83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
18.12.06 р. Справа № 44/371пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Остапенко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою Державної податкової інспекції в місті Сніжному (представники Сафонова Т.Г., довіреність від 05.09.06 року, та Дробот О.А., довіреність від 08.11.06 року) до акціонерного банку «Ікар-Банк» (представники Корінєва О.Б., довіреність 60 від 18.09.06 року, та Круть Є.Ю., довіреність 41 від 02.06.06 року) та до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Інагро» (представник до судового засідання не з'явився), про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса Соловйова О.М. від 27.09.05 року № 3379 та від 03.11.05 року № 3862 такими, що не підлягають виконанню, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби в Донецькій області (представник до судового засідання не з'явився) та фізичної особи Якубенка Руслана Володимировича (представляє інтереси особисто, паспорт ВВ 744835), -
Державна податкова інспекція в місті Сніжному (далі - Інспекція) звернулася до суду з позовом до акціонерного банку «Ікар-Банк» (далі - Банк) про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса Соловйова О.М. від 27.09.05 року № 3379 та від 03.11.05 року № 3862 (далі - Написи) такими, що не підлягають виконанню. Позовні вимоги Інспекції ґрунтувалися на нормах статті 64 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема протиправності дій державного виконавця державної виконавчої служби в місті Сніжне (далі - Служба), який незаконно не зупинив примусове стягнення коштів на підставі Написів з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Інагро» (далі - Компанія), не зважаючи на те, що відносно Компанії господарським судом Донецької області порушено справу про банкрутство № 5/43Б. Позивач посилається також і на невідповідність Написів приписам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки реалізація майна Компанії має провадитись не в процедурі виконавчого провадження, а в процесі банкрутства.
Представники позивачів в судових засіданнях підтримали позовні вимоги та висунули клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Представник відповідача Банку заперечив проти позову, зазначивши, що відсутні передбачені законом підстави для визнання Написів такими, що не підлягають виконанню. Банк клопотав перед судом про зупинення провадження у справі № 44/371пн до розгляду судом адміністративної позовної заяви Банку до Служби щодо оспорювання дій державного виконавця стосовно оцінки та реалізації арештованого майна Компанії.
Суд з власної ініціативи в порядку статті 24 ГПК України залучив до участі у справі іншого відповідача Компанію, яка, згідно Написів, є боржником у виконавчому провадженні щодо стягнення з Компанії на користь Банку суми грошових коштів шляхом звернення стягнення на заставлене майно Компанії. Представник відповідача Компанії до судового засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, наразі надав відзив, згідно якого відповідач вважає, що позовні вимоги не звернені до Компанії.
За клопотанням Банку судом залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби в Донецькій області (далі - Відділ), втім представник Відділу жодного разу до судового засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, відзиву та витребуваних документів - не надав.
В порядку статті 27 ГПК України суд з власної ініціативи залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору громадянина Якубенка Руслана Володимировича (далі - Громадянин), який, згідно змісту рішення Сніжнянського міського суду від 22.11.06 року у справі № 2-3189/06 придбав майно Компанії, продане Службою в процесі примусового виконання Написів.
Суду не надано деяких з витребуваних у сторін та інших осіб документів, наразі суд вважає за можливе розглянути справу за наявними документами, оскільки наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності дають змогу надати належну юридичну кваліфікацію правовідносинам, що склалися у справі.
Вислухавши в судовому засіданні представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Інспекції не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відділом 07.11.05 року та 29.09.05 року прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі Написів про стягнення з Компанії на користь Банку грошових сум шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
07.09.06 року виконавчі провадження про примусове виконання Написів передані від Відділу до Служби в порядку статей 8 та 201 Закону України «Про виконавче провадження», здійснювались певні виконавчі дії.
Водночас, посилання позивачем на приписи пункту 6 статті 64 Закону України «Про виконавче провадження», що вимагає зупинення виконавчого провадження у разі оголошення процедури банкрутство Компанії - є безпідставним, оскільки суду не надано доказів оспорювання Інспекцією бездіяльності державного виконавця в порядку передбаченому статтею 85 Закону України «Про виконавче провадження» (скарга на бездіяльність державного виконавця), або наявності рішення суду про визнання цієї бездіяльності неправомірною.
До того ж, зупинення або незупинення державним виконавцем Відділу або Служби виконавчого провадження жодним чином не стосуються чинності або нечинності Написів, як виконавчих документів.
Посилання позивача на приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як на підстави позовних вимог, також є неправомірними, оскільки зазначений закон не містить підстав для визнання Написів такими, що не підлягають виконанню або не мають сили виконавчого документу.
За загальними правилами господарського процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується в першу чергу позивача, який має обґрунтувати з правової точки зору підстави власного позову. Наразі, Інспекцією не наведено суду жодної норми права, яка була би підставою для визнання Написів такими, що не підлягають виконанню.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.04 року у справі № 1/10-2004 визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Однак, Інспекція також не довела суду наявності правового інтересу до поточної справи, оскільки за змістом ухвали господарського суду Донецької області від 07.03.06 року у справі № 5/43Б, справу про банкрутство Компанії порушено за заявою іншого державного органу - Торезької об'єднаної державної податкової інспекції, натомість Інспекція не довела суду наявності прав на представництво в суді інтересів цього державного органу.
З врахуванням вказаного, оскільки у справі № 44/371пн відсутні правові підстави обґрунтування позовних вимог та відсутній правовий інтерес позивачів, то у задоволенні вимог Інспекції слід відмовити.
Клопотання Банку про зупинення провадження у справі - не підлягає задоволенню, оскільки наявність адміністративного спору про правомірність дій Служби щодо реалізації майна Компанії не пов'язана з предметом поточного спору.
Відповідно до статті 49 ГПК України, питання про розподілення судових витрат не вирішується судом, оскільки позивач звільнених від сплати державного мита.
На підставі статей 8, 201, 85 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.1, 12, 22, 24, 27, 33, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову Державної податкової інспекції в місті Сніжному до акціонерного банку «Ікар-Банк» та до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Інагро» про визнання виконавчих написів приватного нотаріуса Соловйова О.М. від 27.09.05 року № 3379 та від 03.11.05 року № 3862 такими, що не підлягають виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 6 примірниках:
1 - позивачу
2, 3 - третім особам
4, 5 - відповідачам
6 - господарському суду Донецької області