28 травня 2013 року Справа № 120248/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни,
28 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати дії управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області (далі - УПФ України в Виноградівському районі) щодо перерахунку її пенсії протиправними та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 17 травня 2011 року по 17 листопада 2011 року.
Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 грудня 2011 року, прийнятою у порядку скороченого провадження, вказаний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність УПФ України в Виноградівському районі щодо не нарахування та невиплати позивачці передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії та зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити їй таке підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 28 травня 2011 року по 23 липня 2011 року з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вже проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі УПФ України в Виноградівському районі просить зазначену постанову скасувати і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог позивачки в повному обсязі, посилаючись на те, що вищезгадана постанова в частині задоволення позовних вимог не відповідає вимогам чинного законодавства і є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що законодавство України не містить жодного нормативного акту, прийнятого на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення розміру пенсій дітей війни на 30 % мінімальної пенсії за віком та не врегульовує питання про те, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Просить врахувати, що встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, а також видаткові можливості основного фінансового документу держави і Пенсійного фонду України.
З урахуванням вимог ч. 8 ст. 183-2 та п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Безспірно встановлено, що позивачка є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення виплачуваної їй відповідачем пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який б визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку апеляційного суду, не слід брати до уваги при вирішенні спору, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації конституційних гарантій та права на отримання підвищення до пенсії дітям війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до пункту 7 частини 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Кабінетом Міністрів України на виконання пункту 7 частини 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог позивачки за період з 28 травня 2011 року по 22 липня 2011 року, а не по 23 липня 2011 року, як це помилково зазначає суд першої інстанції.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачки здійснює Пенсійний фонд України в особі управління в Виноградівському районі Закарпатської області, відповідний обов'язок правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачці у передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі апеляційний суд не вбачає.
Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування встановленого дітям війни підвищення до пенсії, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність оскаржуваного рішення не впливають та висновків суду не спростовують.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору у частині задоволення вимог позивачки судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується виходячи з положень ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області задовольнити частково.
Постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 грудня 2011 року у справі № 2а-4894/11 у частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 скасувати і прийняти нову, якою вимоги позивачки задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 28 травня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області здійснити нарахування та виплату позивачці ОСОБА_1 передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, обчисленої виходячи з вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 28 травня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням проведених у цей час виплат.
Присудити з Державного бюджету України на користь позивачки ОСОБА_1 1 (одну) грн. 70 коп. судового збору.
В іншій частині постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 грудня 2011 року залишити без змін.
Відповідно до вимог ч.10 ст. 183-2 КАС України постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Я.С.Попко
В.В.Клюба