13.05.2013
Справа № 335/3306/13-ц 2/335/1369/2013
13 травня 2013 року місто Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., при секретарі Соловйовій А.С. розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання часток у спільній частковій власності та визнання права власності,-
У квітні 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання часток у спільній частковій власності та визнання права власності.
В обґрунтування позову зазначали, що на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 14 квітня 2006 року у цивільній справі №2-1359/06, відповідачу на праві власності належав об'єкт нерухомого майна - торговельний павільйон у складі торговельного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою АДРЕСА_1
18 серпня 2011 року між позивачами та відповідачем було укладено договір про спільне інвестування будівництва.
Відповідно до умов зазначеного договору сторони прийшли до згоди за спільні кошти здійснити будівництво торгово-розважального комплексу за вищезазначеною адресою.
Відповідно до п. 2.4. договору після введення до експлуатації об'єкта нерухомості позивачі та відповідач мали набути права спільної часткової власності на новостворений об'єкт нерухомості, з розподілом часток, визначеним у договорі.
Однак, як зазначають позивачі, з причин ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань за договором, не було оформлено право спільної часткової власності позивачів та відповідача.
Посилаючись на ст. ст. 16, 331, 356, 357, 392 ЦК України просили суд розподілити між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частки у праві спільної часткової власності на будівлю торговельного комплексу, позначену у технічному паспорті літерою Г-2, замощення ІІІ, замощення IV, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином: ОСОБА_1 - 5/12 часток; ОСОБА_3 - 1/4 частка; ОСОБА_2 - 1/3 частка; визнати право спільної сумісної власності на будівлю торговельного комплексу, позначену у технічному паспорті літерою Г-2, замощення ІІІ, замощення IV, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за: ОСОБА_1 - 5/12 часток; ОСОБА_3 - 1/4 частка; ОСОБА_2 - 1/3 частка.
У судове засідання сторони не з'явились. Представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_2 надано суду заяви, в яких вони просили справу розглядати у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, двічі в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи та заперечень проти позовних вимог суду не надав.
Дослідивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 14 квітня 2006 року у цивільній справі № 2-1359/06 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа - ОП ЗМБТІ про визнання права власності, за ОСОБА_3 визнано право власності на об'єкт нерухомого майна - торговельний павільйон у складі торговельного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою АДРЕСА_1
18 серпня 2011 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір про спільне інвестування будівництва, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов'язання здійснити спільне інвестування будівництва торгово-розважального комплексу, за адресою АДРЕСА_1
Як встановлено з наданих суду документів, земельна ділянка загальною площею 0,047 га, на якій здійснено будівництво належить відповідачеві на праві оренди, на підставі договору оренди землі від 12 березня 2007 року, укладеного із Запорізькою міською радою.
Будівництво об'єкту здійснено на підставі проекту «Реконструкція магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_1 під торговий комплекс», шифр 25/01-11 ПЗ, що розроблено ТОВ «Експерт-проект».
Будівництво розпочато після подання та реєстрації за № ЗП08211003993 від 08 червня 2011 року у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Декларації про початок виконання будівельних робіт.
Після завершення будівництва до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області було подано та зареєстровано за № ЗП14211043768 від 19 вересня 2011 року Декларацію про готовність об'єкту до експлуатації.
Відповідно до п. 2.4. договору про спільне інвестування, укладеного між позивачами та відповідачем, після введення до експлуатації спірного об'єкту сторони мали набути та оформити право спільної часткової власності на об'єкт нерухомості у таких частках:
- ОСОБА_1 - 5/12 часток;
- ОСОБА_3 - 1/4 частка;
- ОСОБА_2 - 1/3 частка.
Відповідачем не спростовано доводів позивачів про те, що фінансування будівництва та безпосередньо будівництво спірного об'єкту нерухомого майна відбулось не у відповідності до умов укладеного договору.
За наслідками будівництва було створено новий об'єкт нерухомого майна - будівля торговельного комплексу, позначена у технічному паспорті літерою Г-2, замощення ІІІ, замощення IV, користувачем зазначено відповідача по справі - ОСОБА_3
Як зазначено в позовній заяві і не спростовано відповідачем, після завершення будівництва об'єкту, позивачі неодноразово зверталися до відповідача з вимогою здійснити оформлення свідоцтва про право власності з відповідним розподілом часток у праві спільної часткової власності, як то врегульовано умовами договору, однак до теперішнього часу відповідач не вжив належних заходів, що, на думку суду, є порушенням прав позивачів у справі, які підлягають захисту в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Пунктом 2.4. Договору сторони закріпили свою домовленість щодо визначення часток у нерухомому майні, що буде створено за їх рахунок.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Таким чином, враховуючи наведені норми права та умови Договору сторони набули права спільної часткової власності на спірний об'єкт нерухомого майна з розподілом часток відповідно до розмірів встановлених п. 2.4 Договору.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (ч. 2 ст. 16 ЦКУ).
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та наведені вище норми матеріального права, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим їх позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення часток у спільній частковій власності та визнання права власності - задовольнити.
Розподілити між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частки у праві спільної часткової власності на будівлю торговельного комплексу, позначену у технічному паспорті літерою Г-2, замощення ІІІ, замощення IV, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином: ОСОБА_1 - 5/12 часток; ОСОБА_3 - 1/4 частку; ОСОБА_2 - 1/3 частку.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на будівлю торговельного комплексу, позначену у технічному паспорті літерою Г-2, замощення ІІІ, замощення IV, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 5/12 часток; ОСОБА_3 - на 1/4 частку; ОСОБА_2 - 1/3 частку.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: К.В. Гашук