саме: показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні стверджувала, що коли вона намагалась наздогнати ОСОБА_2, він перетнув проїжджу частину і сів у автомобіль з робочим двигуном, автомобіль відразу рушив і зник у невідомому напрямку; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09.11.2012 року за участю ОСОБА_2, в ході якого ОСОБА_2 В. впевнено, детально відтворив свої дії та дії ОСОБА_4 при вчиненні ними даного злочину; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09.11.2012 року за участю ОСОБА_4, в ході якого ОСОБА_4 вказав на місце, де знаходився його автомобіль, з робочим двигуном., а також довідкою 169 \ 12 від 04.12.2012г. ВО «Кредит - Експрес», яка підтверджує доводи обвинувачених приведені ними у судовому засіданні, а саме в частині розпорядженням ними викраденими коштами.
Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів в сукупності з показаннями потерпілої ОСОБА_1, показаннями свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, судом безперечно встановлено, що ОСОБА_2 на той момент мав потребу в грошових коштах, спільно з ОСОБА_4, скориставшись паспортом останнього, заклали 05.10.2012г. і 07.10.2012г. в ломбард майно, яке належить братові ОСОБА_2, без відома ОСОБА_13. Після чого 7.10.2012 року зустрівшись з ОСОБА_4 і вступивши з ним в злочинну змову на відкрите викрадення майна, на автомобілі ОСОБА_4 попрямували на пл. Привокзальну, 13 в Київському районі м. Донецька, де 8.10.2012г. розподілили між собою ролі, а саме: ОСОБА_2 повинен був відкрито викрасти грошові кошти в магазині «Зупинка», в той час як ОСОБА_4 повинен був надавати йому допомогу, а саме спостерігати за обстановкою, яка може перешкодити вчиненню злочину з робочим двигуном автомобіля, забезпечуючи тим самим безперешкодне вчинення злочину ОСОБА_2. У наслідку 8.10.2012 року за грошові кошти, які були викрадені в магазині «Зупинка», ОСОБА_4 викупив в ломбарді ВО «Кредит-Експрес» оргтехніку приналежну ОСОБА_13 що повністю підтверджує факт співучасті ОСОБА_4 у скоєнні вказаного злочину.
Що стосується доводів обвинувачених у тій частині, що в ході досудового слідства вони давали свідчення під впливом працівників міліції, судом до уваги не береться, оскільки вина обвинувачених встановлена ??в судовому засіданні не з показань даних ними в ході досудового слідства, а з фактичних обставин встановлених в судовому засіданні.
З урахуванням зібраних у справі доказів у їх сукупності дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 186 ч3 КК України, тому що він в зазначений час і місці при відмічених обставинах своїми умисними діями вчинив відкрите викрадання чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення.
З урахуванням зібраних у справі доказів у їх сукупності дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст. 186 ч3 КК України, тому що він в зазначений час і місці при відмічених обставин своїми умисними діями вчинив відкрите викрадання чужого майна (грабіж), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення.
При призначенні ОСОБА_2 покарання суд, відповідно до ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно характеризуючих даних, ОСОБА_2 відповідно до ст. 89 КК України раніше не засуджений, вчинив тяжкий злочин, на час вчинення цього кримінального правопорушення суспільно корисною працею не займався, одружений, має неповнолітню дитину, але дитина мешкає разом з матір'ю, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває.
Обставини, що пом'якшує, або що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.
Визнавши ОСОБА_2 винним, з урахуванням всіх вищевказаних
обставин, а так само необхідності і достатності обраного покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції 07 листопада 2012 року, суд вважає за необхідне обчислювати термін відбуття покарання з моменту його затримання.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд, відповідно до ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, згідно характеризуючих даних, ОСОБА_4 раніше засуджений, вчинив тяжкий злочин, на час вчинення цього кримінального правопорушення суспільно корисною працею не займався, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває.
Обставини, що пом'якшує, або що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.
Визнавши ОСОБА_4 винним, з урахуванням всіх вищевказаних
обставин, а так само необхідності і достатності обраного покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4, 7 жовтня 2010 року вироком Пролетарського районного суду м. Донецька був засуджений за ст. 185 ч1 КК України до штрафу в розмірі 1020 грн., в редакції 1960р., вирок не виконаний, суд вважає відповідно до статті 72ч3 КК України вирок Пролетарського районного суду м. Донецька від 7 жовтня 2010 виконувати самостійно.
Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 був затриманий працівниками міліції 07 листопада 2012 року, суд вважає за необхідне обчислювати термін відбуття покарання з моменту його затримання.
По даній справі в ході досудового слідства потерпілою ОСОБА_1 був заявлений цивільний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної їх злочинними діями в загальній сумі 2000 грн..
В ході розгляду даної справи судом потерпіла позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити. У відповідності з вимогами ст. 1166 ЦК України шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду, у повному обсязі.
Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнані винними у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, якими заподіяно шкоду потерпілій, враховуючи, що позов останньої ґрунтується на законі і його розмір знайшов своє повне підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що обвинувачені відповідно до положень ст. 1166 ЦК України мають нести відповідальність перед потерпілою за заподіяну ними матеріальну шкоду, тому такі позовні вимоги підлягають повному задоволенню і з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_1 підлягає стягненню 2000 грн.
Судові витрати по даній кримінальній справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у пред'явленому обвинувачені, вчинені злочину передбаченого ст. 186 ч3 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Термін відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 07 листопада 2012 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_2 залишити без зміни - утримання під вартою у Донецькому СІЗО УДПтСУ в Донецькій області.
ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинувачені, вчинені злочину передбаченого ст. 186 ч3 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Вирок Пролетарського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2010 року у відношенні ОСОБА_4 засудженого за ст. 185 ч1 КК України до штрафу у розмірі 1020 грн. на підставі ст. 72ч3 КК України - виконувати самостійно.
Термін відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 07 листопада 2012 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_4 залишити без зміни - утримання під вартою у Донецькому СІЗО УДПтСУ в Донецькій області.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн..
Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встновленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Вирок може бути оскаржений в порядку ст.395 КПК України.
Апеляційну скаргу на вирок може бути подано через Київський районний суд міста Донецька протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку в порядку ст.376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: