03.12.2012 справа № 2/1416/2972/12
Рішення
Іменем України
03 грудня 2012 року м.Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
позивача ОСОБА_3
представника позивача ОСОБА_4
відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6
представника відповідачів ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням
встановив:
У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Ленінського районного суду м.Миколаєва з позовом до відповідачів про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою № 59 у будинку 34-Б по вул. Миколаївській в м.Миколаєві.
У обґрунтування позову вказав, що є власником 1/2 частки квартири, у якій крім нього зареєстровані відповідачі, але з 2010 року в квартирі не проживають, участі в її утриманні не приймають.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити.
Відповідачі та їх представник проти задоволення позову заперечували.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачу ОСОБА_3 та його дочці ОСОБА_8, дітьми якої є відповідачі, на праві спільної часткової власності по ?? частці кожному.
Довідкою форми № 3, виданої ЖЕК № 15 ЖЕП «Південь», підтверджується, що в квартирі зареєстровані ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстрація якої проведена з 20.02.2009, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований з 17.10.2008.
Крім вказаних осіб у квартирі зареєстрований та проживає позивач ОСОБА_3
З пояснень відповідачів у квартиру вони заселилися після приїзду з Росії разом із матір'ю ОСОБА_8 з дозволу позивача і його дружини ОСОБА_9, яка померла у 2010 році. На даний час проживають разом з матір'ю за адресою: Куйбишева 19-а в м.Миколаєві. Місце проживання змінили вимушено через зловживання позивачем спиртними напоями та застосовування фізичної сили.
Позивач свого неприязного відношення до відповідачів та їх матері у судовому засіданні не приховував.
З доданого до позову рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 10.02.2012 вбачається, що у грудні 2011 року ОСОБА_3 звертався до суду з позовом до відповідачів та їх матері ОСОБА_8 в якому просив визначити порядок користування квартирою. Отже, встановлені цим рішенням обставини мають преюдиційний характер для вирішення даного спору.
При розгляді наведеної справи встановлено, що на момент ухвалення вказаного рішення в квартирі проживав лише ОСОБА_3 Відповідачі, через неприязні стосунки з позивачем та потребою в облаштуванні власного особистого життя, змушені були змінити місце проживання. Причиною неприязних стосунків було зловживання ОСОБА_3 після смерті дружини спиртними напоями та неадекватна поведінка по відношенню до онуків, яка супроводжувалася застосовуванням фізичної сили, залякуванням і вчиненням сварок. Крім того, позивач змінив замок на вхідних дверях у квартиру та відмовився надати ключі.
З пояснень представника відповідачів вказане рішення по теперішній час через перешкоджання позивачем не виконано, що позивач не заперечував.
Із пояснень відповідача ОСОБА_6 в квартирі він не проживає значний час з 2004 року, ще до реєстрації, власних речей в ній немає, участі в утриманні квартири не приймає.
На відміну від брата, ОСОБА_5, яка після смерті бабусі деякий час проживала разом з позивачем, пояснила, що постійно піклувалася про позивача, власного житла не має, раніше і по теперішній час приймає участь в утриманні квартири, має намір проживати в квартирі у кімнаті, яка знаходиться в користуванні матері відповідно до рішення суду від 10.02.2012.
У квартиру не може потрапити з вини позивача, в т.ч. ненадання ним ключів від вхідних дверей.
Пленум Верховного Суду України у пункті 9 постанови «Про деякі питання, що виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 N 2 роз'яснив, що при вирішенні спорів про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи зареєстровані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювалося угодою між цими особами і наймачем певний порядок користування жилим приміщенням. У пункті 10 цієї Постанови вказано, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Згідно із статтею 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку вселити в займане ним жиле приміщення інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами та наймачем не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Частиною першою статті 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, відповідно до статті 72 наведеного Кодексу провадиться в судовому порядку.
З урахування встановлених обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню лише в частині вимог до відповідача ОСОБА_6, який значний період в квартирі не проживає, власних речей не має, спільного господарства з позивачем не веде і участі в утриманні квартири не приймає, що свідчить про втрату інтересу до квартири.
Щодо вимог до відповідача ОСОБА_5 підстави для їх задоволення відсутні, оскільки, на відміну від іншого відповідача, вона ніколи не втрачала інтересу до квартири. Після смерті дружини позивача значний час постійно проживала разом з ним, здійснюючи за ним догляд та вела з ним спільне господарство. Місце проживання змінила з поважних причин, зумовлених зловживанням ОСОБА_3 спиртними напоями, неадекватною поведінкою в стані алкогольного сп'яніння, а до квартири не могла потрапити через зміну позивачем замка на вхідних дверях та ненаданням дублікату ключів. За такого, її не проживання в квартирі є з поважних причин.
На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212-214 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_6 такими, що втратив право користування квартирою № 59 у будинку 34-Б по вул. Миколаївській в місті Миколаєві.
У частині вимог до ОСОБА_5 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 53,65 грн.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Повний текст рішення
підписано 05.12.2012.