м. Чернівці «28» травня 2013р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Струбіцька О. М.
суддів Марчука В.Т., Давнього В.П.
при секретарі Пислар О.Р.
за участю учасників судового провадження:
прокурора Левчука О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22012270000000030 щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Строїнці, Новоселицького району, Чернівецької області, молдаванки, громадянки України, непрацюючої, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України раніше не судима, -
обвинувачена у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України,
Вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 15 березня 2013 року ОСОБА_1 засуджена за ч.2 ст. 191 КК України до 2-х років з позбавленням права обіймати посади пов»язані з здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків строком на 2 роки, за ст. 366 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 3000 грн. з позбавленням права обіймати посади пов»язані з здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права обіймати посади пов»язані з здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків строком на 2 роки.
На підставі ст. 75,76 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2-х років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов»язки.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.
Стягнуто із засудженої ОСОБА_1 витрати на проведення почеркознавчої експертизи в
Справа №11-кп/794/32/13р. Головуючий у І інстанції: Оленчук І.В.
Категорія: ч.2 ст. 191 КК України Доповідач: Струбіцька О.М сумі 1264,38 грн. на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ощадбанк» суму заявленого цивільного позову в розмірі 5748,32 грн.
Згідно вироку суду, підсудна ОСОБА_1 працюючи на посаді керуючої Новоселицьким ТВБВ №066 ВАТ «Ощадбанк», впродовж 2008 року під час проведення ВАТ «Ощадбанк» компенсаційних виплат за знеціненими вкладами Ощадбанку СРСР зверталася до контролера Новоселицького ТВБВ №066 ВАТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 з усною вказівкою щодо оформлення їй заяв на видачу готівки по відповідних вкладниках. Так, обвинувачена пояснювала свою вимогу неможливістю вкладника з»явитися у відділення банку та наявністю між вкладником та ОСОБА_1 родинних або дружніх відносин. ОСОБА_2 погоджувалася та впродовж 2008 року формувала в програмному комплексі АСВО «Вклад» заяви на видачу готівки за компенсаційними рахунками ОСОБА_7., ОСОБА_3, ОСОБА_4 Підготовлені видаткові касові документи ОСОБА_2 передавала ОСОБА_1 після цього із вказаними касовими документами ОСОБА_1 в ці ж дні зверталася до завідуючої операційної частини ОСОБА_5 і з аналогічних причин надавала вказівку на видачу зазначених у касових документах грошових сум. В свою чергу ОСОБА_5 погоджувалася та передавала ОСОБА_1 кошти, а саме: 29.01.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_6 - 198,02 дол. США; 25.06.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_7. - 198,02 дол. США; 07.07.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_3 - 198,02 дол. США; 19.08.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_4 - 1000.00 грн.
Вилучені із каси відділення банку кошти ОСОБА_1 в той же день обертала на свою користь, а у підготовлені контролером ОСОБА_2 касові документи ОСОБА_1 вносила дані ніби-то про отримання цими вкладниками зазначених сум компенсаційних виплат. Після цього, підроблені документи вона повертала ОСОБА_5 про свої незаконні дії щодо вказаних грошових коштів та документів вона ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_5 ні вищевказаних вкладників до відома не ставила.
Крім того, під час незаконного заволодіння грошовими коштами, які належали Новоселицькому ТВБВ №066 ВАТ «Ощадбанку», шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_1 вчинила службове підроблення, а саме впродовж 2008 року з метою заволодіння коштами Новоселицького ТВБВ №066 ВАТ «Ощадбанк» зверталася до контролера Новоселицького ТВБВ №066 ВАТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 та надавала їй вказівку на підготовку та оформлення заяв на видачу готівки за компенсаційними рахунками вкладників даного відділення. ОСОБА_2 погоджувалася та оформила заяв на видачу готівки, а саме: 29.01.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_6 - 198,02 дол. США; 25.06.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_7. - 198,02 дол. США; 07.07.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_3 - 198,02 дол. США; 19.08.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_4 - 1000.00 грн.
Після цього, на підставі вказаних документів ОСОБА_1 отримувала у завідуючої операційної частини ОСОБА_5 зазначені кошти, як такі, що повинна передати зазначеним вкладникам. В подільшому, з метою підтвердження факту отримання вкладниками коштів ОСОБА_1 власноручно вносила в заяви на видачу готівки №117 від 29.01.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_6; №63 від 25.06.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_7.; №97 від 07.07.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_3; №94 від 19.08.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_4 в графі «підпис отримувача» підписи від імені вкладників та в графі «П.І.Б.» рукописні записи прізвищ, імен та по батькові зазначених вкладників. Після цього, підписані документи були повернені ОСОБА_1 в операційну частину відділення.
На вказаний вирок старший прокурор відділу прокуратури області О.С. Левчук подав апеляцію та зміни до неї, в якій просить вирок районного суду скасувати, у зв»язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом додаткового покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої. Ухвалити вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 191 ч.2 КК України у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов»язані з здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків строком на 3 роки. За ст. 366 ч. КК України призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 грн. з позбавленням права обіймати посади пов»язані з здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права обіймати посади пов»язані з здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків строком на 3 роки.
На підставі ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2-х років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов»язки.
При цьому посилається на те, що судом допущено неправильне застосування кримінального закону, а саме, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
При визначенні міри покарання за ст. 191 ч.2 та за ст. 366 ч.1 КК України додаткова міра покарання у виді позбавленням права обіймати посади пов»язані з здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків і за ст. 191 ч.2 і за ст. 366 ч.1 КК України однакова - строком на 2 роки, а тому поглинанню не підлягає.
Крім того, призначене судом за ст. 191 ч.2 та за ст. 366 ч.1 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов»язані з здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків строком на 2 роки є надто м»яким, оскільки ОСОБА_1 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів. Злочин який вона вчинила відноситься до злочинів середньої тяжкості. Також завданим злочином державній установі завдані матеріальні збитки, які на момент постановлення вироку не відшкодовані.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляційні вимоги, пояснення обвинуваченої ОСОБА_1, яка просила апеляцію залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом, підсудна ОСОБА_1 працюючи на посаді керуючої Новоселицьким ТВБВ №066 ВАТ «Ощадбанк», впродовж 2008 року під час проведення ВАТ «Ощадбанк» компенсаційних виплат за знеціненими вкладами Ощадбанку СРСР зверталася до контролера Новоселицького ТВБВ №066 ВАТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 з усною вказівкою щодо оформлення їй заяв на видачу готівки по відповідних вкладниках. Так, обвинувачена пояснювала свою вимогу неможливістю вкладника з»явитися у відділення банку та наявністю між вкладником та ОСОБА_1 родинних або дружніх відносин. ОСОБА_2 погоджувалася та впродовж 2008 року формувала в програмному комплексі АСВО «Вклад» заяви на видачу готівки за компенсаційними рахунками ОСОБА_7., ОСОБА_3, ОСОБА_4 Підготовлені видаткові касові документи ОСОБА_2 передавала ОСОБА_1 після цього із вказаними касовими документами ОСОБА_1 в ці ж дні зверталася до завідуючої операційної частини ОСОБА_5 і з аналогічних причин надавала вказівку на видачу зазначених у касових документах грошових сум. В свою чергу ОСОБА_5 погоджувалася та передавала ОСОБА_1 кошти, а саме: 29.01.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_6 - 198,02 дол. США; 25.06.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_7. - 198,02 дол. США; 07.07.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_3 - 198,02 дол. США; 19.08.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_4 - 1000.00 грн.
Вилучені із каси відділення банку кошти ОСОБА_1 в той же день обертала на свою користь, а у підготовлені контролером ОСОБА_2 касові документи ОСОБА_1 вносила дані ніби-то про отримання цими вкладниками зазначених сум компенсаційних виплат. Після цього, підроблені документи вона повертала ОСОБА_5 про свої незаконні дії щодо вказаних грошових коштів та документів вона ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_5 ні вищевказаних вкладників до відома не ставила.
Крім того, під час незаконного заволодіння грошовими коштами, які належали Новоселицькому ТВБВ №066 ВАТ «Ощадбанку», шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_1 вчинила службове підроблення, а саме впродовж 2008 року з метою заволодіння коштами Новоселицького ТВБВ №066 ВАТ «Ощадбанк» зверталася до контролера Новоселицького ТВБВ №066 ВАТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 та надавала їй вказівку на підготовку та оформлення заяв на видачу готівки за компенсаційними рахунками вкладників даного відділення. ОСОБА_2 погоджувалася та оформила заяв на видачу готівки, а саме: 29.01.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_6 - 198,02 дол. США; 25.06.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_7. - 198,02 дол. США; 07.07.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_3 - 198,02 дол. США; 19.08.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_4 - 1000.00 грн.
Після цього, на підставі вказаних документів ОСОБА_1 отримувала у завідуючої операційної частини ОСОБА_5 зазначені кошти, як такі, що повинна передати зазначеним вкладникам. В подільшому, з метою підтвердження факту отримання вкладниками коштів ОСОБА_1 власноручно вносила в заяви на видачу готівки №117 від 29.01.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_6; №63 від 25.06.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_7.; №97 від 07.07.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_3; №94 від 19.08.2008 року за компенсаційним рахунком ОСОБА_4 в графі «підпис отримувача» підписи від імені вкладників та в графі «П.І.Б.» рукописні записи прізвищ, імен та по батькові зазначених вкладників. Після цього, підписані документи були повернені ОСОБА_1 в операційну частину відділення.
Винність обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів при обставинах, що наведені у вироку підтверджується дослідженими в суді доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.
Оскільки в поданій апеляції прокурор не оспорює обсяг обвинувачення та правильність кваліфікації її дій, колегія суддів керуючись ст.404 КПК України та п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку, не наводить доказів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оспорено в апеляції.
Що стосується міри покарання, то колегія суддів вважає, що вона призначена підсудній з порушенням вимог кримінального закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України 24.10.2003 N 7 »Про практику призначення судами кримінального покарання» встановлений ст. 70 КК України порядок, згідно з яким суд зобов»язаний призначити покарання окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів, стосується як основних, так і додаткових покарань
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України 24.10.2003 N 7»Про практику призначення судами кримінального покарання» суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних. Однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей (санкцій частин статей) КК . Застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд повинен зазначити у вироку, про яке саме покарання йдеться - основне чи додаткове.
Районний суд при призначенні міри покарання ОСОБА_1 застосував ст. 70 КК України, як до основної міри покарання так і до додаткової, при цьому призначивши за ст. 191 ч.2 та за ст. 366 ч. 1 КК України однакову за розміром додаткову міру покарання у виді позбавленням права обіймати посади пов»язані з здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків - строком на два роки.
З огляду на наведене, частково погоджуючись з доводами апеляції прокурора, колегія суддів приходить до висновку про те, що вирок районного суду слід змінити в частині призначення ОСОБА_1 додаткового покарання.
При цьому, колегія суддів враховує, що обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала свою вину та щиро розкаялась у вчиненому, сприяла розкриттю злочину, в силу ст. 89 КК України є особою не судимою, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не обгрунтовують необхідності призначення ОСОБА_1 більшого розміру додаткової міри покарання.
Тому підстав для призначення максимальної міри додаткового покарання передбаченої за ч. 1 ст.366, як того просить прокурор немає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляційну скаргу старшого прокурора відділу прокуратури області Левчука О.С. задовольнити частково, вирок Новоселицького районного суду Чернівецької області від 15 березня 2013 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Вважати засудженою ОСОБА_1:
- за ст. 191 ч.2 КК України до двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов»язані з здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків строком на 2 роки.
- за ст. 366 ч. КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 грн. з позбавленням права обіймати посади пов»язані з здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права обіймати посади пов»язані з здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків строком на 2 роки.
На підставі ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2-х років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов»язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання; періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи
В іншій частині оскаржуваний вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий О.М. Струбіцька
Судді В.Т. Марчук
В.П. Давній