Справа №0707/1803/2012
1/303/27/13
ряд.стат.звіту №46
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
30 травня 2013 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Довжанин В.М.
при секретарях Пуга В.П., Пилипенко Я.Ю.
з участю прокурорів Демко В.В., Обіцька О.Ф.
представника потерпілого ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
підсудного ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, інваліда ІІ групи, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
встановив:
10 травня 2011 року приблизно о 16 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_3, керуючи на підставі тимчасового реєстраційного талону технічно справним транспортним засобом автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в світлий час доби по вулиці Ужгородська в населеному пункті міста Мукачево зі сторони автодороги сполученням «Київ-Чоп» в напрямку центру міста.
Під'їжджаючи до будинку №120 вищезгаданої вулиці, водій ОСОБА_3, діючи в супереч вимог п.п. 1.2.; 1.3.; 1.4.; 1.5.; 1.10.; 2.3. «б»; 8.1.; 8.5.1.; 10.1.; 10.4.; 11.2.; 11.3; 12.3; 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не впевнився в безпеці маневру обгону попереду рухаючогося невстановленого органом досудового слідства автомобіля, не надав перевагу зустрічному транспортному засобу - автомобілю марки «ВАЗ», моделі « 21093», реєстраційний номер НОМЕР_2, що рухався в зустрічному йому напрямку по своїй смузі руху, діючи самонадіяно та розраховуючи на власний досвід, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ», моделі « 21093», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який в той час, маючи перевагу в русі, рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі руху зі сторони центру міста Мукачево в напрямку автодороги сполученням «Київ-Чоп».
В результаті вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «ВАЗ», моделі « 21093», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи №421/11 від 21.06.2011 року, отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Не виконання водієм ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками дорожньо-транспортної пригоди, в наслідок якої ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Допитаний підсудний ОСОБА_3 свою вину у інкримінованому йому злочині та заявлений цивільний позов не визнав та пояснив, що не пам'ятає обставин ДТП так як втратив свідомість. Пам'ятає тільки, як їдучи з Ужгородського району на своєму автомобілі «Фольксваген Пассат» проїхав пост ДАІ при в'їзді в м.Мукачево, а прийшов до тями вже у лікарні. В автомобілі крім нього нікого не було. Після ДТП лікувався у неврологічному відділенні Мукачівської ЦРЛ, звідки його перевели у травматологічне відділення. Протокол допиту він у лікарні на прохання слідчого підписав не читаючи. Вважає, що втратив свідомість, так як на обід не прийняв інсулін, і в результаті цього не міг уникнути ДТП.
Не зважаючи на такі покази підсудного його вина у вчиненні злочину при зазначених вище обставинах повністю підтверджується наступними дослідженими по справі доказами.
Потерпілий ОСОБА_2 показав, що 10 травня 2011 року біля 16.30 години на своєму автомобілі «ВАЗ 21093» за кермом рухався по вул.Ужгородська в м.Мукачево зі швидкістю біля 30 км/год. Також в автомобілі у якості пасажира їхала його дружина ОСОБА_5. Переду по його смузі руху транспорту не було, по зустрічній смузі рухався автомобіль «ВАЗ» світлого кольору. Коли до роз'їзду з цим автомобілем залишилося біля 10 метрів, ззаді нього несподівано на його смугу руху на великій швидкості виїхав автомобіль «Фольксваген», яким керував підсудний. Він одразу застосував екстрене гальмування, однак уникнути зіткнення з підсудним не зміг. В результаті зіткнення дружина втратила свідомість, а його зажало деформованими частинами автомобіля. Його звільнили працівники МНС та разом з дружиною відвезли в Мукачівську ЦРЛ. Також після ДТП підсудний ОСОБА_3 як на місці приходи, так і в кареті швидкої кричав на нього та його дружину, що вони симулюють тілесні ушкодження, а також нецензурно виражався в їх сторону.
Свідок ОСОБА_5 показала, що 10 травня 2011 року у якості пасажира разом з своїм чоловіком на їх автомобілі «ВАЗ 21093» їхали додому. Проїжджаючи біля 16.30 години по вул.Ужгородській в м.Мукачево, із-за зустрічного автомобіля на їх полосу руху несподівано виїхав підсудний на автомобілі «Фольксваген». Чоловік одразу застосував гальмування, однак уникнути лобового зіткнення не зміг. Вона втратила свідомість, прийшла до себе коли її вже витяг з автомобіля свідок ОСОБА_6, і бачила, як працівники МНС витягували з автомобіля її чоловіка, якого затисло на водійському місці. На місці ДТП та у кареті швидкої підсудний кричав на неї, нецензурно лаявся. Після ДТП чоловік лікувався в Угорщині, де переніс кілька складних операцій на ноги. Вона весь час перебувала з чоловіком. Не дивлячись на те, що їх автомобіль не підлягає ремонту, вони витратили значні кошти на лікування, підсудний не робив жодних спроб відшкодувати збитки.
Свідок ОСОБА_6 показав, що 10 травня 2011 року, десь біля 16.30 години, зі своєю знайомою ОСОБА_7 знаходився біля магазину по вул.Ужгородська в м.Мукачево та побачив автомобіль свого знайомого ОСОБА_2, який їхав з своєю дружиною. Він привітався жестом руки, однак його не помітили в автомобілі. Дивлячись слідом, в якусь мить він помітив, як виконуючи на швидкості обгін, на зустрічну смугу виїхав червоний «Фольксваген Пасат» під керуванням підсудного. Так як він виїхав на смугу руху ОСОБА_2 безпосередньо перед автомобілем останнього, той не зміг зманеврувати і відбулося лобове зіткнення. Він відразу ж побіг до автомобіля та витягнув ОСОБА_5, яка була без свідомості. Віктора витягнути не зміг, так як того затисло на сидінні. Так само про допомогу кричав і підсудний, однак згодом вибрався із свого автомобіля сам.
Свідок ОСОБА_7 показала, що під час ДТП стояла неподалік місця аварії разом з своїм другом ОСОБА_6 на вулиці Ужгородській. Також вона бачила, що автомобіль «Фольксваген» виїхав на смугу руху потерпілого безпосередньо перед автомобілем останнього «ВАЗ», і той просто не мав ніякої змоги уникнути зіткнення.
Після зіткнення підсудний самостійно вибрався зі свого автомобіля та нецензурно вислювлювався у бік ОСОБА_2.
Суд кладе в основу вироку такі показання потерпілого та свідків, оскільки вони були послідовними, логічними, переконливими, не мають ніяких істотних суперечностей, які б давали підстави для сумнівів та узгоджуються з іншими доказами по справі.
Так, згідно протоколу огляду місця ДТП від 10 травня 2011 року, схеми та фототаблиці до нього, зіткнення відбулося на смузі руху автомобіля «ВАЗ 21093» д.н.з.НОМЕР_3 (т.1.а.с.10-25).
Згідно довідки з обласного центру з Гідрометеорології у час скоєння ДТП, 10.05.2011 року, біля 16.50 години, в районі м.Мукачево Закарпатської області спостерігалась хмарна з проясненнями погода. Хмарність 7 балів, висота хмар 1000 метрів, вітер північний 4 м/с., температура повітря 23 градуси тепла, вологість повітря 31 %. Опадів та небезпечних явищ не було. Захід сонця 20.57 година, настання темноти 21.32 година (т.1 а.с.84).
Згідно висновку судово-медичної експертизи №421/11 від 21.06.2011 року потерпілий ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження (т.1.а.с.123-126).
Згідно висновку судово-медичної експертизи №396/2011 від 14.06.2011 року ОСОБА_5 отримала легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я (т.1 а.с.116-118).
Згідно висновку судово-медичної експертизи №392/2011 від 15.06.2011 року підсудний ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження (т.1 а.с.109-111).
Згідно висновку автотехнічної експертизи №1192/169 від 30.05.2011 року автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.НОМЕР_1 на момент автопригоди перебував у технічно-справному стані (т.1 а.с.131-139).
Згідно висновку автотехнічної експертизи №1191/170 від 30.05.2011 року автомобіль марки «ВАЗ 21093» д.н.НОМЕР_2 нa момент автопригоди перебував у технічно-справному стані (т.1.а.с.144-152).
Висновком трасологічної експертизи №1190/171 від 30.05.2011 року встановлено, що зіткнення автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ 21093» д.н.НОМЕР_2 мало місце на смузі руху останнього (т.1.а.с.158-165).
Висновком автотехнічної експертизи №1322/179 від 15.06.2011 року встановлено, що причиною даної ДТП стали дії водія автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.НОМЕР_1, ОСОБА_3, який виїхав на смугу зустрічного руху на такій відстані від автомобіля марки д.н.НОМЕР_2, на якій його водій ОСОБА_2 вже був позбавлений технічної можливості зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення шляхом застосування своєчасного гальмування (т.1 а.с.171-176).
Згідно копії посвідчення водія серії НОМЕР_4 виданого 08.09.2003 р. ВРЕР м.Мукачево, ОСОБА_3 має право керувати автомобілями категорії «В», «С», «D» (т.1 а.с.70).
Згідно копії медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом серії НОМЕР_5, дійсної до 05.08.2012 року, на момент скоєння ДТП ОСОБА_3 не мав медичних протипоказань до керування транспортними засобами категорії «А», «В», «С», «D», «Е» (т.2 а.с.101).
Таким чином в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_3 10 травня 2011 року, приблизно о 16 год.50 хв., керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» в безпосередній близькості розпочав невиправданий маневр обгону невстановленого досудовим слідством транспортного засобу з виїздом на зайняту зустрічну смугу, де допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21093» під керуванням водія ОСОБА_2, який у той час рухався у зустрічному йому напрямку по своїй смузі руху, внаслідок чого спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а його пасажир ОСОБА_5 отримала легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
В той же час, по даній кримінальній справі за клопотанням сторони захисту призначалася додаткова комісійна судово-медична експертиза підсудного ОСОБА_3, яку проводили експерти Закарпатського обласного бюро СМЕ.
Згідно висновку експерта №11 від 21 лютого 2012 року на момент поступлення в травматологічне відділення Мукачівської ЦРЛ (історія хвороби № 7879 від 10.05.2011 р.) у ОСОБА_3 були виявлені слідуючі тілесні ушкодження та захворювання: «Закрита хребетно-спинальна травма. Перелом зуба С2 хребця із зміщенням відломків. ОСОБА_8 Контузія обох очних яблук. ЗЧМТ. Забій головного мозку. Цукровий діабет І тип, середній ступінь тяжкості. Гіпоглікемічний стан 10.05.2011 року». Згідно медичної документації - хворіє цукровим діабетом 15 років. На момент проведення комісійної експертизи в'являється інвалідом II групи по загальному захворюванню з діагнозом: Цукровий діабет, II тип, імунозалежний, важка форма, в стадії субкомпенсації. Генералізована діабетична мікро-макроангіопатія, -тірепроліферативна стадія діабетичної ретинопатії. Фокальний діабетичний макулярний набряк на обох очах. ХХН II ст., діабетична нефропатія, мікропротеїнурична стадія, ШКФ=83 мл/хв. Симптоматична артеріальна гіпертензія, діабетична мікро-макроангіопатія нижніх кінцівок. Діабетична полінейропатія нижніх кінцівок, важка форма. Синдром діабетичної ступні, невропатична форма II ст. справа (виразка кукси 1-го пальця справа), 0 - зліва по Вангеру. Ампутаційна кукса І пальця правої стопи. Дисциркуляторна енцефалопатія. Діабетична гепатопатія. ОСОБА_9
Також комісійною експертизою зауважено, що цукровий діабет - це захворювання, при якому в результаті недостатку в організмі гормону інсуліну - виникають важкі порушення вуглеводного, жирового і білкового обміну. Одним із проявів цукрового діабету (яким засвідчуваний на момент скоєння ДТП хворів 14 років - згідно медичної документації) являється гіпоглікемічний стан (кома). Причиною виникнення гіпоглікемічного стану можуть бути багато причин пов'язаних з протіканням захворювання. Одним із фактів виникнення гіпоглікемічного стану можуть бути - психо-емоційна напруга, невчасний прийом ліків, фізичні навантаження, психо емоційне навантаження і т.п.
Гіпоглікемічний стан (кома) супроводжується загальною слабкістю, головокружінням, серцебиттям, ознобом, падінням артеріального тиску, що може привести до різкого колапсу, втрати свідомості, а при не наданні кваліфікованої медичної допомоги, може привести до смерті хворого.
Враховуючи, що на момент поступлення гр. ОСОБА_3 в травматологічне відділення Мукачівської ЦРЛ, йому був правильно виставлений діагноз (гіпоглікемічний стан, цукровий діабет), що підтверджено клінічними проявами та лабораторною діагностикою відображених в медичній документації (історія хвороби № 7879 від 10.05.2011 р.) - це дало можливість врятувати життя засвідчуваного.
Враховуючи цей факт, можна стверджувати, що в момент ДТП гр. ОСОБА_3 знаходився в гікоглікемічній комі, яка виникла до настання аварії, і не міг вплинути на безаварійне керуванням своїм автомобілем.
Виявлений у гр. ОСОБА_3 медиками Мукачівської ЦРЛ хворобливий стан у вигляді цукрового діабету, гіпоглікемічного стану (коми) - знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням ДТП, тобто є основною причиною виникнення даного ДТП, та наслідків, які від неї настали.
Згідно медичної довідки, щодо придатності до керування транспортним засобом - серія НОМЕР_6, виданий 05.08.2010 p., дійсне до 05.08.2012 p., де вказано, що гр. ОСОБА_3, 1958 р.н. був «придатний» для керування транспортним засобом.
/т.2 а.с.76-83/
Однак, суд критично відноситься до зазначеного висновку додаткової судово-медичної експертизи, як належного доказу, так як експертиза суперечить іншим матеріалам кримінальної справи. Так, висновок експерта про те, що в момент ДТП гр. ОСОБА_3 знаходився в гікоглікемічній комі, яка виникла до настання аварії, і не міг вплинути на безаварійне керуванням своїм автомобілем, і виявлений у гр. ОСОБА_3 медиками Мукачівської ЦРЛ хворобливий стан у вигляді цукрового діабету, гіпоглікемічного стану (коми) - знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням ДТП, тобто є основною причиною виникнення даного ДТП, та наслідків, які від неї настали, є необґрунтованим, його зроблено експертами без належного обґрунтування та без наявності достатніх даних для дачі висновку.
Так, допитані у судовому засіданні судово-медичні експерти, які брали участь у проведенні даної експертизи ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показали, що гіпогіклемічний стан - це такий стан, який настає перед настанням гіпогіклемічної коми, та може супроводжуватися втратою свідомості. Отже спочатку настає гіпогіклемічний стан, а після нього настає гіпогіклемічна кома. Під час ДТП підсудний ОСОБА_3 перебував в гіпогіклемічному стані. До такого стану можуть призвести різні чинники, навіть жарка погода. Чи міг настати гіпогіклемічний стан внаслідок ДТП відповісти не можна, однак експерти прийшли до висновку, що цей стан міг виникнути до настання ДТП.
Таким чином покази експертів у судовому засіданні прямо суперечать названому висновку, так як констатований у ОСОБА_3 при поступленні у Мукачівську ЦРЛ гіпоглікемічний стан (т.2 а.с.5) повинен був передувати настанню гіпоглікемічної коми, а не навпаки, а отже у момент настання ДТП підсудній у стані гіпоглікемічної коми не перебував. Це підтверджується і показами свідків та потерпілого про те, що ОСОБА_3 після ДТП самостійно залишив пошкоджений автомобіль, розмовляв з іншими учасниками пригоди. Так само у наявній у справі виписці з історії хвороби №7879 ОСОБА_3 немає жодних відомостей про гіпоглікемічну кому, вжиття заходів для його виводу з коми, даних про втрату ним свідомості чи (т.2 а.с.146).
Крім того, судом у справі призначалася повторна комісійна судово-медична експертиза ОСОБА_3, проведення якої було доручено Державній установі Головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.
Для проведення даної експертизи листами від 28.08.2012 року, від 25.09.2012 року та від 31.10.2012 року експертами даної установи вимагалася, зокрема, і історія хвороби ОСОБА_3 №7879. (т.2 а.с.115, 121, 122).
Однак, оскільки вжитими судом заходами надати запитуєму історію хвороби не виявилося можливим у зв'язку з її відсутністю в архіві Мукачівської ЦРЛ, листом ДУ Головного бюро судово-медичної експертизи №225/3 від 25.01.2013 року констатовано неможливість дати відповіді на питання експертизи без запитуємої історії хвороби ОСОБА_3 та повернуто матеріали кримінальної справи без виконання експертизи (т.2 а.с.126).
У той же час експертами Закарпатського обласного бюро СМЕ висновок про стан ОСОБА_12 зроблено без вивчення його історії хвороби на підставі тільки виписки з неї, що підтверджується як висновком експерта, так і лист Закарпатського обласного бюро СМЕ №71790 від 15.04.2013 року (т.2 а.с.146).
Таким чином суд приходить до переконання, що висновок експерта №11 від 21 лютого 2012 року зроблено експертами Закарпатського обласного бюро СМЕ без достатніх даних для його дачі, а отже взятий судом до уваги бути не може.
Так само суд приходить до висновку, що покази підсудного ОСОБА_3 про те, що під час ДТП він втратив свідомість, у зв'язку з чим не мав можливості уникнути ДТП, є надуманими і даними ним з метою уникнення від відповідальності і взяті судом до уваги бути не можуть. Такі покази є суперечливими, оскільки, згідно версії підсудного, він не пам'ятає події протягом досить тривалого проміжку часу, за який він проїхав значну дистанцію, а отже його твердження, що він втратив свідомість саме перед моментом ДТП є неспроможними. Так само вони суперечать показам потерпілого та свідків, які категорично і послідовно стверджували, що ОСОБА_3 відразу після ДТП кликав на допомогу, самостійно покинув пошкоджений автомобіль та чітко висловлював свої думки з приводу отриманих потерпілими тілесних ушкоджень.
Суд перевірив усі докази, надані сторонами, і вичерпав усі можливості по збиранню нових доказів по справі.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілому.
При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_3 раніше не судимий, вчинив необережний злочин, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, хворіє на цукровий діабет і являється інвалідом другої групи, сам отримав у результаті ДТП тяжкі тілесні ушкодження.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудного судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.
З урахуванням наведених обставин справи та особи підсудного, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення підсудного і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з обов'язковим застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд не вбачає обґрунтованих підстав для звільнення підсудного від покарання чи від відбування покарання, незважаючи на позитивні характеристики, необережний характер вчиненого й вчинення злочину ним вперше, зважаючи на відсутність у підсудного розкаяння в своїх діях й тяжкий характер наслідків вчиненого. Крім цього, суд враховує позиції потерпілого та його представника, які вказали, що підсудний жодним чином також не виявив жодного бажання відшкодувати завдані збитки. Суд вважає, що за таких обставин справити на підсудного достатньо ефективний виправний вплив можливо лише за умови його ізоляції від суспільства, разом з тим з урахуванням особи винного і того, що вчинений ним злочин є неумисним, суд вважає за необхідне не застосовувати максимальну міру покарання, передбачену санкцією статті.
Запобіжний захід підсудному суд вважає можливим залишити у вигляді підписки про невиїзд до вступу вироку у законну силу, оскільки підсудний має постійне місце проживання й добросовісно виконував свої процесуальні обов'язки. Обґрунтованих підстав вважати, що він може ухилятися від відбування призначеного покарання суд не має.
Вирішуючи питання про цивільний позов суд приходить до слідуючого висновку.
Потерпілим по справі ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 на суму 148193,03 гривень, з яких 28193,03 гривень матеріальна шкода та 120000 гривень моральна шкода. Даний цивільний позов підлягає до часткового задоволення з мотивів його доведеності.
Так, за змістом ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Дана особа звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Витрати потерпілого на проведення лікування підтверджені документально на суму 28193,03 гривень (т.2 а.с.9-47). Отже дана сума матеріальної шкоди підлягає стягненню з підсудного.
Щодо моральної шкоди суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана ОСОБА_2 неправомірними діями ОСОБА_3, полягає в тому, що в результаті ДТП він, особа молодого віку, отримав важкі травми та шкоду здоров'ю, подолання якої потребує значного часу та зусиль, зміну усталеного способу життя та відносин з оточуючими і близькими людьми, в нього існує обґрунтований острах про можливі в майбутньому негативні наслідки його здоров'ю. Тому моральна шкода підлягає стягненню з підсудного, але в меншому обсязі, ніж заявлено потерпілим. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з огляду на перенесену потерпілим глибину душевних страждань, невідворотні негативні наслідки його здоров'ю, вимушені зміни в життєвих планах і стосунках, а також з огляду на засади розумності і справедливості, враховуючи ступінь вини підсудного, і визнає доведеним частково від заявленої потерпілим суми.
Арешт, накладений на все рухоме, нерухоме та інше майно підсудного ОСОБА_3, постановою слідчого від 23.06.2011 року (т.1 а.с.181-183) суд вважає доцільним залишити в силі до остаточного вирішення питання щодо цивільно-правових наслідків вчиненого злочину.
Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст.81 КПК України (1960 року).
Судові витрати слід стягнути з підсудного.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), розділом ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_3 з моменту звернення вироку до виконання.
Цивільний позов потерпілого задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 28193 (двадцять вісім тисяч сто девяносто три) гривні 03 копійки матеріальної шкоди та 80000 (вісімдесят тисяч) гривень моральної шкоди, в решті позову відмовити.
Речові докази: транспортний засіб автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT» державний реєстраційний номерний знак д.н.НОМЕР_1 повернути законному володільцю ОСОБА_3, а транспортний засіб автомобіль марки «ВАЗ 21093» д.н.НОМЕР_2 повернути законному володільцю ОСОБА_2
Стягнути з ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області: Банк УДК в Закарпатській області, рахунок 31256272210434, ЄДРПОУ 25575144 МФО 812016, призначення платежу КЕКД 25010100 судові витрати у сумі 1288 (тисяча двісті вісімдесят вісім) гривень 80 копійок за проведені по справі експертизи.
Арешт на все рухоме, нерухоме та інше майно підсудного ОСОБА_3, накладений постановою слідчого від 23.06.2011 року, зберегти до виконання задоволених за цим вироком позовних вимог.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення.
Головуючий В.М.Довжанин