Справа № 1/149/29/13
Провадження №11/772/513/2013 Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Гончарук - Аліфанова О.Ю.
Доповідач : Федчук В. В.
29 травня 2013 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого : Федчука В.В.
суддів: Зайцева В.А., Нагорняка Є.П.
за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.
засудженого: ОСОБА_2
захисника: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією зі змінами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 березня 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмільника Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше судимого:
21 лютого 2011 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 317 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
05 вересня 2012 року Апеляційним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі,
засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі;
на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі;
на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Вінницької області від 05 вересня 2012 року та остаточно призначено ОСОБА_2 покарання 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі;
в строк відбування покарання зараховувати строк тримання під вартою, тобто з моменту затримання від 26 червня 2012 року;
вирішено долю речових доказів.
За вироком ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що будучи раніше судимим, в двадцятих числах жовтня 2011 року, знаходячись в квартирі ОСОБА_4 в АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, відкрито, з корисливих мотивів, погрожуючи кухонним ножем, заволодів золотою каблучкою, яка належала ОСОБА_5, вагою 1, 8 г., вартістю 230 грн.
Також, 15 лютого 2012 року близько 21.00 години ОСОБА_2,, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, таємно, умисно, з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, знаходячись в АДРЕСА_3, скоїв крадіжку мобільного телефону б/в марки «Samsung GT-E 1080 W», вартістю 150 грн., зі стартовим пакетом мобільного оператора «Київстар» б/в, вартістю 5 грн., що належали ОСОБА_6, чим завдав останній матеріальної шкоди на загальну суму 155 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію зі змінами, в якій ставиться питання про скасування вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 березня 2013 року в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні ОСОБА_2 покарання.
Свої доводи прокурор мотивує тим, що вирок суду, щодо засудження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України підлягає зміні із виключенням ст. 71 КК України та застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 не оспорюючи фактичних обставин, викладених у вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 березня 2013 року, ставить питання про призначення йому більш м'якого покарання в зв'язку з його повним та щирим каяттям.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляцію зі змінами державного обвинувача по справі, та заперечував проти апеляції засудженого, пояснення засудженого ОСОБА_2 на підтримання своєї апеляції та заперечення на апеляцію прокурора, доводи захисника ОСОБА_3, який просив застосувати до засудженого більш м'яке покарання, перевіривши матеріали справи та доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція зі змінами прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає задоволенню повністю, а апеляція засудженого задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину за наведених у вироку обставин доведена і не оспорюється в поданих апеляціях, а також визнана самим засудженим ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Дії засудженого за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно.
Так відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 листопада 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Як вбачається із вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 березня 2013 року, при призначенні покарання суд відповідно до ст. 67 КК України, визначив обтяжуючу вину ОСОБА_2, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Пом'якшуючих обставин судом встановлено не було.
Крім цього, при призначенні покарання ОСОБА_2, суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, зокрема те, що ОСОБА_2 раніше судимий, в тому числі за корисливий злочин, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість, негативно характеризується за місцем проживання, також суд врахував відношення ОСОБА_2 до скоєного, та вірно визначив, що виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства.
Разом з тим, ОСОБА_2 не визнавав свою вину під час судового засідання першої інстанції, а тому його доводи подані в апеляції не можуть бути підставою для зменшення покарання призначеного судом першої інстанції, оскільки колегія суддів вважає, що дані доводи є способом захисту з метою уникнення покарання.
Крім того, судом першої інстанції не вірно було застосовано кримінальний закон при складанні покарань ОСОБА_2 за ст. 71 КК України.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 скоїв злочини, за які його засуджено в оскаржуваному вироку, до постановлення вироку Апеляційного суду Вінницької області від 05 вересня 2012 року.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції необхідно було застосувати до засудженого ОСОБА_2 ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні остаточного покарання.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 березня 2013 року в частині призначення покарання ОСОБА_2 підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК 1960 року, колегія суддів, -
Апеляцію зі змінами прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 березня 2013 року стосовно ОСОБА_2 в частині призначення покарання змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 1 ст. 187 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Вінницької області від 05 вересня 2012 року, остаточно призначивши покарання ОСОБА_2 строком 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Судді:
З оригіналом вірно