Справа № 226/739/13-ц
Справа № 2/226/388/2013
22 травня 2013 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Рибкіна О.А.,
при секретарі Заговоричевій Н.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Укрвуглебуд» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві,
Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укрвуглебуд» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.08.2012 року о 21 годині 25 хвилин, працюючи прохідником підземним 5 розряду у ПрАТ «Укрвуглебуд», він був травмований внаслідок вибуху метаноповітряної суміші разом з іншими робітниками у кількості 5 осіб (груповий нещасний випадок). В цей же день його було доставлено до травматологічного відділення Димитровської ЦМЛ, де йому було встановлено діагноз: забій грудної клітини, гостре отруєння продуктами горіння, угарним, рудничним газом. Він перебував на лікуванні у різних лікарняних закладах з 30.08.2012 року до 10.01.2013 року. Про факт травмування адміністрацією підприємства складені відповідні акти форми Н-1 та форми Н-5 від 22.09.2012 року. 10.01.2013 року Донецькою обласною МСЕК йому первинно встановлено 50% стійкої втрати працездатності та 3 група інвалідності, рекомендовано лікування у психіатра, медикаментозне лікування за наслідками професійного каліцтва, санаторно-курортне лікування за відсутністю протипоказань, протипоказані тяжка фізична праця, праця в підземних умовах, з наявністю шкідливих професійних умов. 11.01.2013 року його було звільнено з підприємства як інваліда 3 групи за станом здоров'я за п.2 ст.40 КЗпП України. Постановою Димитровського відділення Фонду ССНВВПЗ від 25.01.2013 року йому була призначена щомісячна грошова сума втраченого заробітку, відшкодування моральної шкоди не призначалося та не виплачувалося. У результаті травмування на виробництві йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у наступному. Він перебував у хворобливому психічному та фізичному стані, відчував фізичний біль та страждання, психологічний стрес, які він зазнав під час травмування та після цього протягом тривалого часу. Він перебував тривалий час на стаціонарному лікуванні у медичних закладах поза межами своєї родини, що істотно змінили його привичний життєвий уклад, потребувало додаткових моральних зусиль, він не міг протягом тривалого часу вести повноцінний образ життя, відчував сильні фізичні страждання, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, відчай, роздратованість, почуття страху, поганий сон. До встановлення інвалідності він працював у якості прохідника підземного 5 розряду, мав високу зарплатню, зараз він інвалід 3 групи безстроково, йому протипоказана тяжка фізична праця, він втратив роботу, престижну гірничу спеціальність, від чого дуже морально страждає. Він втратив суттєве джерело прибутку, що негативно сказалося на його соціальному статусі, він не може належним чином утримувати своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, які знаходяться на його утриманні, дружину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, від чого він також відчуває моральні переживання, страждання. Усе це щоденно негативно впливало та впливає зараз на його душевний стан, є причиною сильних моральних страждань, змушує його докладати значних додаткових матеріальних, фізичних та моральних зусиль для організації свого життя. З урахуванням важкості перенесених моральних страждань, моральну шкоду він оцінює у розмірі 100000 грн. Просить суд стягнути з відповідача на його користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 грн.
Позивач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням справу розглянути без його участі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову у повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги викладеними в позовній заяві обставинами.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Також надав письмові заперечення проти позову, згідно яких відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що відповідач перебував в трудових відносинах з ПрАТ «Укрвуглебуд» з 12.04.2004 р. по 11.01.2013 р. в якості гірника підземного, прохідника підземного, 11.01.2013 р. був звільнений за станом здоров'я. 30.08.2012 р. при виконанні трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок на виробництві внаслідок вибуху метано-повітряної суміші, про що підприємством були складені акти за формою Н-1 та Н-5. Позивач не надав доказів заподіяння йому моральної шкоди, оскільки акти за формою Н-1 та Н-5, довідки МСЕК про встановлення йому 50% стійкої втрати працездатності та 3 групи інвалідності, виписки та епікризи з лікарні не є доказами наявності моральної шкоди в позивача. Згідно п.п.«д» п.1.1 «Порядку встановлення МСЕК ступеню втрати професійної працездатності…», затвердженого Наказом МОЗ № 212 від 22.11.1995 р., передбачено, що на медико-соціальні експертні комісії покладений обов'язок по встановленню факту спричинення моральної шкоди. Пунктом 3.8. зазначеного Порядку передбачено, що підставою для відшкодування моральної шкоди є висновок медичних органів. Позивачем медичних документів, які б підтверджували перенесення ним стресу, депресії, звернення до лікаря-психіатра, не надано. Згідно п.8.5 Колективного договору, який діє на підприємстві, у разі нещасного випадку на виробництві відшкодування шкоди потерпілому здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Крім того, на даний час підприємство є збитковим, внаслідок вказаної аварії у підприємства виникла заборгованість перед бюджетом, фондами та по сплаті обов'язкових платежів. Тому просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 82-83, 107).
Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Димитрові Донецької області до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому просить винести рішення на розсуд суду.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач перебував в трудових відносинах з ПрАТ «Укрвуглебуд», де з 12.04.2004 р. по 11.01.2013 р. працював гірником підземним 3 розряду, прохідником підземним 5 розряду (а.с. 16-26).
30.08.2012 року через вибух метаноповітряної суміші з позивачем під час виконання ним трудових обов'язків стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого позивачу був встановлений наступний діагноз: вегетосудинна дистонія за змішаним типом із вестибулопатією, забій грудної клітини, що підтверджується актом № 4 від 22.09.2012 р. форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, а також актом від 22.09.2012 р. форми Н-5 розслідування нещасного випадку на виробництві (а.с.27-46).
Позивач у зв'язку з травмою, отриманою на виробництві, неодноразово знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в медичних закладах (а.с. 47-60).
10.01.2013 року МСЕК позивачу у зв'язку з нещасним випадком на виробництві первинно встановлена 3 група інвалідності та 50% втрати професійної працездатності на строк до 10.01.2014 року, йому протипоказана важка фізична праця, праця в підземних умовах, рекомендовано лікування у психіатра, медикаментозне та санаторно-курортне лікування (а.с. 61, 62).
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст.2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Про наявність права на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок нещасного випадку на виробництві зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа про страхові виплати), де в абзаці 9 пункту 5 мотивувальної частини зазначено, що: «положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону N 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону N 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця)».
Враховуючи надані суду докази, суд вважає, що внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з каліцтвом, внаслідок якого його визнано інвалідом 3 групи та встановлено 50% втрати професійної працездатності, у душевних стражданнях, пов'язаних з наслідками цього каліцтва, у зміні звичного перебігу життя, зокрема необхідності тривалий час лікуватися. Але сума, в яку позивач оцінив заподіяну моральну шкоду і яка за його оцінкою становить 100000 гривень, є завищеною і не відповідає отриманим ним моральним стражданням. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним у відшкодування позивачеві заподіяної йому моральної шкоди стягнути з відповідача на користь позивача 20000 гривень.
Крім цього, відповідно до ст.88 ЦПК України, враховуючи, що заявлено позов немайнового характеру, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в доход держави судовий збір в сумі 114,70 грн., оскільки позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від вказаних витрат при подачі позову до суду.
На підставі статей 23, 1167, 1193 Цивільного кодексу України, ст.2371 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Укрвуглебуд» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укрвуглебуд» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 20000 (двадцять тисяч) гривень.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укрвуглебуд» на користь держави судовий збір у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя