16.04.2013
Справа № 0818/9939/2012 2/335/263/2013
16 квітня 2013 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., при секретарі Соловйовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ДП „Запорізьке лісомисливське господарство" до ОСОБА_1 про стягнення сум матеріальних збитків,-
У вересні 2012 року ДП „Запорізьке лісомисливське господарство" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення сум матеріальних збитків.
В обґрунтування позову зазначало, що 26.03.2001 року, наказом № 15-кп, ОСОБА_1, був прийнятий на роботу на посаду майстра лісу Хортицького лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство». 01.03.2007 року, наказом №44-к, ОСОБА_1 було переведено на посаду лісничого Хортицького лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство». 28.09.2009 року, наказом № 137-к, ОСОБА_1 було переведено на посаду майстра лісу Хортиць кого лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство». Згідно посадових інструкцій майстра лісу та лісничого, а також п. 1 ч. 1 Типового договору відповідач був відповідальною особою.
13.11.2008 року проводилась планова ревізія виробничої та фінансово-господарської діяльності Хортицького лісництва за період роботи з 17.05.2007 року по 10.11.2008 рік. В ході перевірки було виявлено нестачу деревини в кількості 119 м3 на суму 7630 грн. 58 коп., що підтверджується розрахунком. Наказом № 189 від 01.12.2008 року відповідача було зобов'язано погасити нестачу у зазначеній сумі.
11.03.2009 року в ході проведення тематичної перевірки суцільної санітарної рубки в Хортицькому лісництві згідно лісорубного квитка 188124 від 22.01.2008 року виявлено нестачу на загальну суму 7610 грн. 01 коп., яку відповідач, відповідно до наказу № 43 від 11.03.2009 року зобов'язаний був погасити.
17.09.2009 році в ході проведення планової ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності Хортицького лісництва за період роботи з 10.11.2008 року по 16.09.2009 року, виявлено нестачу основних засобів, а саме плуг ПЛН 4-3,5 на загальну суму 424 грн. 47 коп., причеп тракторний на загальну суму 1946 грн. 28 коп. Наказом №154 від 28.09.2009 року відповідача було зобов'язано повернути відсутні засоби виробництва до 13.11.2009 року. Проте у зазначений строк ОСОБА_1 засоби виробництва не повернув.
Таким чином за відповідачем, який працював майстром лісу Хортицького лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» було встановлено нестачу на загальну суму 18085 грн. 49 коп.
ОСОБА_1 з наказами ознайомлений, про що мається його підпис, фактично відповідач нестачу визнав, що підтверджується його заявами від 20.11.2008 року та 01.01.2009 року, згідно яких він просить відраховувати з його заробітної плати нестачу до повного погашення заборгованості.
Згідно довідки ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» станом на 06.09.2012 року ОСОБА_1 частину боргу в сумі 5400 гривень сплатив.
Наказом №127-к від 31.08.2010 року відповідача звільнено з посади майстра лісу Хортицького лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» за власним бажанням. Однак, сума в розмірі 12685 грн. 49 коп. залишається непогашеною. У зв'язку з вищезазначеними обставинами, позивач просить стягнути з ОСОБА_1, на користь ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» суми матеріальних збитків в розмірі 12685 грн. 49 коп.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити позивачу у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши встановлені обставини у сукупності, суд доходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 15-кп від 26.03.2001 року ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду майстра лісу Хортицького лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».
Наказом № 44-к від 01.03.2007 року ОСОБА_1 переведено на посаду лісничого Хортицького лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», з якої наказом № 137-к від 28.09.2009 року його було переведено на посаду майстра лісу Хортиць кого лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».
31.08.2010 року відповідача звільнено з посади майстра лісу за власним бажанням.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Частиною 1 ст. 134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Судом встановлено, що 01.03.2007 року між ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» та ОСОБА_1, як лісничим (на цій посаді відповідач працював з 01.03.2007 року до 28.09.2009 року), укладено договір про повну матеріальну відповідальність, за умовами якого ОСОБА_1 приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей.
13.11.2008 року за результатами проведення планової ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності Хортицького лісництва за період роботи з 17.05.2007 року по 10.11.2008 рік виявлено нестачу деревини в кількості 119 м3 на суму 7630 грн. 58 коп., що підтверджується Додатком №1 до Акту ревізії від 11.11.2008 року, розрахунком розміру збитків, виявлених в ході інвентаризації від нестачі готової продукції.
Як вбачається з розрахунку розміру збитків, виявлених в ході інвентаризації від нестачі готової продукції по Хортицькому лісництву, який є додатком до акту ревізії від 13.11.2008 року, розмір збитків хлистів м/п 2006 р. дорівнює 3 852 грн. 10 коп., розмір збитків дров хв../п 2007 р. дорівнює 3 665 грн. 71 коп., а всього по Хортицькому лісництву збитки дорівнюють 7 620 грн. 58 коп.
Проте, покладення на ОСОБА_1 обов'язку по відшкодування нестачі за 2006 рік в розмірі 3 852 грн. 10 коп. є безпідставним, оскільки посаду лісничого відповідач зайняв лише 01.03.2007 року і саме з цього часу між сторонами був укладений договір про повну матеріальну відповідальність.
Крім того, суд доходить до висновку, що в іншій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню виходячи за наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Статтею 234 КЗпП України передбачено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено вимоги про стягнення матеріальної шкоди, виявленої ДП „Запорізьке лісомисливське господарство" 13.11.2008 року в ході проведення планової ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності Хортицького лісництва за період роботи з 17.05.2007 року по 10.11.2008 рік; 11.03.2009 року в ході проведення тематичної перевірки суцільної санітарної рубки в Хортицькому лісництві згідно лісорубного квитка 188124 від 22.01.2008 року; 17.09.2009 році в ході проведення планової ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності Хортицького лісництва за період роботи з 10.11.2008 року по 16.09.2009 року.
Проте, з позовом до суду про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_1, ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» звернулось лише 10.09.2012 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ч. 3 ст. 233 КЗпП України, в запереченнях на позовну заяву відповідач наполягав на застосуванні судом строків позовної давності, поважних причин пропуску строку для звернення до суду з позовом позивачем не зазначено, вимоги про його поновлення не заявлялись.
Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищенаведені обставини справи та вимоги чинного законодавства, суд доходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ДП „Запорізьке лісомисливське господарство" до ОСОБА_1 про стягнення сум матеріальних збитків - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: К.В. Гашук