"23" травня 2013 р.Справа № 916/298/13-г
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ярош А.І.,
Суддів: Журавльова О.О., Лисенко В.А.,
(склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду №346/1 від 22.05.2013 р.)
при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Філіпенко Н.О., за довіреністю;
від відповідача: Гордієнко М.В., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця"
на рішення господарського суду Одеської області від 04 квітня 2013 року
по справі № 916/298/13-г
за позовом Приватного акціонерного товариства „Виробниче об'єднання „Облпаливо"
до Державного підприємства „Одеська залізниця"
про стягнення 15 768,60 грн.,
Приватне акціонерне товариство „Виробниче об'єднання „Облпаливо" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Одеська залізниця" 15 512,45 грн. вартості недостачі вантажу (згідно уточнень позовних вимог від 03.04.2013 року)
Рішенням господарського суду Одеської області від 04 квітня 2013 року у справі №916/298/13-г (суддя Погребна К.Ф.) позов задоволено частково, стягнуто з Одеської залізниці на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо" збитки у розмірі 12 366 грн. 40 коп. та 1720 грн. 50коп. судового збору. В решті позову відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що встановлені обставини справи є підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу згідно комерційного акту АА №022986/901 від 16.11.2012р. на перевізника і звільнення від відповідальності перевізника за недостачу вугілля згідно комерційного акту БК №391819/83 від 17.11.2012 р.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Державне підприємство „Одеська залізниця, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, зокрема, ст.32, 111 Статуту залізниць України, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування рішення суду, з огляду на таке.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, що 20 липня 2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Соларус" (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Виробниче об'єднання" "ОБЛПАЛИВО" (Покупець) був укладений Договір поставки твердого палива № 9, згідно умов якого Постачальник зобов'язався передати Товар у власність Покупцю, а Покупець - прийняти та оплатити вугільну продукцію в кількості та асортименті, відповідно до Специфікацій, в строки та на умовах, встановлених даним Договором.
Відповідно до умов Договору поставка Продукції здійснюється залізничним транспортом у відкритих на піввагонах, вантажною швидкістю на умовах FCA - франко- перевізник, згідно "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 р.
На виконання даного Договору на адресу ПРАТ "ВО "Облпаливо" вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Тандем 2006" зі станції відправлення Воскресенская відпустив вугілля марки АМ (13-25) у вагоні №66939737 по залізничній накладній № 48815534 в об'ємі 70000кг; у вагоні № 66240656 по залізничній накладній № 48945315 в об'ємі 69000кг,
При контрольному зважуванні на станції призначення Котовськ Одеської залізниці у вагоні № 66939737 виявилося недостача масою 4000 кг, у зв'язку з чим складено комерційний акт серії БК№391819/83 від 17.11.2012 р.
Відповідно до зазначеного комерційного акту у вагоні № 66939737 виявлено вантаж навантажений навалом нижче бортів 30-35см. Вантаж марковано вапном, течі вантажу не має. Вагон технічно справний.
15 листопада 2012 р. на станції Знам'янка складений акт про технічний стан вагона (контейнера) № 775, згідно з яким вагон технічно справний, маються нещільне прилягання кришок 2,3,6,7 люків, праворуч за ходом потягу є зазор між кришками люків та поперечними балками шириною 50мм, довжиною на всю довжину кришок люків. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник несправність бачити міг, однак заходів до усунення не здійснив.
При контрольному зважуванні у вагоні № 66240656 виявилося недостача масою 11600 кг, у зв'язку з чим складено комерційний акт серії АА№022986/901 від 16.11.2012р.
Згідно накладної № 48945315 вантажовідправником вантаж навантажено навалом нижче рівня бортів у вологому стані, марковано розчином з вапна.
Відповідно до зазначеного комерційного акту у вагоні № 66240656 виявлено вантаж навантажений навалом нижче бортів 300мм. На поверхні вантажу є воронкоподібні заглиблення праворуч за ходом поїзду над 2-3 люками довжиною 2000мм, шириною 1000мм, глибиною 300мм, над 5-6-7 люками довжиною 3500мм, шириною 1500мм, глибиною 1000мм. Просипання вантажу відсутнє. Є старі сліди просипання вантажу. Щілини між кришками люків та поперечними балками, 2,3,6,7 люків праворуч за ходом, шириною 50мм, довжиною на довжину кришок люків, закладені дошками і паклею. Каток не застосовувався. Вантаж маркований вапном, в місцях заглиблень захисне маркування відсутнє. В вагоні двері та інші люка щільно закриті. Зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститися міг.
Вантажоодержувач звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченого під час перевезення вугілля у розмірі 15 512,45 грн. (згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, вартість недостачі вантажу, з урахуванням норми недостачі 2% маси нетто вугілля, становить: у вагоні №66939737 - 3146,05 грн. з ПДВ, у вагоні №66240656 - 12366,40 грн. з ПДВ.)
В силу вимог ч.3 ст. 909 ЦК України, ч.2 ст. 307 ГК України, ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ТОВ „Тандем 2006" (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ПрАТ "Виробниче об'єднання" "ОБЛПАЛИВО".
Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагони №66939737 та №66240656 здійснювалося відправником, який за приписами ч.3 ст. 308 ГК України, ч.1 ст. 918 ЦК України, ст. 31 Статуту залізниць України зобов'язаний визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні.
Пунктом 3.9 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002р. № 04-5/601 (із змінами) передбачено, що відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери. Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).
Згідно з п.3.20 цього ж роз'яснення президії Вищого господарського суду України за змістом ст. 31 Статуту залізниць України та п.п. 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, -усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
Відповідно до ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.
Разом з тим, вимогами абз.2 ч.1 ст. 917 ЦК України передбачено, що відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.
Відповідні відмітки вантажовідправника у залізничній накладній №48815534 свідчать, що у вагон №66939737 вантажовідправником завантажено вугілля у кількості 70 000 кг і завантаження вугілля здійснено вантажовідправником відповідно до пар.3,4,5 р.2 ТУ, п.3,4.1,4.3,7,8 гл.1 дод.14 до СМГС. Вантаж маркований шляхом нанесення вапняного розчину, тара вагону перевірена на вагонних вагах.
Відмітки вантажовідправника у залізничній накладній №48945315 свідчать, що у вагон №66240656 вантажовідправником завантажено вугілля у кількості 69 000 кг і завантаження вугілля здійснено вантажовідправником відповідно до пар.3,4,5 р.2 ТУ, п.3,4.1,4.3,7,8 гл.1 дод.14 до СМГС. Вантаж маркований шляхом нанесення вапняного розчину.
В свою чергу перевізником завантажений відправником вантаж прийнятий до перевезення шляхом візуального огляду, без перевірки маси вантажу і жодних заперечень щодо невідповідності цього завантаження Технічним умовам не висловлено, що відповідає вимогам ст. 24 Статуту залізниць України.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо звільнення перевізника від відповідальності за втрату вантажу у вагоні 66939737, оскільки згідно комерційного акту БК №391819/83 від 17.11.2012 р. у вагоні №66939737 вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, без наявних ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Між тим, судова колегія не погоджується з викладеними у рішенні суду першої інстанції висновками щодо покладення відповідальності за втрату вантажу у вагоні №66240656 на перевізника в повному обсязі.
Як було зазначено вище, під час комісійної перевірки 16 листопада 2012р. на станції Знам'янка Одеської залізниці виявлено недостачу вантажу у вагоні №66240656 в кількості 11600 кг, а також встановлено, що на поверхні вантажу є воронкоподібні заглиблення праворуч за ходом поїзду над 2-3 люками довжиною 2000мм, шириною 1000мм, глибиною 300мм, над 5-6-7 люками довжиною 3500мм, шириною 1500мм, глибиною 1000мм, просипання вантажу відсутнє, є старі сліди просипання вантажу, щілини між кришками люків та поперечними балками, 2,3,6,7 люків праворуч за ходом, шириною 50мм, довжиною на довжину кришок люків, закладені дошками і паклею, каток не застосовувався, вантаж маркований вапном, в місцях заглиблень захисне маркування відсутнє, в вагоні двері та інші люка щільно закриті, про що складений відповідний комерційний акт
Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України комерційними актами та актами загальної форми засвідчуються обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності як залізниці, так і вантажовідправника та вантажоодержувача.
Проаналізувавши ст.31 Статуту залізниць України, текст комерційного акту від 16.11.2012 р.. АА №022986/901, в якому за правилами ст. 129 Статуту залізниць України фіксуються підстави для притягнення до матеріальної відповідальності контрагентів за договором залізничного перевезення та на відомості якого (комерційного акту) не подавалась письмова скарга в порядку п.16 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855 (із змінами), апеляційний господарський суд дійшов висновків про те, що навантаження відправником вантажу в даному випадку здійснювалось у не підготовлений для перевезення вугілля, тобто з ознаками непридатності в комерційному відношенні, вагон, тому в даному випадку вбачається відповідальність вантажовідправника за втрату вантажу.
Разом з тим, ч.1 ст.110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
В ст. 111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Комерційний акт від 16.11.2012 р. АА №022986/901 з даними щодо воронкоподібного поглиблення може підтверджувати те, що недостача у вагоні №66240656 є результатом втрати вантажу під час перевезення. При цьому ДП „Одеська залізниця" не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, що свідчить про втрату вантажу в тому числі з вини перевізника вантажу.
Відтак, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції помилковими та такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права, оскільки наявними матеріалами справи підтверджується обопільна вина у втраті вантажу як перевізника, так і вантажовідправника.
Разом з тим, з огляду на встановлення судом обопільної вини у втраті вантажу та об'єктивну неможливість вирахування точної кількості втраченого товару внаслідок неправомірних дій кожного з відповідачів, перевізник - за втрату частини вантажу в процесі перевезення та вантажовідправник - за навантаження вугілля в комерційно несправний вагон мають нести відповідальність в рівній мірі.
Отже, враховуючи недостачу вантажу, встановлену комерційним актом №022986/901 - 11600 кг, за мінусом 2% природної втрати вантажу - 69000 - 2% = 1380 кг, що складає 10220 кг відповідальної недостачі, а також враховуючи вартість 1 т вугілля - 1210,02 грн., судова колегія вважає, що з перевізника підлягають стягненню кошти в сумі 6183, 20 грн. (12366,40 грн. /2).
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновків про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з перевізника на користь вантажоодержувача 50 відсотків вартості недостачі вантажу в сумі 6183,20 грн.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши правильність та законність рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому підлягає частковому скасуванню.
За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця" - задовольнити частково.
Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 04 квітня 2013 року по справі № 916/298/13-г скасувати частково.
Позов Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця" (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26031100003 в ОФ А.Б."Експрес-Банк", МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо" (Юридична адреса: 65011, м. Одеса, пров. Онилової, 26/28; поштова адреса: 65003, м. Одеса, вул. Черноморского козацтва, 70/1, р/с №26003060306125 в ЮГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" в м. Одеса; МФО 328704 код ЕДРПОУ 30514975) збитки у розмірі 6183,20 коп. та 685,62 грн. судового збору.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо" на користь Державного підприємства „Одеська залізниця" 409,17 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 28.05.13р.
Головуючий суддя Судді А.І. Ярош В.А.Лисенко О.О. Журавльов