Справа № 158/1057/13-к
Провадження № 1-кп/0158/65/2013
29 травня 2013 року Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді - Костюкевича О.К.
при секретарі - Хмілевській І.О.
з участю прокурора - Тарасюк Т.В.
потерпілої - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ківерці кримінальне провадження № 12013020100000393 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Сокиричі Ківерцівського району Волинської області, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої, -
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -
ОСОБА_2 15 квітня 2013 року близько 18 години 40 хвилин, прийшовши до магазину «Оленка», який знаходиться в м. Ківерці по вул. Визволителів, 1 Волинської області, помітивши, що потерпіла ОСОБА_1, яка розраховувалась за придбаний товар із продавцем, залишила мобільний телефон на полиці прилавку, таємно викрала чохол вартістю 30 гривень, в якому знаходився мобільний телефон належний ОСОБА_1, а саме марки «Нокіа-101» ІМЕІ НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, вартість якого становить 250 гривень, дві картки оператора МТС по ціні 10 грн. за одну картку оператора МТС на суму 20 гривень, на рахунку однієї з яких було 26 грн., які привласнила, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди на загальну суму 326 гривень.
Таким чином, ОСОБА_2 умисно таємно викрала чуже майно, чим вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України.
29.04.2013 р. між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 укладена угода про примирення.
Враховуючи те, що обвинувачена та потерпіла, в ході судового розгляду, досягли угоди про примирення, підписали її, причому підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченій покарання, прокурор не заперечував щодо затвердження даної угоди - суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст. ст. 468-475 КПК України, та розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить з наступного.
Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора, судді).
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє, що вона має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а вона має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (ч. 5 ст. 474 КПК України). Потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, що визначені у п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, а саме, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для неї, як потерпілої, є: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про примирення, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
Узгоджені сторонами (обвинуваченим, потерпілою) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченої, та заявлені в межах санкції статті 125 ч. 1 КК України, тобто, умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_1 і підозрюваною ОСОБА_2 і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.
Речові докази: мобільний телефон марки «Нокіа» ІМЕІ НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, дві картки оператора МТС та чохол, передані на зберігання ОСОБА_1 - залишити власнику - ОСОБА_1
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 350, 369, 370, 373, 374, 394, 395, 468-476 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення від 29.04.2013 року між потерпілою ОСОБА_1 і підозрюваною ОСОБА_2
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу розміром 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Речові докази: мобільний телефон марки «Нокіа» ІМЕІ НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, дві картки оператора МТС та чохол, передані на зберігання ОСОБА_1 - залишити власнику - ОСОБА_1
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Волинської області через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич