Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 травня 2013 р. Справа № 805/3716/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про скасування вимоги № 306 від 06.03.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про скасування вимоги № 306 від 06.03.2013 року, зобов'язання зупинити нарахування єдиного соціального внеску, як особі, яка знаходиться на пенсії за віком та яка є фізичною особою - підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 06.03.2013 року відповідачем була винесена вимога про сплату суми боргу по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у розмірі 4174,41 грн. Позивач вважає, що дії відповідача є незаконними.
Також позивач вказує на те, що з 07.03.2011 року він знаходиться на пенсії за віком згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На теперішній час позивач здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування.
На підставі вищезазначеного, позивач просив суд скасувати вимогу № 306 від 06.03.2013 року, зобов'язати зупинити нарахування єдиного соціального внеску, як особі, яка знаходиться на пенсії за віком та яка є фізичною особою - підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування.
Позивач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від позивача надійшла заява, згідно якої він просив розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заперечення, згідно яких заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі та зазначив, що у випадку призначення суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі пенсії або соціальної допомоги на підставі інших законодавчих актів, він не звільняється від обов'язку нараховувати та сплачувати єдиний соціальний внесок. Позивачу було призначено пенсію у відповідності до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, тобто станом на 07.02.2013 року він є платником єдиного внеску. Позивачем було подано звітність, в якій самостійно зазначено нараховані суми єдиного внеску за 2012 рік.
З урахуванням положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець 12.10.1994 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців НОМЕР_2.
06.03.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області було сформовано вимогу про сплату боргу № Ф 306, згідно якої станом на 28.02.2013 року заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 4174,41 грн.
При прийнятті рішення по даній справі суд виходить з наступних мотивів та керується наступними положеннями законодавства.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VІ (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 4. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI від 07.07.2011 року, яким ст. 4 Закону № 2464 було доповнено ч. 4 такого змісту: «Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що фізичні особи - підприємці, які є пенсіонерами за віком та які обрали спрощену систему оподаткування, до яких з урахуванням встановлених судом обставин відноситься і позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звільняються від сплати за себе єдиного внеску.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) встановлені види державних пенсій, а саме за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VІ (далі - Закону № 1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Види державних пенсій, які призначаються за Законом № 1788, визначені ст.2 цього Закону.
Положення п."а" ч.1 ст.2 Закону №1788 свідчать про те, що трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.
Системний аналіз положень ст.ст.12-18 Закону №1788 свідчить, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком, (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком, (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).
Аналізуючи Закон № 1058, який встановлює загальні види пенсійних виплат, Закон № 1788, яким призначаються державні пенсії, суд приходить до висновку, що законодавство встановлює пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи - це характерні ознаки пенсії за віком, однак умови призначення пенсій є різними, тоді як такий вид пенсії, як пенсія за віком є єдиним.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 призначений такий вид пенсії як «пенсія за віком», незважаючи на пільговий характер умов її призначення, отже він є «пенсіонером за віком» і відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 підлягає звільненню від слати єдиного внеску.
У зв'язку з цим, дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області щодо нарахування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4174,41 грн. є неправомірними, оскільки позивач є пенсіонером за віком та добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не приймає. Виходячи з наведеного, оскаржувана вимога про сплату боргу № Ф - 306 від 06.03.2013 року підлягає скасуванню, оскільки покладає на позивача зобов'язання, від виконання яких останній звільнений на підставі ч. 4 ст. 4 Закону № 2464.
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позовні фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області в частині скасування вимоги № 306 від 06.03.2013 року підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання зупинити нарахування єдиного соціального внеску, як особі, яка знаходиться на пенсії за віком та яка є фізичною особою - підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, суд вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки це є правовим наслідком скасування вимоги № 306 від 06.03.2013 року.
Скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про сплату боргу № 306 від 06.03.2013 року є достатнім та повним захистом прав та інтересів позивача. Також звернення позивача з даними позовними вимогами є передчасним. Тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про скасування вимоги № 306 від 06.03.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії в частині скасування вимоги № 306 від 06.03.2013 року, в іншій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст.ст.87, 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про скасування вимоги № 306 від 06.03.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про сплату боргу від 06.03.2013 року № 306.
В інший частині позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 57,35 грн. (п'ятдесят сім грн. 35 коп.).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя Загацька Т. В.