Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "27" травня 2013 р. Справа № 906/620/13
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенко О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Бублик А.В. (довіреність №30-юр від 11.04.13.)
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" (м.Київ)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Коростень)
про стягнення 7587,90 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 7587,90 грн., з яких: 6321,64грн. боргу, 759,75грн. пені, 506,51грн. 10% річних.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції.
Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
27 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айленд" (постачальник/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець/відповідач) укладено договір поставки №1626, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у встановлений строк алкогольні та безалкогольні напої (далі-товар) у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар й оплатити його згідно видаткових накладних.
На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару на суму 6321,64грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-2012061080 від 27.06.12 на суму 3932,56грн., №РН-2012061081 від 27.06.12 на суму 2389,08грн. (а.с.9,11).
За п.3.2 договору, товар повинен бути оплачений не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання видаткової накладеної.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару не виконав, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 6321,64грн., що також підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом звірки розрахунків (а.с.13).
23.10.12 позивач надіслав відповідачу претензію № 115 від 11.10.12, в якій вимагав сплатити борг, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення ( а.с. 14).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 6321,64грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.5.1 договору просить стягнути з відповідача 759,75 грн. пені та 506,51грн. 10%річних (а.с.16,17).
За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.1 сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки. В разі прострочення грошового зобов'язання покупець сплачує постачальнику суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми. Покупець сплачує зазначені штрафні санкції за весь період прострочення оплати.
Суд, перевіривши розрахунки пені та 10% річних, вважає їх нарахування правильними та таким, що підлягають задоволенню.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айленд" (02105,м.Київ, Дніпровський район, проспект Ю.Гагаріна,9,кв.24; код 31748637; адреса для листування: 02660, м.Київ, вул.Вільнюська,33) - 6321,64грн. боргу, 759,75грн. пені, 506,51грн. річних, 1720,50грн. витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
2-відповідачу (рек. з повідом.)