07.11.06 р. Справа № 26/282а
Постановлена у нарадчий кімнаті 07 листопада 2006 р. о 14 год. 50 хв.
Господарський суд Донецької області у складі судді Наумової К.Г.
При секретарі судового засідання - Митрофановій А.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу № 26/282а
за позовом Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська» (м. Родинське)
до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Красноармійськ)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр (м. Донецьк)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
від 11.08.2006 р. № 0000382340/2
Державне підприємство “Вугільна компанія “Краснолиманська» (м. Родинське) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Красноармійськ), далі за текстом “ДПІ», про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ від 11.08.2006 р. № 0000382340/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі збору з геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок коштів державного бюджету у сумі 130817 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 45648 грн., у загальній сумі 176465 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.
ДПІ визначила позивачеві податкове зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи посилаючись на те, що підприємство не нараховувало та не сплачувало даний збір за геологорозвідувальні роботи за видобуток корисних копалини, що супутньо залягають з кам'яним вугіллям - метан, германій, що використовуються у технологічному процесі.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р. № 432 “Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр» для позивача газ метан та германій не є корисними копалинами у розумінні даної постанови, оскільки видобуток цих корисних копалин є змушеним , промислове використання їх є технологічно неможливим та .економічно недоцільним. Проведення попередньої примусової дегазації помилково прийнято за видобуток супутніх корисних копалин. Германій є органічною складовою частиною вугілля, підприємство не вилучає германій а ні в процесі збагачення вугілля, а ні на коксохімічних комбінатах..
Відповідно до «Гірського закону», видобуток корисних копалин здійснюється на підставі гірських відводів. Гірські відводи на видобуток метану та германія у позивача відсутні.
Між даними сторонами вже був аналогічний спір, який вирішено на користь позивача.
Спеціальний контролюючий орган дегазацію виробок та наявність органічній складовій вугілля - германію не визначає як видобуток, що є підставою для визнання нарахування збору необґрунтованим.
ДПІ проти позову заперечує, посилаючись на наступне.
Позивач є платником збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Стягнення збору регламентується Порядком встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 р. № 115 та Інструкцією “Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету» яку затверджено наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 р. N 105/309 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 липня 1999 р. за N 474/3767, Відповідно до п. 6 Порядку та п. 5.5. Інструкції, якщо надрокористувачі видобувають більш одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисних копалин у повному обсязі, а за супутньо залягаючи корисні копалини із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2. Метан та германій визначені як супутні корисні копалини в умовах дозволу на користування надрами від 19.12.2003 р. № 3317, виданого на експлуатацію шахтного поля. Спеціальним дозволом запаси германію та метану віднесені до балансових запасів. Згідно із Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р. № 432, балансові - запаси, які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути і використати при сучасній техніці та технології видобутку і переробки мінеральної сировини, що забезпечують дотримання вимог раціонального, комплексного використання корисних копалин і охорони природи, тобто витяг оцінених балансових запасів метану та германію апріорі є економічно доцільним.
Супутні корисні копалини позивача мають промислове значення. Оскільки входять до державного балансу запасів корисних копалин. Супутні корисні копалини підприємства, що втратили промислове значення, чи втрачені у процесі видобування, повинні бути списані з обліку підприємства у встановленому порядку.
Відповідно до наведеної інструкції, обсяги погашених балансових та позабалансових запасів корисних копалин визначаються за даними статистичної звітності, підтвердженої обліковими матеріалами геологомаркшейдерської документації. Відповідними формами статистичної звітності є форми 5-гр, 6-гр. Позивач веде звітність по обсягах погашених і видобутих корисних копалин по зазначеним формам, однак у розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи не обчислює збір за видобуток супутніх корисних копалин. Таким чином, під час перевірки виявлено невідповідність даних, заявлених у розрахунках збору з даними форм державної статистичної звітності. Зазначені корисні копалини є корисними копалинами загальнодержавного значення.
Метан вугільних родовищ викидається частково у повітря, а частково використовується для власних потреб у котельній промплощадки. Вилучення германію з видобутого вугілля можливо на спеціальному устаткуванні коксохімічного виробництва. Процес видалення метану з вуглепородного масиву та відводу його по спеціальним трубопроводам на поверхню підпадає під поняття видобутку корисних копалин - процеси вилучення твердих, рідких та газоподібних корисних копалин з надр землі за допомогою технічних засобів. Яке наведено у Гірничній енциклопедії під редакцією Є.А. Козловського. Фінансові санкції застосовані до позивача відповідно до вимог п.п. 17.13 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Ухвалою від 12.10.2006 р. було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з боку відповідача, Донецьку територіальну інспекцію державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр (м. Донецьк).
Листом від 20.10.2006 р. третя особа повідомила, що позиція інспекції по даному спору викладена у акті перевірки від 06.04.2006 р., направити представника для участі у судових засіданнях не має можливості.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін суд
Позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію видано виконкомом Красноармійської міської ради 23.11.2001 р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04052933Ю010285.
ДПІ здійснила планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача за наслідками якої складено Акт “Про результати планової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного та іншого законодавства Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська» Код ЄДРПОУ 31599557 за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 » від 21.04.2006 р. № 25/23-0-31599557».
Правомірність проведення перевірки позивачем визнається.
Перевірка правильності обчислення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету проведена спільно з Донецькою територіальною інспекцією державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр (м. Донецьк), що відображено на сторінці 63 акту перевірки.
Донецькою територіальною інспекцією державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр (м. Донецьк) складено акт перевірки користувача надр від 5,6.04.06 р.
У даному акті відображено, що нарахування платежів за геологорозвідувальні роботи здійснюється без застосування підвищувального коефіцієнту до нормативу за погашені запаси вугілля, що суперечить п. 5.5 Інструкції .
Також в даному акті зазначено, що на балансі підприємства крім основної корисної копалини - вугілля, знаходяться супутні корисні копалини германій та метан. Запаси цих корисних копалин погашаються пропорційно погашенню запасів вугілля. Газ метан поступає на поверхню в ході роботи систем вентиляції та випереджальної примусової дегазації. Остання передбачає відкачку вакуумними насосами по трубопроводам газоповітряної суміші зі свердловин, які проходяться з вентиляційних штреків. Частина суміші використовується для роботи котельних.
Германій, який міститься у вугіллі у розсіяному вигляді, під час збагачення вугілля та його наступної переробки на коксохімзаводах не вилучається.
В акті перевірки ДПІ зазначено, що у порушення п. 6 Порядку та п. 5.5. Інструкції позивач не обчислював та не сплачував збір за геологорозвідувальні роботи за супутньо залягаючи з кам'яним вугіллям корисні копалини - метан, германій. Висновки ДПІ відображені на сторінках 63-67 акту перевірки.
ДПІ, на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 11.08.2006 р. № 0000382340/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі збору з геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок коштів державного бюджету у сумі 130817 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 45648 грн., у загальній сумі 176465 грн. на підставі п. б) п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 р. № 115 та п. 5.5 ст. 5 Інструкції про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та застосувала фінансові санкції відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»
Згідно ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування» збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету відноситься до загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів).
Ст. 33 Кодексу України “Про надра» встановлено, що відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах і повністю надходять до державного бюджету та спрямовуються на розвиток мінерально-сировинної бази. Порядок встановлення нормативів відрахувань за виконані геологорозвідувальні роботи та їх справляння визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України прийняв Постанови від 29 січня 1999 р. N 115 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння» та від 5 травня 1997 р. N 432 “Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр».
П 6. Постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 р. N 115 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння» визначено, що у разі якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючи корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2.
П. 6. Інструкції “Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету» яку затверджено наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 р. N 105/309 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 липня 1999 р. за N 474/3767, далі за текстом “Інструкція», також передбачено, що у разі якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючі корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2.
Наведеними Порядком та Інструкцією не визначено що вважається супутньо залягаючими корисними копалинами.
Зазначені поняття наведені у Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 432 “Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр», далі за текстом “Класифікація».
Зокрема п. 2 Класифікації визначені наступні поняття.
Корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод і газів, на дні водоймищ, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, придатні для промислового використання;
корисний компонент - складова частина корисної копалини, вилучення якої з метою промислового використання технологічно можливе і економічно доцільне. За наявності двох або більше корисних компонентів корисна копалина є комплексною. Родовище комплексної корисної копалини або двох чи більше однокомпонентних корисних копалин визначається як комплексне;
основні корисні копалини і компоненти - корисні копалини і компоненти, що визначають промислове значення родовища, напрям його промислового використання і назву;
супутні корисні копалини і компоненти - корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини.
спільно залягаючи корисні копалини е - корисні копалини, що утворюють в розкривних і вмісних породах самостійні поклади, селективний видобуток і вилучення яких технологічно можливі та економічно доцільні у процесі видобутку основних корисних копалин.
З наведеного, а також з системного огляду чинного законодавства вбачається, що поняття супутньо залягаючих корисних копалин не наведено у жодному нормативному акті..
Для віднесення корисних копалин до супутніх корисних копалин необхідно настання двох умов: ці копалини можуть бути вилучені і промислово використані, а вилучення та промислове використання є технологічно можливим та економічно доцільним у процесі переробки основної мінеральної сировини.
З акту перевірки ДПІ вбачається, що основним видом діяльності позивача є видобуток вугілля підземним способом.
З акту Донецької територіальної інспекції державного геологічного контролю вбачається, що вилучення германію та метану є технологічно вимушеним, технології вилучення германія з вугілля на даному підприємстві взагалі не існує, а метан вилучається з метою забезпечення безпеки у процесі видобутку вугілля.
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.06.2003 р. по справі № 34/47а за позовом Державного підприємства Вугільна компанія “Краснолиманська» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 76-2340 від 09.12.2002 р. та № 76-2340,1 від 04.01.2003 р. на підставі експертних висновків встановлено, що дегазація вуглепородного масиву (технологічний процес по штучному вилученню метану із вуглепородного масиву) є складовою частиною технологічного процесу вуглевидобування, тобто не може вважатися видобутком корисних копалин, германій неможливо віднести до супутньо залягаючи корисних копалин оскільки германій входить до складу органічної частини вугілля та технології вилучення германію при збагаченні рядового вугілля не існує, тобто вилучення метану та германію є технологічно вимушеним на даній шахті.
Дане рішення залишено без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2003 р., тобто набрало законної сили.
Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що видобуток германію та метану є технологічно вимушеним. Технології вилучення германія у процесі переробки основної мінеральної сировини - вугілля на даному підприємстві взагалі не існує, а метан вилучається з метою забезпечення безпеки у процесі видобутку вугілля. За таких обставин, вилучення метану та германія не може вважатися економічно доцільним, а вилучення германію технологічно не можливо.
Часткове використання метану у власній господарській діяльності не свідчить про економічну доцільність його видобутку у зв'язку з тим, що видобуток вугілля взагалі є збитковим, а часткове використання газу метан здійснюється з метою зменшення шкідливого впливу на природне середовище оскільки основна частина газу виводиться на поверхню, тобто у повітря.
З наведеного вище вбачається, що метан та германій також не можна віднести до спільно залягаючих корисних копалин.
За таких обставин метан та германій не можуть вважатися супутньо залягаючи ми корисними копалинами, тобто відсутній факт видобутку позивачем германію та газу метану, як супутніх корисних копалин.
Відповідно до ст.. 71 КАС України, обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Податковим органом під час розгляду справи, не доведено, що вилучення германію є технологічно можливим, а вилучення та промислове використання германію та метану є економічно доцільним у процесі переробки основної мінеральної сировини.
Як зазначалось, визначення порядку справляння збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. Оскільки Порядком встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння не визначені основні поняття необхідні для правильного визначення розміру та порядку справляння збору, зазначений порядок можливо застосовувати лише у сукупності з Класифікацією. Обидва нормативних акта прийняті повноважним органом та мають однакову юридичну силу.
ДПІ також послалося на те, що відповідно до спеціального дозволу позивача на користування надрами, корисні копалини - германій та метан віднесено до балансових запасів, тому їх видобуток є апріорі економічно доцільним.
Цей довід не приймається судом до уваги з огляду на наступне.
П. 3 Класифікації, на яку посилається ДПІ визначено, що балансові - запаси, які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути і використати;
Зі Спеціального дозволу на користування надрами реєстраційний № 3317 від 19.12.2003 р., що виданий позивачеві Міністерством екології та природних ресурсів, вбачається, що запаси оцінені ДКЗ СРСР, протоколи від 24.11.62 р. № 3836, від 17.12.80 р. № 8659, від 26.01.66 р. № 4784, ТЕР ВО “Укрвуглегеологія» протокол від 29.06.89 № 1339, тобто оцінка запасів здійснювалася у минулому та на той момент можливо видобуток цих копалин був економічно доцільним.
Відповідно до ст.. 16, 19 Кодексу України “Про надра», надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр, спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами, тобто ліцензія це документ який надає право на видобуток корисних копалин.
Здійснення видобутку вугілля окремо від германію та метану неможливо. Ліцензія надає позивачу лише право здійснювати видобуток вугілля разом з даними корисними копалинами.
Відповідно до ст.. 44 Кодексу України “Про надра», спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр ведеться Державний баланс запасів корисних копалин, який містить відомості про кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалин щодо родовищ, які мають промислове значення, їх розміщення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копалин.
У Класифікації наведено декілька видів класифікації корисних копалин., зокрема п. 3 визначений поділ запасів корисних копалин за промисловим значенням. Запаси поділяються на три групи:
балансові - запаси, які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути і використати;
умовно балансові - запаси, ефективність видобутку і використання яких на момент оцінки не може бути однозначно визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки;
позабалансові - запаси, видобуток і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільними, але в майбутньому вони можуть стати об'єктом промислового значення.
Запасами корисних копалин і компонентів (загальні запаси корисних копалин і компонентів) вважаються обсяги корисних копалин і компонентів, виявлені та підраховані на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих (ідентифікованих) родовищ корисних копалин.
Тобто у даному пункті, мова йдеться лише про вид класифікації запасів корисних копалин, а не про класифікацію самих корисних копалин.
Класифікація запасів корисних копалин, резервів та родовищ корисних копалин, тощо, наведена з метою ведення Державного балансу запасів корисних копалин та здійснення обліку корисних копалин.
Відповідно до п. 11 Класифікації, у Державному балансі запасів корисних копалин обліковуються запаси всіх корисних копалин, а також перспективні ресурси нафти і газу.
Відповідно до п.п. 4.4.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
З наведеного вбачається, що дані норми дають неоднозначне трактування обов'язків платника податків щодо нарахування та сплати збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок коштів державного бюджету, у зв'язку з цим, рішення повинно прийматися на користь платника податку.
Відповідно до ст.. 3. КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин, податкове повідомлення-рішення від 11.08.2006 р. № 0000382340/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок коштів державного бюджету у сумі 130817 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 45648 грн., у загальній сумі 176465 грн., не може вважатися обґрунтованим та підлягає визнанню недійсним, відповідно позовні вимоги про визнання його недійсним підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства судові витрати складаються з судового збору, а також витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 15.09.2006 р. № 749/2.
Враховуючи наведене, витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.
З огляду на зазначене, та, керуючись Кодексом України “Про надра», Водним кодексом України, Законом України “Про систему оподаткування», п.п. 4.4.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Постановами Кабінету Міністрів України прийняв від 29 січня 1999 р. N 115 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння», від 5 травня 1997 р. N 432 “Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр», Інструкцією “Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету» яку затверджено наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 р. N 105/309 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 липня 1999 р. за N 474/3767,
ст. ст. 2, 7 -12, 69-86, 94, 122-163, 254, та прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Красноармійськ) від 11.08.2006 р. № 0000382340/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі збору з геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок коштів державного бюджету у сумі 130817 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 45648 грн., у загальній сумі 176465 грн.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська» (м. Родинське) витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Заява та скарга подається на ім'я Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області.
Постанову підписано 13 листопада 2006 р.
Суддя Наумова К Г.