Справа № 740/1897/13-ц
Провадження № 2/740/672/13
28 травня 2013 року м.Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Марченко М.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на домоволодіння , -
Позовна заява ОСОБА_1 до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на домоволодіння не відповідає вимогам ст. ст. 119 - 120 ЦПК України з підстав, зазначених в ухвалі судді від 30 квітня 2013 року, а саме:
1. В позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що в теперішній час для реалізації свого права власності вона мала намір узаконити переобладнання, однак отримала усну відмову.
Але в абз. 2 та абз. 3 п. 9 Постанови Пленуму ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ № 6 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" зазначено, що за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог статті 119 ЦПК обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази суд має відповідно до вимог статті 121 ЦПК залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків із наслідками, передбаченими частиною другою статті 121 ЦПК.
На підставі зазначеного, суд просив позивача ОСОБА_1 надати підтверджуючий документ, що позивач ОСОБА_1 зверталась до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття домоволодіння до експлуатації та надати відповідь інспекції на її звернення, як зазначено у постанові Пленуму, але позивач відповіді на даний пункт суду не надала.
2. В позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати на ній закриті водойми, здійснювати перебудову. Але до позовної заяви не прилучений документ, що ОСОБА_1 являється власником зазначеної земельної ділянки. Тому суд просив позивача ОСОБА_1 надати підтверджуючий документ, що ОСОБА_1 являється власником АДРЕСА_1. А при відсутності документа про право власності на зазначену земельну ділянку суд просить надати документ, на підставі якого рішення вона користується земельною ділянкою. Але відповіді на зазначений пункт позивач ОСОБА_1 суду ненадала.
3. В позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що будинок АДРЕСА_1 з належними до будинку спорудами, дійсно відноситься до колхозного двору, голова якого є ОСОБА_1 на праві приватної власності і до позовної заяви прикладені довідки, що станом на 15.04.1991 року у вказаному домоволодінні були зареєстровані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, які за вказаним домоволодінням зареєстровані і на день подачі позову 29.04.2013 року. Тому суду не зрозуміло, чому позивач ОСОБА_1 просить визнати тільки за нею право власності на самовільно перебудований будинок площею 137.3 кв.м. А як бути з ОСОБА_2 ? Але відповіді на вказаний пункт позивач ОСОБА_1 не надала.
4. Позивач ОСОБА_3 просить призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу, але не зазначила, якій експертній установі призначити зазначену експертизу. Тому суд просив позивача зазначити, якій експертній установі призначити зазначену експертизу. Але відповіді позивач ОСОБА_1 на даний пункт не надала.
Вказані в ухвалі суду від 30 квітня 2013 року недоліки позивач ОСОБА_1 не тільки не виконала в установлений строк, отримавши ухвалу суду 10.05.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням і відповіді суду не надали, але і на день винесення даної ухвали 28.05.2013 року. А в ч.2 ст.121 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, то позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.121 ЦПК УКРАЇНИ, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на домоволодіння вважати не поданою і повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя