Апеляційний суд Житомирської області
Справа №279/1-19/12-к Головуючий у 1-й інст. Волкова Н.Я.
Категорія ст. 307 ч.2 КК України Доповідач Євстаф'єва Т. А.
21 травня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Євстаф'євої Т.А.,
суддів: Прокопчука С.М., Зав'язуна С.М.,
за участю прокурора:Селюченко І.І.
захисника: ОСОБА_2
засудженої: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_3 і адвоката ОСОБА_2 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2013 року,-
встановила:
Цим вироком:
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Балта Балтського району Одеської області, громадянка України, з неповною середньою освітою, не одружена, не працює, має 1 утриманця, зареєстровану за адресою с. Мервичі Жовківського району Львівської області, проживає у АДРЕСА_1, відповідно до ст.89 КК України не судима,
визнано винною за ст. 307 ч.2 КК України в редакції закону від 05.04.2001 року та призначено їй покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного їй майна.
Зараховано як відбуте покарання перебування ОСОБА_3 під вартою з 01.11.2011 року по 11.11.2011 року.
Строк відбування покарання вирішено обчислювати з дня звернення вироку до виконання.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі, які зберігаються в камері схову речових доказів Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області на підставі квитанцій №4916 від 16.12.2011 року, №4917 від 16.12.2011 року вирішено знищити; грошові кошти номіналом 20,10,5,5 грн., які зберігаються в бухгалтерії Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області на підставі квитанції №21 від 01.12.2011 року передано на депозитний рахунок Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області.
Судові витрати по справі за проведення експертиз в сумі 703 грн. 20 коп. стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 вчинила злочин за наступних обставин.
За невстановленими слідством час, місці, способом та обставинах підсудна придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований вагою сухої речовини 0,1846 грама, який зберігала з метою збуту по місцю свого проживання в АДРЕСА_1.
26.10.2011 року ОСОБА_3 в період часу з 18-00 год. до 18-15 год. по місцю свого проживання незаконно збула - продала за 200 грн. особі під даними ОСОБА_4, якого було задіяно для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів, особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою сухої речовини 0,1546 грама.
28.10.2011 року ОСОБА_3 в період часу з 16-20 год. до 16-55 год. по місцю свого проживання незаконно збула - продала за 200 грн. особі під даними ОСОБА_4, якого було задіяно для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів, особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою сухої речовини 0,03 грама.
На вирок суду надійшли апеляції засудженої ОСОБА_3 та її адвоката ОСОБА_2, а також надійшли заперечення на дані апеляції державного обвинувача по справі старшого прокурора прокуратури міста Коростеня.
В своїй апеляції засуджена, не оспорюючи фактичних обставин справи, вважає вирок таким, що підлягає зміні у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину, її особі. Просить змінити вирок в частині призначеного їй покарання та призначити їй із застосуванням ст. 69 КК України більш м'яке покарання, не пов'язане з позбавленням волі і на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.
В обґрунтування скарги апелянт наводить наступне.
Суд першої інстанції не врахував в повній мірі пом'якшуючі обставини, а саме: визнання нею вини та каяття, наявність на утриманні малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_2, те, що вона хворіє на катаракту, вегетосудинну дистонію по змішаному типу. Не враховано скрутного матеріального становища, оскільки вона існує за кошти, які отримує на дитину як одинока мати, по місцю проживання характеризується позитивно, за час слідства не вчинила нових злочинів.
В своїй апеляції захисник ОСОБА_2 також, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить змінити вказаний вирок і призначити підсудній, із застосуванням ст. 69 КК України більш м'яке покарання, не пов'язане з позбавленням волі та застосувати до засудженої ст.75 КК України і звільнити її від відбування покарання з іспитовим строком з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Апелянт зазначив, що суд першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_3, не достатньо врахував вищеперераховані, в апеляції підсудної, пом'якшуючі обставини та не врахував, що під час слідства вона не вчинила нових злочинів, стала на шлях виправлення, тяжких наслідків від злочину не настало.
В поданих запереченнях на апеляцію засудженої прокурор стверджує, що ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині взагалі не визнала, а тому, виходячи зі ст. 66 КК України, підстав для визнання пом'якшуючих обставин у вигляді визнання вини та щирого каяття в ході судового розгляду не вбачається. Крім того, засуджена двічі вчинила тяжкий злочин, а саме 26.10.2011 та 28.10.2011 року збула громадянину під вигаданими паспортними даними ОСОБА_4 наркотичний засіб. З характеризуючи даних вбачається, що ОСОБА_3 вже притягувалась до відповідальності за ст.307 ч.2 КК України. Вважає вирок законним та обґрунтованим, покарання призначено у відповідності з санкцією ст. 307 ч.2 КК України з урахуванням ступеню тяжкості злочину, особи винної та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового засідання, перевіривши вирок суду в межах, передбачених ст. 365 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винуватість ОСОБА_3 у вчинені злочину підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, яким дана належна оцінка у вироку.
Факт збуту наркотичного засобу 26.10.2011 року та 28.10.2011 року засудженою не оспорюється.
Покарання ОСОБА_3 призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України, в межах санкції ч.2 ст.307 КК України, з урахуванням ступеню суспільної небезпечності вчиненого нею злочину, даних про її особу, а також усіх обставин справи і є необхідним та достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів
Суд першої інстанції врахував при обранні покарання, що ОСОБА_3 вчинила тяжкий злочин, притягувалася до кримінальної відповідальності за злочин в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а саме за збут наркотиків, на шлях виправлення не стала, суд також врахував, що підсудна є особою працездатного віку, має родину, виховує малолітню дитину, по місцю проживання характеризується позитивно, тобто ті обставини на які посилається засуджена.
Враховуючи, що підсудна на досудовому слідстві та в суді не визнавала своєї причетності до збуту ацетильованого опію ОСОБА_4, то суд правильно зазначив у вироку про відсутність обставин, які пом'якшують покарання підсудній, а тому наведені в апеляціях доводи засудженої та її захисника про надмірну суворість призначеного покарання, колегія суддів вважає необґрунтованими.
З огляду на викладене, підстави для задоволення апеляцій відсутні.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах,-
Апеляції засудженої ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 лютого 2013 року залишити без змін.
Судді: