28 травня 2013 року Справа № 109993/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 29 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,
24 червня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області (далі - управління праці Горохівської РДА) здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 29 липня 2011 року, прийнятою у поряду скороченого провадження, вказаний позов задоволено, визнано протиправними дії управління праці Горохівської РДА щодо не нарахування та невиплати позивачці щорічної разової допомоги до 5 травня в належному розмірі та зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на її користь недоплачену щорічну разову допомогу до 5 травня в розмірі 2172 грн. При цьому вирішено, що постанова підлягає негайному виконанню.
У поданій апеляційній скарзі управління праці Горохівської РДА просить зазначену постанову скасувати, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неврахування істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що воно належним чином і відповідно до вимог Закону України про Державний бюджет України на 2011 рік та постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року виконало свій обов'язок перед ОСОБА_1 з виплати їй щорічної разової грошової допомоги, як учаснику війни, у розмірі 120,00 грн. Просить врахувати, що воно не є головним розпорядником коштів для виплати спірної допомоги і що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування.
З урахуванням вимог ч. 8 ст. 183-2 та п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Встановлено, що позивачка має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 02.04.2008 року та відповідно до вимог ч.5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Закон № 3551-XII) щорічно до 5 травня має право на одержання грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, обов'язок щодо виплати якої, за правилами ст. 171 цього ж Закону, покладено на органи праці та соціального захисту населення.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» частину 5 статті 14 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 такі положення визнані неконституційними.
Отже, з 22 травня 2008 року відновлено дію частини 5 статті 14 Закону № 3551-XII, відповідно до якої розмір грошової допомоги учасникам війни має становити три мінімальні пенсії за віком.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У 2011 році Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не зупинявся та не змінювався, тому позивачка має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності до ст. 14 цього Закону.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору щодо виплати допомоги до 5 травня у 2011 році необхідно керуватися Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постановою КМУ.
Таким чином, виплата щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік для учасників війни повинна становити три мінімальні пенсії за віком з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що правильно встановлено судом першої інстанції.
Однак, апеляційний суд не погоджується з висновком суду про необхідність стягнення з відповідача конкретного розміру спірної допомоги, що підлягає виплаті позивачці.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачці сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Відповідно до ст. 201 КАС України підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу, однак при цьому помилково визначив конкретний розмір недоплаченої позивачці разової грошової допомоги, що є підставою для зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області задовольнити частково.
Постанову Горохівського районного суду Волинської області від 29 липня 2011 року у справі № 2а-3247/11 у частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 змінити, виклавши резолютивну частину судового рішення у такій редакції.
Визнати неправомірними дії управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області щодо не нарахування та невиплати позивачці ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, обчислених виходячи з вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської районної державної адміністрації Волинської області нарахувати та виплатити позивачці ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, обчислених виходячи з вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до вимог ч.10 ст. 183-2 КАС України постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Я.С.Попко
В.В.Клюба