21 травня 2013 року Справа № 876/3788/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Довгополова О.М.,
Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Балабух Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2012 року в адміністративній справі № 913/31/2012 за позовом ОСОБА_2 до Брошнів-Осадської селищної ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання незаконними рішень сесії селищної ради,
26.05.2010 року ОСОБА_2 звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із вказаним адміністративним позовом, у якому просив визнати незаконними рішення сесії Брошнів-Осадської селищної ради:
- від 28 грудня 1999 року в частині надання ОСОБА_4 дозволу на приватизацію 0,023 га земельної ділянки в АДРЕСА_1, для обслуговування гаража;
- від 20 жовтня 2009 року № 220-17/2009 року, яким внесено зміни в рішення сесії від 28 грудня 1999 року та передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,023 га для ведення садівництва по АДРЕСА_1
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 1994 року по 2008 рік він перебував з ОСОБА_4 у шлюбі. Під час спільного проживання в шлюбі рішенням відповідача від 09.12.1997 року йому було передано в особисту приватну власність земельну ділянку площею 0,02 га по АДРЕСА_1, біля належної йому квартири, якою він користується по даний час. Вказана ділянка була відведена в натурі, про що складено відповідний план-схему.
Після розірвання шлюбу його колишня дружина ОСОБА_4. змінила прізвище на дошлюбне - ОСОБА_4 і таємно, без його згоди, звернулася до відповідача із заявою про передачу їй у приватну власність вищевказаної земельної ділянки.
Брошнівська селищна рада також без його відома та згоди рішенням від 20.10.2009 року № 220-17/2009 року передала у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,023 га по АДРЕСА_1 для ведення садівництва.
Вказане рішення він оскаржив до суду, де під час судового розгляду у судовому засіданні було встановлено, що рішенням від 20.10.2009 року були внесені зміни в попереднє рішення сесії від 28.12.1999 року, яким ОСОБА_4. надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки площею 0,023 га по АДРЕСА_1
Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився позивач ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що приймаючи рішення сесії від 28.12.1999 року та від 20.10.2009 року, відповідач Брошнів-Осадська селищна рада не врахувала, що згадану земельну ділянку своїм же рішенням від 09 грудня 1997 року передала йому в особисту приватну власність і дана земельна ділянка відведена йому в натурі, що підтверджується відповідною план-схемою, складеною селищним головою Іванківим П.С. і в нього така ділянка не вилучалася, право власності ним не припинено.
Крім того, зазначає, що вказані рішення прийнято відповідачем неправомірно, з порушенням вимог ч.2 ст.144 Конституції України та ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; також рішення сесії суперечать вимогам рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна належить до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що селищною радою позивачу не надавалися правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, з визначенням меж земельної ділянки, а тому він не став законним землевласником чи землекористувачем.
Проте, такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є помилковими з огляду на наступне.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин визначено статтею 12 ЗК України, зокрема пунктами а), б) частини першої даної статті встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
А статтею 116 ЗК України передбачено підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.
Як видно із матеріалів справи, а саме: договору купівлі-продажу від 06.06.1996 року (а.с.29 - 30) та довідки-характеристики БТІ № 32 про відчуження, ОСОБА_2 придбав квартиру та сарай по АДРЕСА_1 який розташований на спірній земельній ділянці.
Рішення сесії Брошнівської селищної ради від 09 грудня 1997 року йому було передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,10 га та 0,02 га по АДРЕСА_1; у зв'язку з неможливістю видати Державний акт на право власності на землю тимчасовим документом є план, який зареєстровано в книзі державних актів на право приватної власності на землю.
В останньому абзаці рішення зазначено, що обмір земельної ділянки проведений без достатньої точності, тому при видачі державного акта в межах погоджених границь можливі незначні зміни загальної площі.
На підставі даного рішення позивачу було видано план даної земельної ділянки, яка була йому передана у приватну власність і відведена в натурі, а межі погоджено із суміжними землевласниками.
Про те, що позивач є законним користувачем зазначеної земельної ділянки, підтверджує також список інвентаризації земельних ділянок в селищі Брошнів-Осада від 09 грудня 1997 року.
Те, що за позивачем і на даний час обліковується дана ділянка згідно журналу інвентаризації, засвідчує довідка № 581 від 11.04.2013 року, видана Брошнів-Осадською селищною радою.
Отже, з вищенаведеного випливає, що позивач з 1997 року й по даний час користується даною ділянкою, виконуючи всі обов'язки землекористувача згідно зі ст.96 ЗК України, в тому числі згідно зі ст.206 ЗК України своєчасно сплачує земельний податок, про що свідчить довідка, видана Брошнів-Осадською селищною радою від 09.04.2013 року за № С-93/02-25; добровільної відмови від права користування земельною ділянкою позивач не давав.
Відповідно до п.5 ст.116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим кодексом. За загальним правилом, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні проводиться лише після її вилучення (викупу) про що також йдеться в п.6 ст.118 ЗК України.
Проте, всупереч зазначеним нормам законодавства та встановленим обставинам справи про те, що вказана земельна ділянка не була вільною, право власності позивача на вказану земельну ділянку не було припинено, сесією Брошнів-Осадської селищної ради були прийняті оскаржувані рішення: від 28 грудня 1999 року, яким ОСОБА_4. було надано дозвіл на приватизацію цієї земельної ділянки, для обслуговування гаража, та від 20 жовтня 2009 року № 220-17/2009 року, яким внесено зміни в рішення сесії від 28 грудня 1999 року і передано цю земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_4 для ведення садівництва.
Будь-яких доказів про наявність підстав для припинення права власності (користування) позивача даною земельною ділянкою та про наявність рішень про вилучення даної земельної ділянки у позивача (припинення його права власності), згідно із главою 22 ЗК України, відповідачем до суду не надано.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення були прийняті незаконно, з порушенням ст.ст.141, 116 ЗК України та порядку надання земельних ділянок у власність.
Частиною 3 статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки, зокрема, в пункті г) зазначено, що такий захист здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Гарантії права власності на земельну ділянку встановлені статтею 153 ЗК України, відповідно до частини першої якої власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Приймаючи оскаржувані рішення, Брошнів-Осадська селищна рада не врахувала, що згадану земельну ділянку своїм же рішенням від 09 грудня 1997 року передала позивачу в особисту приватну власність і дана земельна ділянка відведена в натурі, що підтверджується відповідною план-схемою; така ділянка не вилучалася й право власності попереднього власника не припинено.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що вказані рішення сесії Брошнів-Осадської селищної ради необхідно скасувати, як незаконні.
Відповідно до ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно зі ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення заявленого позову.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2012 року у адміністративній справі № 913/31/2012, - скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати незаконними рішення сесії Брошнів-Осадської селищної ради Рожнятівського району Івано-Франківської області:
- від 28 грудня 1999 року в частині надання ОСОБА_4 дозволу на приватизацію 0,023 га земельної ділянки в АДРЕСА_1 для обслуговування гаража;
- від 20 жовтня 2009 року № 220-17/2009 року, яким внесено зміни в рішення сесії від 28 грудня 1999 року та передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,023 га для ведення садівництва по АДРЕСА_1
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення постанови повному обсязі.
Головуючий суддя Р.Й. Коваль Р.Й. Коваль Р.Й.Коваль
Судді О.М.Довгополов В.В.Святецький Р.М. Шавель В.М. Каралюсь ___________ ____________
Постанова складена у повному обсязі 24 травня 2013 року