15.11.2012 справа № 2/1416/3036/12
Рішення
Іменем України
15 листопада 2012 року м.Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого суддіКоваленка І.В.
при секретаріКоденко К.В.
за участю
представника позивача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третьої особи - ОСОБА_4 про припинення договорів поруки і іпотеки
встановив:
У серпні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до Ленінського районного суду м.Миколаєва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») про припинення договору поруки і іпотеки. Позовні вимоги мотивовані тим, що в 08.02.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 був укладений договір № 640/62-К62 про надання споживчого кредиту у розмірі 56800,00 дол. США із строком повернення до 07.02.2018. У забезпечення кредитного договору між банком, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір поруки від 08.02.2008 № 640/62-П62. У листопаді 2010 року між банком та ОСОБА_4, без узгодження із поручителем ОСОБА_5, укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до кредитного договору, за яким збільшено процентну ставку та строк повернення кредиту.
У якості додаткового забезпечення банк уклав з ОСОБА_5 договір іпотеки нежитлового приміщення загальною площею 44,6 кв.м., розташованого в будинку АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивача та третя особа позов підтримали і просили задовольнити.
Відповідач представника в судове засідання не направив, у письмових запереченнях у задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
08.02.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_4 укладено договір № 640/62-К62 про надання споживчого кредиту у розмірі 56800,00 дол. США із строком повернення до 07.02.2018.
Зобов'язання позичальника за кредитним договором забезпечені укладеним 08.02.2008 між банком, позичальником - ОСОБА_4 та поручителем - ОСОБА_5 договором поруки, та договором іпотеки від вказаної дати, який укладено між банком та ОСОБА_5, відповідно до якого в іпотеку банку передано нежитлове приміщення, загальною площею 44,6 кв.м., що знаходиться в будинку АДРЕСА_1.
У листопаді 2010 року, без узгодження із поручителем ОСОБА_5, між банком та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до кредитного договору, за яким збільшено процентну ставку з 13,5 до 16,01 відсотка річних та строк повернення кредиту з 07.02.2018 по 07.12.2022.
Пунктом 2.6 кредитного договору, з умовами якого була ознайомлена позивач при укладенні договору поруки та іпотеки, сторони погодили, що у разі зміни кредитної ставки внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади, Національного банку України, а також в разі настання іншої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів кредитора та яка не залежить від волі сторін, кредитор має право змінити (збільшити або зменшити) процентну ставку за користування кредитом.
Із пояснень представника позивача, якщо умови збільшення процентної ставки сторони узгодили кредитним договором, то перенесення кінцевого повернення кредиту на 07.12.2022, кредитним договором не передбачено, а тому укладення додаткової угоди до кредитного договору без отримання згоди поручителя ОСОБА_5 і внесення відповідних змін до договору поруки збільшує обсяг її відповідальності, що відповідно є підставою для припинення договорів поруки та іпотеки.
У пункті 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Отже, оскільки кредитним договором, з умовами якого позивач була ознайомлена при підписанні договору поруки, передбачено збільшення процентної ставки, укладення 11.11.2010 без відома поручителя між банком і позичальником додаткової угоди не впливає на обсяг відповідальності позивача як поручителя, оскільки вважається, що вона фактично надала свою згоду на таке збільшення.
Щодо збільшення відповідальності поручителя внаслідок продовження кінцевого строку повернення кредиту, суд вважає, що на даний час відповідальність позивача не збільшилася, оскільки кінцевий термін повернення кредитних коштів за попередніх умов кредитного договору становив до 07.02.2018, а тому позов в цій частині є передчасним, оскільки відповідач не позбавлений права у випадку невиконання позичальником грошових зобов'язань вимагати від позичальника та поручителя дострокового погашення грошових зобов'язань.
Безпідставним є позов і в частині припинення договору іпотеки.
Відповідно до статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Тому, зміна процентної ставки чи строку повернення кредиту не впливає на обсяг відповідальності іпотекодавця.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись статтями 3, 10, 11, 14, 60, 62, 88, 212-214 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третьої особи - ОСОБА_4 про припинення договорів поруки і іпотеки - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Повний текст рішення
підписано 19.11.2012.