18 квітня 2013 року 16:45Справа № 808/2044/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А. та представників
позивача: Польнікової Н.В.
відповідача: Лисенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
19 лютого 2013 року Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" (далі - позивач або ПАТ "Мотор Січ") звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012 №0000910025.
Ухвалою суду від 22 лютого 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 06 березня 2013 року.
Провадження у справі зупинялось до 10 квітня 2013 року та в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18 квітня 2013 року.
У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав викладених в адміністративному позові та додаткових поясненнях до нього, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012 №0000910025.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. З урахуванням обставин викладених в запереченнях на адміністративний позов, просив суд відмовити ПАТ "Мотор Січ" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу «Камертон».
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 19 жовтня 2012 року №0000910025 згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст.58, п. 123.1 ст. 123, пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п.78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, за порушення п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п.200.3, абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ПАТ "Мотор Січ" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 4 947 000,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 2 473 500,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 05 жовтня 2012 року №409/25-2/14307794 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування АТ "Мотор Січ", код ЄДРПОУ 14307794 від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2012 р. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні 2012 (далі - Акт перевірки).
У висновках Акту перевірки встановлено: завищення позивачем суми податкового кредиту за липень 2012 року (р.10.1 декларації з ПДВ) у сумі 3 333,00 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України; заниження податкових зобов'язань за липень 2012 року (рядок 9 декларації з ПДВ) на суму 4 943 667,00 грн., чим порушено п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012 (р.19, р.23, р.23.1 декларації з ПДВ) на суму 4 947 000 грн., чим порушено п. 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України
Зазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовані наступним: за даними акта перевірки ПАТ "Мотор Січ", складеного СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, встановлено, що у позивача відсутні належні документальні докази, які б підтверджували реальність господарських операцій з його контрагентом - ФОП ОСОБА_3 Податковий орган наводить інформацію про діяльність по ланцюгу контрагента постачальника ПАТ «Мотор Січ» (ТОВ «Аркада і К», яке є постачальником ФОП ОСОБА_3.), ставлячи під сумнів факт здійснення даним підприємством господарських операцій, обґрунтовуючи це зокрема відсутністю у податкової інформації про наявність у них виробничих та складських приміщень (стор.15 Акту), ненадання на запит первинних документів, також зазначає, що ПАТ "Мотор Січ" не було надано товарно-транспортні накладні, сертифікати якості та документи на оприбуткування товару по податковій накладній.
З зазначених підстав податковий орган робить висновок про відсутність правових наслідків укладених позивачем угод з ФОП ОСОБА_4 та відсутність фактичного виконання поставок.
Крім того в Акті перевірки встановлено, що ПАТ "Мотор Січ" в липні 2012 року здійснило часткове повернення коштів ТОВ "Гранум-Еліт" на підставі розірваних попередніх договорів, однак з наданих до перевірки платіжних доручень вбачається, що вказані суми перераховані без ПДВ, до перевірки не надано документів, які б свідчили про те, що після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перегляд цін або повернення товару. Таким чином, на думку податкового органу, в липні 2012 року не відбулася зміна суми компенсації вартості після постачання товарів (послуг) та не відбулося повернення постачальнику (ТОВ "Гранум-Еліт") суми попередньої оплати товарів (послуг) з ПДВ.
Не погодившись з висновками Акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
Рішенням Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС від 25.12.2012 №17014/10/10-233 про результати розгляду скарги та Рішенням Державної податкової служби України від 28.01.2013 №1317/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги відмовлено позивачу в задоволенні його скарг на податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012 №0000910025.
Не погодившись з даними рішеннями позивач звернувся до суду.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступні обставини.
Щодо завищення позивачем суми податкового кредиту за липень 2012 року у сумі 3 333,00 грн. та порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України суд звертає увагу на наступне.
Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ПАТ "Мотор Січ" та з ФОП ОСОБА_4, обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).
Матеріали справи підтверджують, що між ПАТ "Мотор Січ" (покупець) та ФОП ОСОБА_4 (постачальник) укладено договір поставки №240101 від 24 січня 2012 року.
На виконання зазначеного договору, відповідно до специфікації від 24.01.2012 року та видаткової накладної від 28.02.2012 2012 року, ФОП ОСОБА_4 поставив позивачу підшипники Ш6, підшипники Ш8 та комплектуючі до вогнегасника на загальну на суму 73 734,00 грн.
ФОП ОСОБА_4 08.02.2012 виписав податкову накладну №70 на суму 20 000грн., у тому числі податок на додану вартість - 3 333,33грн.
За поставлений товар позивач перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 20 000грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.02.2012 №171.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку із таким придбанням.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до складу податкового кредиту липня 2012 року включено, зокрема, суму податку на додану вартість у розмірі 3333,33 грн. на підставі податкової накладної, виписаної у зв'язку із придбанням товарів у ФОП ОСОБА_4
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ФОП ОСОБА_4 був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару; в свою чергу, податкова накладна, на підставі якої позивач формував податковий кредит, та копії якої знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки товару та робіт й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Судом встановлено, що ПАТ "Мотор Січ" здійснює діяльність з виробництва літальних апаратів, включаючи космічні (основний).
Матеріали справи підтверджують, що придбані у ФОП ОСОБА_4 товари використовувались позивачем у його власній господарській діяльності, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться копії приходних ордери; картки складського обліку матеріалів; вимоги про видачу у виробництво придбаних ТМЦ тощо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ФОП ОСОБА_4 здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ФОП ОСОБА_4 був зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (що не заперечується відповідачем).
Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.
Крім того, суд звертає увагу, що ймовірні порушення податкового законодавства з підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.
Щодо тверджень відповідача, що відсутність товарно-транспортної накладної має наслідком відсутність документального підтвердження господарської операції, суд зазначає наступне.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Як зазначалось вище у позивача в наявності є видаткові та податкові накладні, розрахункові та платіжні документи, приходні ордери, картки складського обліку, вимоги про видачу ТМЦ у виробництво, тобто в наявності є всі первинні бухгалтерські документи, які викликають зміну у зобов'язаннях підприємства та структурі його активів і капіталу.
Що стосується доставки товару, то відповідно до листа ФОП ОСОБА_4, поставка товару на склад покупця здійснювалась автотранспортом Постачальника. Перевезення вантажу здійснювалось автомобілем DAEWOO LANOS №212-29 ХВ. Зазначений лист долучено до матеріалів справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4, а висновки Акта перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту за липень 2012 року у сумі 3 333,00 грн. та порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України є помилковими.
Стосовно висновку податкового органу про порушення ПАТ "Мотор Січ" п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2012р. у розмірі 4 947 000 грн. в зв'язку із протиправним, на думку податкової, коригуванням податкових зобов'язань в липні 2012 року у бік зменшення суми ПДВ в розмірі 4 943 666,67грн., суд зазначає наступне:
Як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами документів, між ПАТ "Мотор Січ" та ТОВ "Гранум-Еліт" були підписані попередні договори купівлі-продажу, а саме: №5186/12-К від 11.04.2012р., № 5352/12-К від 11.04.2012р., № 4487/12-К від 23.03.2012р. і протоколи розбіжностей до них, які є складовими частинами попередніх договорів, а отже, містять обов'язкові до виконання умови. На виконання попередніх договорів купівлі-продажу ТОВ "Гранум-Еліт" перераховував в періоді, що перевірявся тобто в березні та квітні 2012 року, частковими платежами грошові кошти. Відповідно до ст. 187 та п. 201.4 ст. 201 ПКУ в ПАТ "Мотор Січ" виникли податкові зобов'язання з ПДВ, тобто на дату зарахування коштів на банківський рахунок від покупця.
Згодом, сторони дійшли згоди про розірвання вказаних попередніх договорів купівлі-продажу в результаті чого було укладено 12.06.2012р. Додаткові угоди та протоколи розбіжностей до них, згідно яких Позивач зобов'язувався повернути ТОВ "Гранум-Еліт" отримані від нього грошові кошти разом з ПДВ. В зв'язку з розірванням попередніх договорів ПАТ "Мотор Січ" в липні 2012 року здійснив часткове повернення коштів ТОВ "Гранум-Еліт" та відповідно п. 192.1 ст. 192 ПКУ виписав розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, які були виписані в березні, квітні 2012 року, на зменшення податкових зобов'язань з ПДВ.
При поверненні часткової попередньої оплати ПАТ "Мотор Січ" в полі "призначення платежу" допустив помилку, вказавши суми повернення без ПДВ. Відповідно листа НБУ від 09.06.2011 року N 25-111/1438-7141 "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу" після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку. Так 04.09.2012р. листом бух-28801 підприємство повідомило ТОВ "Гранум-Еліт" про заміну реквізитів в полі "призначення платежу", вказавши суми повернення з ПДВ (вказаний лист долучено до матеріалів справи).
Згідно зі статтею 693 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІV, зі змінами та доповненнями, у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Статтею 654 ЦК України зазначено, що сторони, якщо це зазначено договором, мають право вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору.
Отже, якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від покупця були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та надалі склалися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто, то продавець - платник ПДВ має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ, зважаючи на те, що в його обліку не відбулася операція з постачання товарів (робіт, послуг) відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
З огляду на викладене, в даному випадку дії підприємства щодо складання звітності є правомірними, а висновки акту перевірки такими, що суперечать і фактичним обставинам і є необґрунтованими.
В запереченнях на адміністративний позов, а також наданих поясненнях, представник відповідача зробила наголос на тому, що перераховані на користь позивача та повернені грошові кошти за своєю правовою природою є позикою. Слід зазначити, що вказана обставина не досліджувалась при проведенні перевірки та не відображалась в Акті перевірки.
Однак, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Більш того, пп.14.1.267. ст. 14 ПК України позика це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.
Контрагент Позивача - ТОВ "Гранум-Еліт" не є ані фінансовою установою, ані нерезидентом, крім того, попередній договір купівлі-продажу не передбачає зобов'язання повернення грошових коштів зі сплатою процентів за користування сумою позики.
Отже предметом договору позики є саме оборот коштів. У випадку укладеного попереднього договору купівлі-продажу, що є предметом розгляду даної справи, перераховані кошти були саме авансом, який зараховується у повний розрахунок під час укладення основного договору.
Таким чином, спірні відносини не регулюються законодавчими приписами про позику, а тому ПАТ "Мотор Січ" правомірно виконало покладені на нього зобов'язання з коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту у разі зміни сум компенсації, повернення товарів або авансових оплат, які регламентовано ст. 192 ПК України.
Так, згідно з приписами ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Отже, ст. 192 ПК України зобов'язує постачальника та отримувача коригувати суми податкових зобов'язань та податкового кредиту якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи:
1. наступний за постачанням перегляд цін;
2. перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала;
3. при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг,
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, (зокрема повернення Позивачем раніше здійсненої ТОВ «Гранум-Еліт» попередньої оплати-авансу), вищезазначеною нормою законодавства, імперативно визначено, що суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Таким чином, постачанням товарів/послуг з якими пов'язується виникнення податкових зобов'язань, законодавцем розуміється як дві різних події: дата зарахування коштів від покупця і дата відвантаження товарів.
Більш того, згідно пп. 14.1.202.ст. 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Виходячи з наведеного, приписи ПК України під продажем товарів розуміють укладення будь-якого договору, мета якого - передача прав власності.
Те що сума коштів як перераховувалась з ПДВ так і поверталась з ПДВ зокрема підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.
Таким чином, точка зору податкового органу, що в липні 2012 року не відбулася зміна суми компенсації вартості після постачання товарів (послуг) та не відбулося повернення постачальнику (ТОВ "Гранум-Еліт") суми попередньої оплати товарів (послуг) з ПДВ, не підтверджується наявними у матеріалах справи документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Податковим органом не доведено обґрунтованість висновків Акту перевірки та обґрунтованість винесення податкового повідомлення-рішення від 19.10.2012 №0000910025, хоча обов'язок доказування, в силу зазначеної статті, покладається саме на нього.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби від 19 жовтня 2012 року №0000910025.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П.Бойченко