22 травня 2003 року 810/2155/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 15.04.2013 року №Ф-88.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржувана вимога про сплату боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є незаконною, оскільки позивач здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування і є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Фастові та Фастівському районі Київської області. Враховуючи те, що згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, позивач вважає, що у нього відсутній обов'язок сплачувати недоїмку з єдиного внеску у сумі 4572,42 грн.
Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що умови призначення позивачу пенсії за віком визначені статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. Враховуючи зазначене, положення частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" поширюються на осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач з 2009 року отримує пенсію, призначену відповідно до інших законів України, а тому йому необхідно сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальних підставах.
Представники сторін 21.05.2013 року надали суду заяви про розгляд справи в без їх участі.
За таких обставин та керуючись ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до часини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 26.04.1999 Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У 2009 році позивачу призначено пенсію за віком відповідно до положень статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю і відноситься до категорії 4, що підтверджується копією пенсійного посвідчення №166752 від 06.12.1994року.
Управлінням Пенсійного фонду України у м. Фастові та Фастівському районі Київської області на підставі ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сформовано вимогу про сплату боргу від 15.04.2013 року № Ф 88, відповідно до якої позивачу визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік у сумі 4572,42 грн.
Відповідно до повідомлення-розрахунку розмір заборгованості зі сплати єдиного внеску сформований та підлягав до сплати за період з січня 2012 року по грудень 2012 року включно.
Не погоджуючись із діями відповідача та прийнятими вимогою та повідомленням-розрахунком, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказана норма набрала законної сили 06 серпня 2011 року.
Суд не погоджується з запереченнями відповідача стосовно того, що позивач не підпадає під дію статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому і не звільняється від сплати єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Разом з тим, відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У даному випадку положення статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи потрібно розуміти в контексті з положеннями статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ". Відтак, пенсія за віком може бути надана особі, яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", за умови, якщо остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.
Судом встановлено, що позивачу відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи була призначена пенсія за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
Частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Положеннями вищевказаної статті не передбачено, що саме особи, яким надано пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Таким чином, спростовуються заперечення відповідача стосовно того, що звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат, не передбачені статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Також слід відмітити, що занижений граничний вік на виходу на пенсію, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не є підставою для висновку про виплату позивачу пенсії з інших підстав і він є пенсіонером в розумінні визначення поняття пенсіонер, яке наводиться у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом).
На неправомірність нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску свідчить також норми Закону України "Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-XII.
Так, статтею 2 визначені види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії (пункт "б" статті 2 втратив чинність у частині призначення соціальних пенсій згідно із Законом України від 31.05.2005 року № 2603-IV).
Отже, як вбачається із системного аналізу законодавства України у сфері пенсійного забезпечення є чотири різновиди трудових пенсій, в тому числі і пенсія за віком, яка і включає в себе пенсію за віком на пільгових умовах.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно та безпідставно звужує коло осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску.
Враховуючи викладене, виставлена вимоги про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску з фізичної особи-підприємця є протиправною і підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки позивач не заявляв вимог про відшкодування судових витрат, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові та Фастівському районі Київської області про сплату боргу від 15.04.2013 №Ф88.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Василенко Г.Ю.