"20" травня 2013 р.Справа № 5017/2249/2012
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Л.Е. Кришиневській
за участю представників:
від позивача - Ксьондз А.В., Хахалін В.В., Запольський О.В.,
від відповідача - Семака В.Ю., Бакало, Ю.С., Рязанов П.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства „Одеська залізниця" до Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний" про стягнення 784 029,28 грн., -
В засіданнях суду 12.04.2013 р. та 25.04.2013 р. оголошувалась перерва в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У липні 2012 року Державне підприємство "Одеська залізниця" в особі Одеської дирекції залізничних перевезень звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" про стягнення заборгованості в сумі 784029,98 грн. за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах, посилаючись на те, що у березні 2012 року відповідачем не виконувалась середньодобова узгоджена планова норма вивантаження вагонів, що призвело до простоювання невивантажених портом вагонів на станційних коліях ст. Берегова.
Так, позивач зазначає, що для запобігання подальшому надходженню вагонів на адресу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" та через неможливість їх прийняття ст. Берегова, Одеська залізниця була змушена видати накази на затримку вагонів з вантажем на ст. Колосівка, Роздільна-1, Роздільна-Сортувальна, Єреміївка, Карпове, Куліндорове, які були підписані ДПГС Кочу, Устинова, Чепур, Кочул.
Станції затримки відразу після одержання вищезазначених наказів на затримку вагонів, за допомогою телеграм, повідомляли станцію призначення - Берегову про затримку вагонів, у яких зафіксовано час початку та закінчення затримки вагонів на зазначених станціях.
Після одержання телеграм від станцій Колосівка, Роздільна-1, Роздільна-Сортувальна, Єреміївка, Карпове, Куліндорове - станція Берегова негайно повідомила Відповідача про затримку вагонів передавши операторами дільниці ДП "Морський торговельний порт "Южний" під підпис.
Наразі позивач посилається на п. 7.4 договору № ОД/М-06-772д-НЮ від 25.09.2006 р., укладеного між Одеською залізницею та відповідачем, за користування вагонами і контейнерами порт сплачує залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами та контейнерами.
За розрахунками позивача, загальна сума плати за користування вагонами та контейнерами складає 217 717,80 грн. (без ПДВ), а сума плати за зберігання вантажів у вагонах складає 479 975,00 грн. (без ПДВ)
При цьому позивач вказує, що на підставі нормативно-правових актів були складені відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки, відповідно до яких загальна плата за користування вагонами та за зберігання вантажу у вагонах складає 697 692,80 грн. (без ПДВ).
Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд стягнути з ДП „Морський торговельний порт "Южний" борг у сумі 784029,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 86337,18 грн.) за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.08.2012 р. (суддя Меденцев П.А.) порушено провадження у справі № 5017/2249/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.10.2012 р. у справі № 5017/2249/2012 позов Державного підприємства „Одеська залізниця" в особі Одеської дирекції залізничних перевезень було задоволено у повному обсязі та стягнуто з ДП ""Морський торгівельний порт "Южний" 784029,98 грн. плати за користування вагонами, затриманими на підходах до станції призначення, та збору за зберігання вантажів у вагонах, а також витрати по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просив суд скасувати рішення господарського суду Одеської області та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 р. у справі № 5017/2249/2012 апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний" задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2012 року скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою апеляційного суду, ДП „Одеська залізниця" в особі Одеської дирекції залізничних перевезень звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 р., а рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2012 р. залишити в силі.
Так, постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2013 р. касацій скаргу ДП „Одеська залізниця" задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 р. у справі № 5017/2249/2012 скасовано, а вказану справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Згідно з автоматизованим розподілом справ вказану справу № 5017/2249/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.
Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2013 р. справу № 5017/2249/2012 прийнято до провадження судді Петрова В.С. та призначено до розгляду в засіданні суду.
Під час нового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав повністю, про що зазначено у доповненнях по справі (а.с. 207-211 т. 6; а.с. 4-7 т. 7).
Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на їх необґрунтованість і безпідставність. Так, у відзиві на позовну заяву (а.с. 113-115 т. ) відповідач послався на те, що на всіх актах загальної форми, якими було засвідчено факт затримання вагонів на станціях, що знаходились на шляхах слідування до ст. Берегова, в порушення п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами відсутній підпис уповноваженого представника вантажовласника. На думку відповідача, Одеською залізницею не надано належних доказів виконання вимог Правил користування вагонами і контейнерами у частині інформування вантажовласника про затримку вагонів з його вини шляхом передання йому копії повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання.
У письмових поясненнях, наданих під час нового розгляду справи (а.с. 123-127 т. 7), відповідач посилається на те, що ДП „Одеська залізниця" в порушення вимог ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надано жодного належного доказу на підтвердження причини затримки вагонів, які вказані у актах про затримку вагонів (неможливість прийняття вагонів портом та відсутність технічної можливості накопичування вагонів на станції призначення).
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що у позивача не було підстав для затримки вагонів на станціях Колосівка, Роздільна-1, Роздільна-Сортувальна, Єреміївка, Карпове, Куліндорове з покладенням на порт відповідальності за затримку вагонів, у зв'язку з чим вимоги ДП „Одеська залізниця" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах є безпідставними.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
01.09.2006 р. між ДП "Одеська залізниця" (залізниця) та ДП "Морський торговельний порт "Южний" (порт) було укладено договір №УП-647/1 про обробку вагонів з вантажами
(а.с. 11-23 т. 1), згідно з п.п. 2.1, 2.2 якого залізниця здає/приймає, а порт приймає/здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського (річкового), залізничного транспорту, а також господарські вантажі для порту або для його контрагентів. На станції від імені залізниці виступає станція Берегова.
Відповідно до п. 3 договору залізниця і порт зобов'язуються дотримуватися технології робіт з приймання і видачі всіх вантажів, викладеної у цьому договорі та в Єдиному технологічному процесі роботи станції і порту та інструкціях про порядок подачі та збирання вагонів і організації робіт, з питань: планування, інформаційного забезпечення, узгодження навантаження, розвантаження вагонів, подачі/прибирання вагонів, інших питань, пов'язаних з технологією роботи.
Порт зобов'язується здійснювати місячне планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів, обсяг яких не повинен перевищувати узгодженого як в цілому, так і з окремої номенклатури вантажів, контролювати ритмічність завозу згідно з узгодженими обсягами; приймати всі узгоджені портом експортні та транзитні вантажі та нести відповідальність за користування вагонами від моменту подачі залізницею порту на фронти навантаження/розвантаження або приймально-здавальні колії до моменту здачі їх залізниці, нести відповідальність перед залізницею відповідно до розділу 7 (ч. 1, 2 п. 3.1 договору).
Частинами 1, 2, 3, 4 п. 3.2 договору встановлено, що залізниця зобов'язується регулярно надавати порту попередню інформацію про підхід вагонів з вантажами із зазначенням роду вантажу, дати і часу прибуття на припортову станцію (в тому числі кількість „покинутих" поїздів, кількість вагонів за кодами вантажоодержувачів / експедиторів); здійснювати подачу вагонів під вивантаження та навантаження за узгодженим з портом добовим планом у кількості, передбаченій ЄТП роботи станції і порту; спільно з портом планувати роботу з навантаження і розвантаження вагонів на наступну добу і аналізувати результати роботи за минулу; вести облік часу користування вагонами, переданими порту, а також не прийнятих портом вагонів і затриманих з вини порту на станції, згідно з добовим планом та правилами користування вагонами.
Згідно ч. 1, 3 п. 4.1 договору місячне планування роботи порту і станції з перевезення експортних, імпортних і транзитних вантажів здійснюється відповідно до Правил планування перевезень вантажів з урахуванням переробної спроможності згідно з ЄТП роботи станції і порту, зайнятості складських ємностей, підходу суден і наявності вагонів, призначених на фронти розвантаження. Порт і залізниця щомісячно не пізніше 25 числа узгоджують обсяги завозу вантажів на наступний місяць окремо за кожною номенклатурою, це узгодження оформлюється протоколом за підписами порту, залізниці, Укрзалізниці.
Пунктом 4.3 договору також встановлено, що добове планування станції і порту здійснюється о 14 годині начальниками порту і станції або їх заступниками з оформленням добового плану роботи за підписами обох сторін, при добовому плануванні роботи порту і залізниці передбачається першочергова подача та вивантаження вагонів належності інших залізничних адміністрацій.
Відповідно до ч. 1 п. 4.4. договору норма вивантаження на кожну добу встановлюється добовим планом, який складається на підставі узгоджених місячних обсягів завозу вантажів у порт і додатково узгоджених обсягів, виходячи із наявності вагонів в порту, на станції та на підходах до неї, рівномірно протягом доби у розмірі не менше переробної спроможності вантажних фронтів відповідно до ЄТП роботи станції і порту.
Пункт 4.5 договору передбачає, що станція і порт, виходячи з узгодженого добового плану, місцевих умов і технології роботи, встановлюють черговість та час подачі в порт для вивантаження вагонів, що знаходяться у поїздах на підходах до станції з урахуванням технологічної можливості їх підводу, подачі і вивантаження.
Облікова картка виконання плану вивантаження вагонів за формою додатка 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні ведеться станцією одна для всієї номенклатури експортних і транзитних вантажів, що прибувають і вивозяться через порт. За вимогою порту станція веде для нього один екземпляр облікової картки. Розмір місячного плану вивантаження визначається в обліковій картці як сума (у цілих вагонах) норм вивантаження кожної доби, встановлених добовим планом згідно п. 4.4. цього договору (п. 4.7., ч. 1 п. 4.9. договору).
Відповідно до п.п. 6.8, 7.1, ч. 1 п. 7.4, п. 7.9 договору, час подачі вагонів і час готовності до забирання їх проставляється у відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 на підставі пам'ятки про користування вагонами (контейнерами) ф. ГУ-45. Плата за користування вагонами портом нараховується за час з моменту їхньої передачі порту до моменту прийому залізницею від порту всієї партії замовлених та узгоджених станцією і портом вагонів з урахуванням часу затримки. Облік часу користування вагонами, поданими в порт провадиться за пам'ятками і відомостями плати за користування вагонами (контейнерами) за їх номерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються Станцією в трьох примірниках на підставі пам'яток про користування вагонами, актів ГУ-23, ГУ-23а і підписуються представниками станції і порту... Вагони, що з вини порту недозаявлені або недовивантажені проти добової норми вивантаження оформляються актами загальної форми з покладанням на порт відповідальності згідно з Правилами перевезень. За користування вагонами і контейнерами порт сплачує залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами. Збір за зберігання вантажів у вагонах нараховується згідно з розділом 2 п.2.3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України -Тарифного керівництва № 1.
Вказаний договір укладено на термін до 01.09.2007 р. (п. 8.10 договору).
В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди від 31.12.2007 р., від 31.03.2008 р., від 2009 р., від 19.04.2010 р., від 09.08.2010 р., від 17.02.2012 р., від 21.12.2012 р. до вказаного договору № УП-647/1 від 01.09.2006 року, якими продовжувалась дія цього договору (а.с. 16-19, 22-23, 28, 30 т. 7). Зокрема, додатковою угодою № 23 від 21.12.2012 р. дію договору № УП-647/1 від 01.09.2006 року було продовжено до 01.03.2013 р.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В свою чергу укладений між сторонами по справі договір є підставою для виникнення у сторін відповідних господарських зобов'язань згідно зі ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і є обов'язковим для виконання його сторонами у відповідності з положеннями ст. 629 ЦК України.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як випливає з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору залізницею подавались під вивантаження вагони, одержувачами яких є контрагенти порту, на визначену договором станцію Берегова. Так, за ствердженнями позивача, у березні 2012 року відповідачем не виконувалась середньодобова узгоджена планова норма вивантаження вагонів, які доставлялись залізницею на адресу порту, що зумовило нарахування ДП „Одеська залізниця" спірної суми плати за користування вагонами в розмірі 217717,80 грн. (без ПДВ) та за зберігання вантажу в розмірі 479975,00 грн. (без ПДВ).
Стаття 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначає, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту, визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів.
Стаття 93 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 (з подальшими змінами та доповненнями), встановлює, що порти зобов'язані приймати усі вагони, що надходять для перевалки. При цьому плата за користування нараховується також за вагони, які надійшли понад узгоджені обсяги розвантаження, а також за вагони, затримані на станції і на підходах до неї в очікуванні подачі через неприйняття їх портом.
Згідно з ч.ч.1 2 ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що у березні 2012 року на підходах до станції Берегова на станціях Колосівка, Роздільна-1, Роздільна-Сортувальна, Єреміївка, Карпове, Куліндорове залізницею затримано на підставі наказів про затримку вагонів вагони у складі 11 поїздів : 1) №4384-949-4006 (2767) - 50 вагонів - на ст. Колосівка, що засвідчено актом про затримку вагонів №443 від 02.03.2012р.; 2) 4672-029-4006-54 (1635) вагони -на ст. Колосівка, що засвідчено актом про затримку вагонів №442 від 02.03.2012р.; 3) 4672-51-4006 (1613) - 49 вагонів -на ст. Роздільна-1, що засвідчується актом про затримку вагонів №1 від 08.03.2012р.; 4) 4384-973-4006 (2721) - 55 вагонів -на ст. Колосівка, що засвідчено актом про затримку вагонів №447 від 13.03.2012р.; 5) 4384-961-4006 (2419) - 46 вагонів -на ст. Роздільна - Сортувальна, що засвідчено актом про затримку вагонів №01/Т від 08.03.2012р.; 6) 46724-016-4006 (1621) - 54 вагони -на ст. Колосівка, що засвідчено актом про затримку вагонів №444 від 08.03.2012р.; 7) 4572-20-4006 (3003) - 49 вагонів -на ст. Єреміївка, що засвідчено актом про затримку вагонів №1 від 08.03.2012р.; 8) 4572-009-4006 (1603) - 54 вагони -на ст. Карпове, що засвідчено актом про затримку вагонів №5 від 08.03.2012р.; 9) 4384-979-4006 (2763) - 54 вагони -на ст. Колосівка, що засвідчено актом про затримку вагонів №446 від 13.03.2012р.; 10) 4672-08-4006 (1625) - 54 вагони -на ст. Колосівка, що засвідчено актом про затримку вагонів №445 від 08.03.2012р.; 11) 4384-972-4006 (2705) - 54 вагони -на ст. Куліндорове, що засвідчено актом про затримку вагонів № 1 від 08.03.2012 р.
В період затримки вищезазначених потягів станціями Колосівка, Роздільна-1, Роздільна-Сортувальна, Єреміївка, Карпове, Куліндорове залізницею надіслано на ст. Берегова телеграми, в яких повідомлялось про затримку вагонів у зв'язку з неможливістю прийняття їх вантажоодержувачем та відсутністю технічної можливості накопичення потягів на станції призначення.
Після одержання телеграм від станцій Колосівка, Роздільна-1, Роздільна-Сортувальна, Єреміївка, Карпове, Куліндорове, станцією Берегова, відповідно до повідомлень № 13 від 13.03.2012 р., № 8 від 08.03.2012р. (Колосівка), № 154 від 13.03.2012 р., № 8 від 08.03.2012 р. (Карпове), № 1 від 08.03.2012 р., № 3 від 08.03.2012 р. (Роздільна-Сортувальна), № 155 від 13.03.2012 р., № 5/33 від 02.03.2012 р. (Колосівка), № 1 від 08.03.2012 р. (Роздільна), № 6/34 від 02.03.2012 р. (Колосівка), позивачем зазначено, що ДП "Морський торговельний порт "Южний" було повідомлено про затримку вагонів.
Відповідно до п.п. 8 - 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 (з наступними змінами та доповненнями) у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п. 12 Правил користування вагонами та контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
В силу положень п. 3 Правил користування вагонами та контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за „Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-46, яка складається на підставі „Пам'яток про користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-45, „Актів про затримку вагонів" форми ГУ-23а, „Актів загальної форми ГУ-23".
Згідно з п. 4 Правил користування вагонами та контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
З огляду на зазначене, ДП "Одеська залізниця" нараховано ДП "Морський торговельний порт "Южний" плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у вагонах з урахуванням часу затримки потягів на станціях Колосівка, Роздільна-1, Роздільна-Сортувальна, Єреміївка, Карпове, Куліндорове на підставі: відомостей плати за користування вагонами №№01040604, 16030494, 16030495, 17030505, 13030468, 15030487, 08040656, 16030495, 22030544, 13030469, 21030531, 14030480, 17030503, 21030531, 15030491, 09030437, 10030444, 11030450, 11030456, 06030422, 07030425, відповідно до яких плата за користування вагонами склала 217717,80 грн., плата за зберігання вантажу у вагонах склала 479975,00 грн. без ПДВ, що разом складає 784019,98 грн. (в т. ч. ПДВ).
В подальшому ДП "Одеська залізниця" було надіслано ДП "Морський торговельний порт "Южний" претензію від 11.05.2012 р. № 453/ДН-1, в якій залізниця просила порт оплатити борг у розмірі 697692,80 грн. за зберігання вагонами та зберігання вантажу у вагонах. Проте, листом від 13.06.2012 р. ДП "Морський торговельний порт "Южний" відмовило ДП "Одеська залізниця" у задоволенні претензії з підстав відсутності вини порту у затримці вагонів на підходах до станції Берегова, що стало підставою для звернення ДП "Одеська залізниця" до господарського суду із заявленим позовом про стягнення з відповідача 784029,98 грн.
Відповідно до п. 5. 10 Роз'яснень президії Вищого господарського суду від 29.09.2008р. № 04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" у вирішенні спорів про стягнення з вантажовласника плати за користування вагонами у випадку затримки вагонів і контейнерів на підходах до станції призначення судам належить перевіряти дотримання залізницями цього порядку.
Наразі слід зазначити, що вищевказаний порядок щодо складання передбачених законом документів був дотриманий позивачем.
Щодо доводів відповідача про неналежне виконання позивачем п. 3.2 договору суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 3.2 договору № УП-647/1 позивач зобов'язаний регулярно надавати Порту попередню інформацію про підхід вагонів з вантажами із зазначенням роду вантажу, дати і часу прибуття на припортову станцію.
Як випливає з вказаного пункту договору, Залізниця повинна повідомляти про прибуття вантажу на припортову станцію, а саме на станцію Берегова. Так, відповідно до п. 1 та 2 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083 (далі - Правила видачі вантажів), про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду и кількості вагонів (контейнерів).
Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції який повинен передбачити використання в першу чергу радіо, телефонного, телеграфного та поштового зв'язку. В окремих випадках повідомлення може провадитися шляхом вивішування об'яв у товарній конторі або через посильних. Одержувач письмово повідомляє начальника станції про спосіб повідомлення, прізвища відповідальних за приймання повідомлень працівників та номери телефонів (факсів), за якими надаються повідомлення
Інформація одержувачів про вантажі, які мають надійти на станцію призначення, надаєтеся за договорами, укладеними одержувачами з залізницею.
Крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. Про це свідчать надані позивачем до суду пам'ятки про подачу та забирання вагонів та повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (а.с. 84-145 т. 4). За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення. Однак, зазначене в договорі не передбачено.
Для запису повідомлень (як про прибуття, так і про подавання вагонів під вивантаження) на станції ведеться книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження. У цій книзі зазначаються: одержувач, назва вантажу, номер вагона (контейнера); дата й час передачі та прийняття інформації; прізвища тих працівників вантажовласників і станції, які передали та прийняли повідомлення, а також час, на який планується подача вагонів під вивантаження. Порядок і терміни повідомлення про подачу вагонів на під'їзні колії передбачаються в договорах про експлуатацію під'їзних колій (договорах про подачу та забирання вагонів). Зазначене в договорі також не передбачено.
Щодо протоколів узгодження обсягів завозу вантажів на наступний місяць окремо за кожною номенклатурою, за підписами порту, залізниці Укрзалізниці», та добові плани роботи за підписами представників порту та залізниці, передбачені п. 4.1, 4.3 та 4.4 договору, наявність яких може встановити добові норми вивантаження, про що зазначено в постанові ВГСУ у даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 8.8 договору, з усіх питань, не передбачених цим договором, сторони керуються ЄТП, Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами, що діють на морському річковому та залізничному транспорті.
Як встановлено судом, 05.10.2011 р. між Залізницею та Портом була укладена додаткова угода № 19 до договору № ОД/М-Об-772-д-НЮ/ УП-647/1 від 01.09.2006 р. (а.с. 27 т. 7), якою вказаний договір було доповнено Розділом 8 „Організація електронного документообігу між Залізницею та Портом", яким передбачені зобов'язання між Залізницею та Портом про ведення документообігу в електронному вигляді та взаємокористування комп'ютерними залізничними програмами. При цьому слід зазначити, що вказана додаткова угода не була надано до суду при первісному розгляді цієї справи як у першій інстанції, так і у апеляційній і касаційній інстанціях, а відтак така угода при первісному розгляді справи судом не досліджувалась та оцінка їй не надавалась.
Пунктом 7.3 Правил планування перевезень вантажів, передбачено, що планування перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів здійснюється у електронній системі АС Месплан відповідно до розділу 3 Правил, а також з урахуванням вимог чинних нормативних документів.
З огляду на те, що усі затримані вантажі прямували на адресу порту для подальшого вивезення з території України, позивач вказує, що їх планування здійснювалось у відповідності до п. 7.3.1, 7.3.1.1, 7.3.1.3, 7.3.1.3.1, 7.3.1.3.2 Правил планування перевезень вантажів, тобто у такій послідовності. Відправники експортних вантажів надають через АС Месплан місячні планові замовлення на перевезення залізницям згідно з пунктами 3.1, 3.2 Правил. Укрзалізниця узгоджує плани перевезень експортних вантажів з морськими та річковими портами, із залізничними адміністраціями іноземних держав згідно з пунктами 3.5, 3.6 цих Правил. Уведене відправником замовлення розглядається портом призначення в АС МЕСПЛАН та за умови його погодження замовлення із статусу "заявлено" переводиться портом в статус "узгоджено портом". При узгодженні заявки порт може зазначити в полі "примітка" умови відвантаження. У разі відмови в прийманні порт переводить заявку із статусу "заявлено" у статус "не узгоджено портом". Якщо протягом однієї доби і більше порт не змінив статусу заявки із "заявлено" на "узгоджено портом", заявка залишається у статусі "заявлено". Припортова або прикордонна залізниця здійснює узгодження замовлень шляхом відмітки "узгоджено залізницею призначення" або "не узгоджено залізницею призначення" у відведеному полі. При цьому припортова залізниця може здійснити узгодження тільки після узгодження порту в системі.»
З огляду на вищезазначене, судом спростовуються доводи відповідача про те, що планова норма вивантаження не узгоджувалась з відповідачем, оскільки без погодження заявки порту залізнична накладна, яка підтверджує укладання договору перевезеня, не могла бути оформлена.
До того ж п. 4.10 договору № ОД/М-06-772д-НЮ, передбачені правові наслідки узгодження Портом плану завозу з перевищенням переробної спроможності. Зокрема, у разі узгодження обсягів вивантаження окремих вантажів у розмірі більше переробної спроможності, встановленої ЄТП і договором добова норма вивантаження, місячний план і відповідальність за його виконання визначаються згідно з погодженими місячними і додатковими планами завозу, починаючи з дня прибуття вагонів додатково-узгодженого обсягу на станцію. Добова норма вивантаження, місячний план та відповідальність за нього підлягають корегуванню в сторону зменшення, у разі обробки портом усього підтвердженого додаткового плану завозу. Це коригування визначається в обліковій картці.
Таким чином, за ствердженнями позивача, письмові протоколи узгодження обсягів завозу Портом, ДП „Одеська залізниця" та Укрзалізницею не ведуться, планування перевезень вантажів здійснюється в АС „Месплан" та у процесі планування перевезень вантажів (як основних, так і додаткових) саме Порт вирішує об'єми вантажу та кількість вагонів, яка буде надходити на його адресу та узгоджує плани з перевищенням середньодобової норми вивантаження встановленої ЄТП.
Зміст поняття «добова норма вивантаження» та порядок її визначення встановлені п. 1 договору № ОД/М-06-772д-НЮ, та абз. 2 п. 3.4 Розділу 2.5 Єдиного технологічного процесу роботи морського торговельного порту Южний і станції Берегова ДП „Одеська залізниця" затвердженого 17.12.2010 р.,
Відповідно до п. 1 договору № ОД/М-06-772д-НЮ добова норма вивантаження - узгоджена Залізницею та Портом кількість вагонів, які залізниця повинна подати в Порт під вивантаження, а Порт вивантажити з урахуванням добової переробної спроможності згідно з ЄТП роботи Станції і порту. Ця норма встановлюється щоденним добовим планом роботи Станції і Порту в залежності від наявної кількості вагонів в Порту, на припортовій Станції та на підходах до неї.
Згідно з абз. 2 п. 3.4 „Ведення облікової картки виконання норми вивантаження" Розділу 2.5 „Порядку виїзду локомотивів ДП „МТП „Южний" на колії загального користування станції Берегова ЄТП, норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених місячних обсягів завозу вантажу у Порт і додатково узгоджених обсягів (у системі АС Месплан), виходячи з наявності вагонів у Порту,, на Станції та на підходах до неї, рівномірно протягом доби у розмірі, не менше переробної спроможності вантажних фронтів з урахування роду вантажу.
Так, позивачем було надано до суду Облікову картку виконання плану вивантаження вантажів за березень 2012 року, яка містить щодобову норму вивантаження, що була визначена на підставі змінно-добових планів, які у свою чергу складались на підставі узгоджених Портом основних та додаткових планів перевезень вантажів. Як вбачається з вказаної Облікової картки виконання плану перевезення вантажів з залізничного на водний транспорт за березень 2012 р. - з 02.03.12 р. по 13.03.12 р. Портом усього було вивантажено 5830 вагонів, тобто, у середньому за 12 днів березня 2012 р. Портом вивантажувалось 485 вагонів за добу (5830 вагонів/12днів).
Відповідно до п. 4.7 договору облікова картка виконання плану вивантаження вагонів за формою додатка 4 до Правил перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні ведеться Станцією одна для всієї номенклатури експортних і транзитних вантажів, що перебувають і вивозяться через Порт.
В пункті 3.4 Розділу 2.5 ЄТП передбачено, що з метою забезпечення своєчасного вивантаження вантажів, що прибувають у Порт, ведеться облікова картка виконання норми вивантаження за обопільними підписами. Норма вивантаження на кожну добу встановлюється змінно-добовим планом, який складається на підставі узгоджених місячних обсягів завозу вантажів у Порт і додатково узгоджених обсягів (у системі АС МЕСПЛАН), виходячи з наявності вагонів у Порту, на Станції та на підходах до неї, рівномірно протягом доби у розмірі не менше переробної спроможності вантажних фронтів з урахуванням роду вантажу. У разі відсутності у Порту, на Станції та на підходах вагонів у достатній кількості, норма вивантаження встановлюється, виходячи із фактичної наявності вагонів з наступним обов'язком узгодженим корегуванням її в сторону збільшення залежно від підходу вагонів протягом доби. За невиконання норми вивантаження вагонів, установленої добовим планом, Порт і залізниця несуть матеріальну відповідальність у розмірі двох добових ставок плати за користування вагонами за кожен неподаний (з вини залізниці), не вивантажений (з вини Порту) вагон. Залізниця і Порт звільняються від цієї відповідальності у разі форс-мажорних обставин. Облікова картка виконання плану вивантаження вагонів ведеться станцією одна для всієї номенклатури експортних і транзитних вантажів, що прибувають і вивозяться через Порт. За вимогою Порту Станція веде для нього один екземпляр облікової картки. Оформлення затримки вагонів на Станції і на підходах до неї виконується відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами. Затримка оформлюється «Актом про затримку вагонів» форми ГУ-23-а або «Актом загальної форми» ГУ-23. На підставі актів нараховується також плата за користування вагонами, зберігання, охорону вантажів відповідно до Розділів 3, 5 Тарифного керівництва № 1. Оформлення і підписання облікової картки виконується щодоби, уповноваженими представниками Порту і Станції. Розмір місячного плану вивантаження визначається в обліковій картці як сума (у цілих вагонах) норм вивантаження кожної доби, встановлених змінно-добовим планом.
З вищевикладених положень вбачається, що облікова картка свідчить лише про роботу Порту з вивантаження вагонів, також своїм підписом у обліковій картці Порт визнає свою вину щодо невивантаження своєчасно поданих на фронти вивантаження вагонів. Так, середньодобово за перші 13 діб місяця Порт повинен був вивантажувати у середньому 597 вагонів на добу, недовивантажував зі своєчасно поданих станцією вагонів в середньому по 114 вагонів на добу, та з вини Порту у середньому не подавалось під вивантаження по 101 вагону на добу, що й спричинило зростання кількості не вивантажених вагонів, якими були зайняті колії як на станції Берегова, так і на сусідніх станціях.
Також відповідно до Облікової картки виконання плану перевезення вантажів з залізничного на водний транспорт за березень 2012 р. Портом було заплановано прийняття та перевантаження у березні 18 856 , з яких порту було подано під вивантаження 15850 вагонів та 3006 вагонів портом вивантажені не були та залишилися перехідним залишком на наступний місяць, вини залізниці у невиконанні норми вивантаження не встановлено. У зв'язку з невиконанням портом планової норми вивантаження на його відповідальність був нарахований штраф за невиконання плану вивантаження у сумі 318 235,60 грн. Більш того, слід зазначити, що вказана Облікова картка виконання плану перевезення вантажів з залізничного на водний транспорт за березень 2012 р. кожного дня підписувалась представником Порта без зауважень. При цьому, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, нарахований позивачем штраф було сплачено Портом у повному обсязі, з чого вбачається, що Порт визнав факт не виконання місячного плану вивантаження у розмірі 3006 вагонів.
Отже, суд зазначає, що у даному випадку відповідальність порту засвідчується документом, передбаченим договором № ОД/М-06-772д-НЮ від 25.09.2006 р., - Обліковою карткою виконання планів перевезення вантажів з залізничного на водний транспорт.
Також відповідно до додаткових угод від 17.12.2009 р., 2010 р., до вищевказаного договору, які регулюють відносини Порта та Залізниці, вносились зміни, пов'язані з компенсацією додаткових витрат Залізниці при відвантаженні вантажу з порту, що не передбачене переробною спроможністю ЄТП та договором, про що позивач надав до суду викопіровки з АС „Месплан".
До того ж позивачем були надані до суду журнал руху поїздів і локомотивів по станції Берегова форми ДУ-3, затвердженої наказом Укрзалізниці від 28.04.2005 р. № 105-Ц, в якому зазначено кількість вагонів, що знаходились на станції призначення Берегова кожної доби в очікуванні подачі в порт під вивантаження.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає цілком обґрунтованими доводи позивача про те, що у березні 2012 року відповідачем не виконувалась середньодобова узгоджена планова норма вивантаження вагонів, що призвело до простоювання невивантажених портом вагонів на станційних коліях ст. Берегова. Такі доводи позивача відповідачем не спростовано, а відтак суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що у позивача не було підстав для затримки вагонів на станціях Колосівка, Роздільна-1, Роздільна-Сортувальна, Єреміївка, Карпове, Куліндорове з покладенням на порт відповідальності за затримку вагонів.
До того ж у відповідності до ст. 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно зі ст. 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.
В п. 9 вказаних Правил зазначено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т. ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.
Аналогічні вимоги містять також Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року №334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 липня 2002 року за №567/6855 (за подальшими змінами), відповідно до п.3 яких акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Таким чином, з огляду на викладені положення чинного законодавства, єдиною підставою для нарахування вантажоодержувачу (вантажовідправнику) плати за зберігання вантажів у вагонах є затримка відповідних вагонів з вини цих осіб, що має бути оформлена шляхом складання відповідного акту форми ГУ-23а. Такі акти містяться в матеріалах справи.
Пунктами 3, 1 Розділом V "Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць", Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги Тарифне керівництвом № 1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.09р. № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.09р. за № 340/16356 (далі - Тарифне керівництво № 1), передбачено, що при визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, а час 30 хвилин та більше враховується як повна година. Ставки плати за користування вагонами парку залізниць України залежно від часу користування наведені у таблиці 1 (Тарифного керівництва № 1).
Плата за користування власними та орендованими вагонами нараховується відповідно до ч. 2 ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457, п.15 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99р. № 113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.99р. за № 165/3458, п. 5 Тарифного керівництв № 1, якщо вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується у розмірі 50 відсотків ставок зазначених у таблиці 1 Тарифного керівництва № 1. Таким чином, загальна сума плати за користування вагонами та контейнерами складає 217 717,80 грн. (без ПДВ).
Плата за зберігання вантажів у вагонах нараховується на підставі ст. 46 Статуту залізниць України п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000р. № 866/5087 (далі - Правила видачі вантажів), збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: при затримці - з моменту затримки.
Розділом III "Зборів за роботи та послуги, пов'язані з перевезенням вантажів" підрозділу 2 "Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування" Тарифного керівництва № 1, затверджені ставки зборів за зберігання вантажу у вагонах. Таким чином, сума плати за зберігання вантажів у вагонах складає 479 975,00 грн. (без ПДВ).
На підставі вище зазначених вимог законодавства позивачем були складені відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки, копії яких містяться в матеріалах справи та відповідно до яких загальна плата за користування вагонами та за зберігання вантажу у вагонах складає 697 692,80 грн. (без ПДВ). Отже, загальна сума заборгованості відповідача з ПДВ складає 784029,98 грн., розрахунок якої додано до позову (а.с. 10 т. 1).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства „Одеська залізниця" цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державного підприємства „Одеська залізниця" до Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний" про стягнення 784 029,28 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, буд. 3, код ЄДРПОУ 04704790, р/р 26001002493901 у філії „Одеське РУ" ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит", МФО 328823) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 17, код ЄДРПОУ 25426332, р/р 26002000262 в Одеській філії АК „Експресс-Банк", МФО 328801) суму боргу у розмірі 784029/сімсот вісімдесят чотири тисячі двадцять дев'ять/грн. 98 грн. (з ПДВ) за користування вагонами а зберігання вантажу у вагонах, витрати по сплаті судового збору у розмірі 15680/п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят/грн. 60 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2013 р.
Суддя Петров В.С.