20.11.2012 справа № 2/1416/3022/12
Заочне Рішення
Іменем України
20 листопада 2012 року м.Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третьої особи - Товарної біржі «Українська біржа нерухомості» про визнання договору міни дійсним
встановив:
У серпні 2012 року позивачі звернулися до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача та третьої особи про визнання договору міни дійсним. Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.10.1997 по договору міни відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 перейшла у власність позивачів, а квартира АДРЕСА_2 до відповідачам. Договір оформлено через Товарну біржу «Українська біржа нерухомості». На момент звернення з позовом до суду стало відомо, що через відсутність нотаріального посвідчення договір вважається неналежним правовстановлюючим документом.
У судовому засіданні позивачі позов підтримали та просили задовольнити.
Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, про час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Заперечень проти позову суду не надали.
Оскільки позивачі не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим на підставі статті 224 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розглянути справу у відсутність відповідача та постановити заочне рішення.
Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, суд встановив наступне.
16.10.1997 між сторонами укладено договір міни квартирами за № 196/2, відповідно до якого ОСОБА_7, яка діяла від власного імені та від імені неповнолітніх на той час ОСОБА_5, ОСОБА_4, здійснили обмін з ОСОБА_6 квартирами. Внаслідок міни позивачам у власність перейшла квартира АДРЕСА_1, а відповідачу - квартира АДРЕСА_3.
Договір оформлено через Товарну біржу «Українська біржа нерухомості» та зареєстровано в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 20.10.1997 за реєстровим № 16341.
Реєстрація права вченості на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується довідкою Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 24.09.2012 № 7135.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Вказаний договір укладено 16.10.1997, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР). Відповідно до статті 227 цього Кодексу, положення якої поширюється на договір міни (стаття 242 ЦК УРСР), вказаний договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Частиною першою статті 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 № 1956-XII встановлено, що біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності таких умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Відповідно до частини другої цієї статті, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Згідно частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому даним Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.
На момент укладення договору міни сторони ухилилися від його нотаріального посвідчення, а нотаріальне посвідчення на даний час є неможливим.
За встановлених обставин, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 3, 10, 11, 14, 60, 62, 212-214, 224, 225, 228 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 - задовольнити.
Визнати дійсним договір міни квартирами від 16.10.1997 № 196/2, який укладено між ОСОБА_3, яка діяла від власного імені та імені неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_4, та ОСОБА_6 на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості» і зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 20.10.1997 за реєстровим № 16341.
Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Суддя
Повний текст заочного рішення
підписано 21.11.2012.