Справа № 1327/5499/12 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.
Провадження № 22-ц/783/3337/13 Доповідач в 2-й інстанції: Гірник Т. А.
Категорія: 67
27 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
Головуючого - судді - Гірник Т.А.
суддів - Бакуса В.Я., Бойко С.М.
секретаря - Глинського О.А.
з участю заявника ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника заінтересованої особи Управління пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області - Сущак В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 лютого 2013 року у справі за заявою ОСОБА_2 за участю заінтересованих осіб Управління ПФУ у м. Червонограді, Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради про встановлення факту участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, -
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про встановлення юридичного факту участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Просив визнати факт його участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження терміном 5 календарних днів, в період з 03.05.1986 по 07.05.1986 р.р., мотивуючи тим, що після аварії на Чорнобильській АЕС, згідно наказу ПрикВО і Сокальського ОРВК частина колони 3187 -Т, начальником якої він був, була задіяна для вивезення великої рогатої худоби. Документи, які б підтвердили факт його перебування у зоні відчуження при виконанні завдання згідно акту від 18 липня 1992 року «Про виділення для знищення документів і справ» відповідно до терміну їх зберігання знищені. Згідно витягу з протоколу №45 від 24.04.2012 року Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України вирішено визнати безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 на ім»я ОСОБА_2. Таким чином, заявник не може скористатися передбаченими ст.21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» компенсаціями і пільгами, відтак змушений звернутися до суду з приводу встановлення факту роботи в зоні відчуження.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 19 лютого 2013 року провадження у справі за заявою ОСОБА_2 за участю заінтересованих осіб Управління ПФУ у м. Червонограді, Управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради про встановлення факту участі ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС закрито з підстав, передбачених п.1.ч.1 ст.205 ЦПК України.
Дану ухвалу оскаржив заявник ОСОБА_2 Вважає її незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням усіх обставин справи. Просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Мотивує тим, що ним використані усі способи позасудового врегулювання питання надання йому статусу учасника ліквідації аварії наслідків на Чорнобильській АЕС і іншого способу захисту законних прав та інтересів, згідно чинного законодавства, окрім звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення на даний час немає. Згідно з рекомендаціями, наданими у п.2 постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року (зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 25.05.1998 р.) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і затвердженого на підставі цього Закону постановою КМУ №501 від 25.08.1992 року Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС може видаватися на підставі рішення суду про встановлення факту безпосередньої участі в будь-яких роботах за певний період (визначений законодавством), пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження, у тому числі в проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також у роботах на діючих пунктах санітарної обробки людей і дезактивації техніки. Крім того закриваючи провадження у справі суд не повідомив заявника, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
При розгляді справи ОСОБА_2 та його представник доводи апеляційної скарги підтримали.
Представник заінтересованої особи - Управління ПФУ у м. Червонограді у вирішення апеляційної скарги покладається на розгляд суду.
Від управління праці та соціального захисту населення Червоноградської міської ради надійшла заява про проведення розгляду справи без представника управління.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про встановлення юридичного факту його участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 03.05.1986 по 07.05.1986 р.р., посилаючись на те, що документи, які б підтвердили факт його перебування у зоні відчуження при виконанні завдання згідно акту від 18 липня 1992 року «Про виділення для знищення документів і справ» відповідно до терміну їх зберігання є знищені. Зазначав, що встановлення даного факту йому необхідно для визначення його учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи та одержання відповідного йому посвідчення, яке дає йому право на пільги та компенсації згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Підставою звернення до суду з відповідною заявою, стало винесення Червоноградською об'єднаною державною фінансовою інспекцією рішення у вигляді протоколу №45 від 24.04.2012 року в частині визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 ОСОБА_2, яке надавало останньому право на компенсації та пільги передбаченої ст.21 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яке оскаржене позивачем у спосіб подачі позивачем позову до Львівського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування цього рішення, про що до справи долучено копію ухвали цього суду від 7 грудня 2012 року про закінчення підготовчого провадження та призначення до розгляду справи за адміністративним позовом про визнання незаконним рішення у виді протоколу № 45 від 24.04.2012 року в частині визнання безпідставним видачі посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2/1/. З пояснень апелянта у судовому засіданні - в даний час справа знаходиться на перегляді в Апеляційному адміністративному суді , рішення не прийнято. Таким чином позивачем скористався передбаченим законом порядком доведення його участі у ліквідації наслідків аварії з метою підтвердження його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та відновлення права на отримання певного виду пільг /а.с. 141/.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Щодо посилання апелянта на зміст абз. 5 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», за змістом якого, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і затвердженого на підставі цього Закону постановою КМУ №501 від 25.08.1992 року Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС може видаватися на підставі рішення суду про встановлення факту безпосередньої участі в будь-яких роботах за певний період (визначений законодавством), пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження, у тому числі в проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також у роботах на діючих пунктах санітарної обробки людей і дезактивації техніки то Постановою Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року «Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах», а саме п. 20 такої абзац 5-й п. 2 вказаної вище постанови - виключено.
За змістом абз.7 п. 2 Постанови № 5 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними постановою №15 від 25.05.1998 року - не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому главою 31-А ЦПК. Відповідівно у зв»язку з набранням чинності нового ЦПК України з 01.01.2005 року, така відмова може бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином позивач також не позбавлений права звернення до спеціальної комісії при Мінпраці згідно Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КабМіну від 20.01.1997 року № 51, про що зазначив суд в оскаржуваній ухвалі і в разі непогодження з її рішенням, оскаржити таке у передбаченому законом порядку.
За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що встановлення факту перебування на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та обґрунтовано закрив провадження у справі.
Мотиви апеляційної скарги про те, що закриваючи провадження у цивільній справі суд не повідомив заявника до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такого питання не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки із змісту даної ухвали заявнику чітко роз'яснено позивачу його право оскарження рішення комісії в адміністративному порядку, а встановлення юридичного факту можливе лише у випадку передбаченому чинним процесуальним законодавством.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, п.1.ч.2 ст. 307, п.1 ч.1.ст. 312, п.4 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді