263/2756/13-ц
2/263/1507/2013
28 травня 2013 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Шатілової Л.Г., при секретарі Симоненко К.В., за участю позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права власності,-
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про усунення перешкод у здійсненні права власності. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона є власницею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. У березні 2007 року її син ОСОБА_6 одружився з відповідачкою ОСОБА_2, у якої на час укладання шлюбу був син ОСОБА_4 та стали проживати у вищевказаній квартирі. Відповідачка, як власниця квартири, надала свою згоду на реєстрацію та проживання в ній відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. 04.03.2013 року шлюб між сином позивачки ОСОБА_6 та ОСОБА_2 рішенням суду було розірвано. На даний час позивачка не може здійснити продаж належної їй квартири, через те, що в ній зареєстровані відповідачі та з власної волі не бажають знятися з реєстраційного обліку, тому остання була змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просила суд: усунути перешкоду з боку відповідачів у здійсненні нею права володіння, користування та розпорядження належною їй квартирою, позбавивши відповідачів права користування вказаним житлом, шляхом зняття з реєстраційного обліку.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення, крім того позивачка суду пояснила, що у спірній квартирі проживає разом з малолітніми дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходяться на її утриманні, іншого житла вони не мають, через що виселитися з квартири не мають змоги. Також додала, що у спірній квартирі нею був зроблений ремонт, придбані нові меблі та регулярно сплачуються комунальні послуги.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглянути у його відсутність, з урахуванням прав та законних інтересів дітей.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 01.07.2009 року ОСОБА_1 є власницею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 8-9/, що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23261595 від 10.07.2009 року/а.с. 10/.
У липні 2009 року у спірну квартиру, за згодою позивачки, вселилися її син ОСОБА_6 зі своєю сім'єю - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Вселившись до вищевказаної квартири відповідачі за власний рахунок зробили косметичний ремонт, придбали меблі, регулярно сплачували комунальні послуги.
З 30.08.2011 року відповідачі, були зареєстровані у вищевказаній квартирі, за згодою позивачки, про що остання не заперечувала у судовому засіданні.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.03.2013 року шлюб між сином позивачки ОСОБА_6 та відповідачкою ОСОБА_2 було розірвано /а.с. 11/. Після розірвання шлюбу відповідачка ОСОБА_2 разом зі своїми малолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишилися проживати у спірній квартирі. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у 3-Б класі КЗ «Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9». ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, навчається в Маріупольській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІІ ст. № 21Донецької обласної ради в дошкільній мовленнєвій групі.
Судом також було встановлено, що позивачка ОСОБА_1 у спірній квартирі не проживає, а проживає за адресою: АДРЕСА_2, зняти з реєстрації відповідачів їй необхідно для продажу квартири.
Відповідно до ст.ст. 71, 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача за ним зберігається право користування житловим приміщенням протягом 6 місяців.
Таким чином, з норми права прямо вбачається, що суд може позбавити відповідачів права користування житловим приміщенням, якщо вони були відсутні за відповідною адресою з поважних причин понад шість місяців.
У судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, оскільки було встановлено, що відповідачі постійно проживають у спірній квартирі.
Відповідно до ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути обмежений у праві користуватись житловим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаченому законом.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 визначила способом захисту свого права власності - зняття з реєстрації відповідачів, але не надала для цього необхідних підстав, передбачених нормами житлового законодавства. До того ж, застосування в даному випадку зняття з реєстрації відповідачів призведе до порушення їх прав, гарантованих ст. 47 Конституції України та діючим законодавством.
Таким чином, на підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі ст.ст. 9, 71, 163 ЖК України та керуючись ст.ст. 15, 30, 131, 197, 209-210, 212-213 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права власності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.Г.Шатілова